копія
09 вересня 2015 р. Справа № 804/11337/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Віхрова В.С.
при секретарі судового засідання Драгота С.А.,
за участю:
представника позивача Фішелєва Г.В.,
представника відповідача Калугіна А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будком-Форт» до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару, картки відмови у прийнятті митної декларації, -
25.08.2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Будком-Форт» (надалі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України (надалі відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС № 110100000/2015/200037/1 від 25.02.2015 р. про коригування митної вартості товару;
- визнати протиправною та скасувати оформлену Дніпропетровською митницею ДФС картку відмови у прийнятті митної декларації № 110100000/2015/00067 від 25.02.2015 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками відповідача щодо винесеної картки відмови в прийняті митної декларації та рішенням про коригування митної вартості товарів, з огляду на те, що ним було надано усі необхідні документи, які підтверджують застосування основного методу за ціною контракту для митного оформлення товару.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував. Надав письмові заперечення проти позову.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.09.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будком-Форт» (Україна, покупець) та компанією UNACOA SPA CONSORTILE (Італія, продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 2806-UN/BF, згідно якого продавець зобов'язався продати, а покупець купити та оплатити товар - ківі у кошику на умовах поставки FCA - Феррара, Італія («Інкотермс-2010»).
Відповідно до п.2.1 контракту орієнтовна ціна контракту складає 1000000,00 євро. Ціна на товар розраховується на умовах поставки FCA - Феррара, Італія («Інкотермс-2010») та включає вартість завантаження товару у постачальника, вартість сертифікації товару, вартість пакування, маркування, не враховуючи податки та мито на території України.
Згідно зі Специфікацією №8 від 19.02.2015 р. до контракту вартість 1 кг ківі Хейворд 65/70 складає 0,49 євро, загальний обсяг товару, що поставлявся - 1820 кошиків, 18200 кг.
Вищевказаний товар був заявлений до митного оформлення (ВМД №110100000/2015/203783 від 24.02.2015 р.) шляхом електронного декларування з визначенням вартості за придбаний товар за ціною контракту з використанням основного методу визначення митної вартості (за ціною договору) на рівні 0,49 евро/кг.
На підтвердження митної вартості товару позивач надав відповідачу для митного оформлення товару пакет документів:
- декларація митної вартості №110100000/2015/203783 від 24.02.2015 р.;
- зовнішньоекономічний договір № 2806-UN/BF від 12.09.2014 р.;
- специфікацію № 8 від 19.02.2015 р.;
- рахунок-фактуру (інвойс) № FT2/88 від 19.02.2015 р.;
- договір комісії № 1209/7 від 12.09.2014 р., укладений між ТОВ «АТБ-маркет» (комітент) та позивачем (комісіонер), відповідно до умов якого комісіонер (позивач) зобов'язується за дорученням комітента (ТОВ «АТБ-маркет») за винагороду укладати від свого імені відповідні договори, в тому числі договори перевезення;
- договір перевезення вантажу № 643 від 01.04.2013 р., укладений між ТОВ «АТБ-маркет» (клієнт) та ПП «Транс Логістик» (виконавець);
- договір на організацію транспортно-експедиторського обслуговування вантажів автотранспортом № 10/04/2013-1 від 10.04.2014 р., укладений між ПП «Транс Логістик» (замовник) та ФОП ОСОБА_3;
- договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 13.02.2015 р., укладений між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4;
- CMR № 333091 від 19.02.2015 р. про перевезення вантажу ФОП ОСОБА_4 з м.Ферарра, Італія - м.Дніпропетровськ, Україна (транспортний засіб НОМЕР_1);
- заявка на перевезення № Доп від 10.02.2015 р., відповідно до якої погоджена вартість перевезення вантажу (ківі) з Італії до Дніпропетровська складає 60 000,00 грн.;
- рахунок - проформа б/н від 19.02.2015 р., видана ПП «Транс Логістик»;
- калькуляція витрат на доставку вантажу № 24/02-05 від 24.02.2015 р.;
- заявку на страхування № 111 від 19.02.2015 р.;
- договір страхування №043.0647415.254 від 26.09.2014 р.;
- комерційна пропозиція від №0021 від 19.02.2015 р.;
- лист постачальника №0023 від 19.02.2015 р.;
- прайс - лист від 19.02.2015 р.;
- декларація виробника від 19.02.2015 р.;
- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений експертною організацією № ГО-597 від 24.02.2015 р.
Дана обставина сторонами по справі не заперечується.
Відповідач не визнав заявлену декларантом митну вартість товару та прийняв рішення №110100000/2015/200037/1 від 25.02.2015 р. про коригування митної вартості товару, згідно з якими провів коригування митної вартості товару, заявленої декларантом та визначив цю вартість за методом 2-r (резервним методом), митна вартість значена у розмірі 1,32 дол.США/кг.
На підставі вищезазначеного рішення відповідачем оформлено картку відмови у прийнятті митної декларації № 110100000/2015/00067 від 25.02.2015 р.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ст. 52 Митного кодексу України).
Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Відповідно до ч.5 ст. 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Наказом Державної митної служби України №362 від 13.07.2012 р. затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.
Якщо за результатами аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадовою особою митного органу встановлено ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість, у тому числі невірне визначення митної вартості, або якщо за результатом розгляду поданих декларантом або уповноваженою ним особою документів, які підтверджують митну вартість товарів, встановлені підстави для запиту документів, перелік яких визначений частинами третьою та/або четвертою статті 53 Кодексу, посадова особа митного органу у графі «Для відміток митного органу» ДМВ на паперовому носії робить запис про необхідність подання документів для підтвердження митної вартості товарів із складенням переліку таких документів, зазначає час, дату і прізвище, ставить свій підпис та проставляє відбиток особистої номерної печатки. При електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку. (п. 2.3 Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення»).
При цьому митний орган повинен упевнитися, що заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції. Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 1 Митного кодексу України ці правила міжнародного договору України обов'язкові для застосування та мають пріоритет.
Відповідно до положень ч.2 ст. 58 Митного кодексу України (у відповідній редакції) метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно ст. 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Формато-логічний контроль - це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов'язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.
Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.
Так, на виконання вимог, згенерованих автоматизованою системою управління ризиками (АСАУР), відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
В результаті такого контролю встановлено наступне.
1) шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів встановлено, що у договорі комісії № 1209/7 від 12.09.2014р. передбачено виплату комісійної винагороди у розмірі 0,2 % від об'єму поставок, але вартість товару у специфікації до зовнішньоекономічного контракту №8 від 19.02.2015р. та специфікації до договору комісії № 8КИ від 19.02.2015 р. не піддаються розрахунку згідно комісійної винагороди у розмірі 0,2 %. Даний факт дає підстави вважати про не включення до митної вартості товару всіх складових;
2) у наданому до митного оформлення висновку ТПП № ГО-597 від 24.02.2015 р. містяться посилання лише на Інтернет сайт www.alibaba.com, що є онлайн платформою для бізнесу, провідним постачальником онлайнових маркетингових послуг для імпортерів та експортерів, дає можливість створювати власні профілі будь-якій компанії та реєструватися будь-якому користувачу. Останнє унеможливлює перевірку ідентифікації компанії та перевірку сфери її діяльності, перевірку цінових даних, розміщених на сайті, що не дозволяє впевнитися у достовірності заявлених даних. Інтернет-сайт www.alibaba.com збирає та оброблює інформацію з рідних галузей промисловості, тобто не є офіційною біржовою організацією у відповідності до ст. 53 МК України дані, зазначені експертом, не піддаються обчисленню: відсутні коефіцієнти (числове визначення), порядок розрахунку, тощо;
3) у наданому до митного оформлення прайс-листі від 19.02.2015 р. б/н відсутні загальні характеристики товару, які можуть впливати на ціну, а саме: сорт ківі, рік врожаю, розмір та категорія, тощо. Зазначене викликає сумніви, щодо достовірності складових митної вартості заявленого товару та ставить під сумнів автентичність наданих до митного оформлення документів та не дає змогу вірно розрахувати мигну вартість товару заявленого до митного оформлення;
4) з урахуванням спрацьованого профілю ризику проведено перевірку повноти включення транспортної складової до заявленої декларантом митної вартості товару. Згідно зовнішньоекономічного договору товар постачається на умовах FCA, цей термін означає, що продавець доставить товар, що пройшов митне очищення у зазначене перевізником місце. У підтвердження транспортної складової до митного оформлення надано рахунок-проформа від 12.12.2014 р. та 17.12.2014 р. експедитора ПП «Транс Логистик», що не містить відомостей про всі понесені витрати. Рахунок-проформа це попередній документ, який не підтверджує остаточну згоду сторін відносно вартості послуг, що може свідчити про зміну вартості зазначених послуг. Також рахунок-проформа не містить посилання на договір, згідно з яким такий рахунок надається, тому неможливо ідентифікувати суму транспортних витрат відносно даного перевезення.
Документи щодо вартості послуг за вказаними договорами на перевезення, пов'язаними з договором №643 не надавались до митного оформлення, що унеможливлює проведення розрахунку вартості послуг експедитора ПП «Транс Логистик» як суми вартостей послуг третіх осіб та документального підтвердження заявленої декларантом транспортної складової митної вартості товару. До організації перевезення залучено декілька суб'єктів господарювання (ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4), договорами між якими визначено обов'язок надання рахунків та документів, що підтверджують фактичні витрати. Для визначення митної вартості надання таких документів є необхідним, оскільки, вартість послуг експедитора розраховується як сума вартостей послуг третіх осіб, що залучаються для здійснення перевезення. Зазначені документи не надавались до митного оформлення, що унеможливлює проведення розрахунку вартості послуг експедитора ПП «Транс Логистик» як суми вартостей послуг третіх осіб та документального підтвердження заявленої декларантом транспортної складової митної вартості товару;
5) у калькуляції витрат на доставку вантажу зазначено експедиторські послуги - 3333,33 грн., що не відповідає вартості експедиторських послуг згідно рахунків-проформи, де зазначено 4 000,00 грн.;
6) калькуляція витрат на доставку вантажу не є належним документом з огляду на наступне: видана ТОВ «Будком-Форт». який самостійно такі послуги не надавав і навіть не є стороною договорів з транспортно-експедиційного обслуговування; відсутні документально підтверджені дані (рахунки та акти виконаних робіт), на підставі яких вона складена: містить незаповнені графи; містить графи «пакування» та «навантаження на судно», які за заявами декларанта, мали бути закладені в ціну контракту; містить графу «Оплата основного транспортного засобу від м. Дніпропетровськ до кордону України», однак, у зазначеному напрямку перевезення заявленого вантажу взагалі не здійснювалось.
Таким чином, всупереч вимогам п.6 ч.2 ст.53 Митного кодексу України відсутні документи, що достовірно та повно підтверджують числове значення транспортної складової до місця призначення та фактичного платника зазначених витрат, що унеможливлює визначення розподілу витрат щодо транспортної складової між продавцем та покупцем, перевірку числового значення заявленої митної вартості.
Надані позивачем документи не містять відомостей, що однозначно свідчать про включення до ціни товару транспортної складової, яка б враховувала усі понесені продавцем витрати від місця виробництва товару до місця призначення (перевезення, навантажувально-перевантажувальні витрати, витрати з експедирування вантажу).
Отже, у митного органу були наявні підстави для сумніву у повноті врахування транспортної складової у заявленій декларантом митній вартості товару.
Відповідно до ч.4 ст.57 Митного кодексу України між митним органом та декларантом проведена процедура консультацій.
Під час консультацій декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) документи, які могли б усунути обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності документів.
Декларанта проінформовано, що у відповідності до частини 6 ст.53 Митного кодексу України він за власним бажанням може подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Відповідачем було отримано лист № 25/02-02 від 25.02.2015 р., яким декларант інформував, що додаткові документи не має можливості надати, жодних пояснень з приводу встановлених розбіжностей у документах позивач не надав.
Таким чином, позивачем у визначений строк запитувані документи надані не були.
Суд звертає увагу, що інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено.
Враховуючи заявлену декларантом митну вартість за ціною угоди, посадовою особою митниці проведено обчислення, згідно наявних документів, повноти включення усіх складових до заявленої ціни товару.
За основу для проведення такого обчислення використано наявну у митного органу інформацію стосовно імпортованого товару.
За результатами контролю співставлення порівняння даних встановлено інформацію щодо МД № 1002500012015/15 від 06.01.2015 р., за якою рівень вартості щодо ідентичного товару (ківі сорту Actinidia deliciosa (графа 31), країна походження - Італія) становить 1,32 дол. США за кг, у той час як рівень заявленої декларантом митної вартості по становить 0,6367 дол. США за кг.
Відповідно до ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Судом встановлено, що ввезений товар був випущений відповідачем у вільний обіг під гарантії у відповідності до п.7 ст.55 Митного кодексу України.
За поясненнями позивача, ним подано всі необхідні документи, оформлені належним чином, для підтвердження заявлених декларантом відомостей про митну вартість товару.
Відповідно до договору комісії № 1209/7 від 12.09.2014 р. комісійна винагорода сплачується ТОВ «АТБ - МАРКЕТ» (комітентом) на користь позивача (комісіонера), тобто позивач не несе жодних витрат на сплату цієї комісійної винагороди, оскільки є її отримувачем, а не її платником. Виходячи з цього, комісійна винагорода за договором комісії № 1209/7 від 12.09.2014 р. не може і не повинна включатись до митної вартості товару.
Висновок експерта Дніпропетровської ТПП №ГО-597 від 24.02.2015 р. було надано позивачем до митного оформлення за власним бажанням на підставі ч. 6 ст. 53 Митного Кодексу України. Оскільки висновок експертної органці не передбачений частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, то підстав для пошуку розбіжностей у ньому митниця не мала.
Відповідно до п. п.3.5 договору комісії № 1209/7 від 12.09.2014 р., укладений між ТОВ «АТБ-маркет» (Комітент) та Позивачем (Комісіонер), ТОВ «АТБ-маркет» вправі самостійно замовляти та оплачувати послуги третіх осіб, які необхідні для виконання комісійного доручення (транспортно-експедиційні послуги, послуги з перевезення вантажів територією України та в міжнародних сполученнях). Отже, ТОВ «АТБ-Маркет» має право на укладання договорів перевезення.
Позивач вважає, що до митного оформлення надані всі транспортні (перевізні) документи, тобто договори, які підтверджують взаємозв'язок між безпосередніми перевізниками, що здійснили перевезення товару, та які зазначені в автотранспортній накладній (CMR) та ТОВ «АТБ-МАРКЕТ», а також договір комісії № 1209/7 від 12.09.2014 р., укладений між ТОВ «Будком-Форт» (комісіонер) та ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (комітент). Отже, зазначені документи повністю ідентифікуються із партіями товару, заявленого до митного оформлення, та підтверджують його перевезення.
Митним органом у рішенні про коригування митної вартості не зазначалась така підстава для відмови у прийнятті митної вартості, визначеної позивачем, як відсутність документів щодо вартості перевезення третіми особами. За таких умов дана обставина не могла бути підставою і для відмови у скасуванні рішення про коригування митної вартості товару самим відповідачем.
На підтвердження оплати було надано платіжне доручення №24 від 27.02.015 р. на суму 8 918,00 Євро з призначенням платежу - оплата за продукти харчування за контрактом № 2806-UN/BF від 12.09.2014 р. Для розрахунку за поставлений товар банком купувалась іноземна валюта у сумі 8 918,00 Євро на підставі заяви №2 від 04.03.2015 р., у якій зазначалась підстава купівлі іноземної валюти - оплата за продукти харчування за контрактом № 2806-UN/BF від 12.09.2014 р., специфікації № 8 від 19.02.2015 та митної декларації № 203862 від 25.02.2015 р.
Відповідно до ст. 57 Митного кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, позивача повідомлено про необхідність надати протягом 10 календарних днів додаткових документів (за наявності), перелік яких наведено раніше.
Позивача також повідомлено, що ч. 6 ст.53 Митного кодексу України передбачено, що декларант, або уповноважена ним особа, за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
Відповідно до вказаної норми позивач листом від 15.05.2015р. №1/05 для підтвердження заявленої митної вартості надіслав до митниці копії бухгалтерських документів: платіжне доручення в іноземній валюті від 27.02.2015р. №24, swift від 06.03.2015 р., заяву від 04.03.2015 р. №2 на купівлю іноземної валюти, копію листа банку, картка бухгалтерського рахунку 3773, переклади інвойсу від 19.02.2015р. № FT2/88 декларації країни експорту, сертифікату про походження товару та фітосанітарного сертифікату.
Інші запитувані митницею документи надані не були.
За результатами розгляду додатково наданих документів та документів митного оформлення встановлено наступні розбіжності:
1) за наданими документами (зовнішньоекономічний контракт від 12.09.2014 р. №2806-UN/BF, специфікація №8 від 19.02.2015 р. до нього, транспортні документи, копії декларації країни експорту) ввезення товару здійснюється безпосередньо для ТОВ «Будком-Форт». Посилання на ввезення оцінюваної партії товару на виконання наданого до митного оформлення внутрішнього договору комісії з ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (№1209/7 від 12.09.2014 р.), наявного у гр.44 ВМД відсутні у документах, що стосуються заявленої зовнішньоекономічної операції. За заявленими умовами поставки FCA укладання договору перевезення іншим підприємством, ніж покупець не передбачено міжнародними комерційними термінами «Інкотермс-2010»;
2) документи щодо вартості послуг третіх осіб (ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4) за договорами на перевезення, пов'язаними з договором №643, не надавались до митного оформлення та не надіслані листом від 17.01.2015р. №1.7-01, що унеможливлює проведення розрахунку вартості послуг експедитора ПП «Транс Логистик» як суми вартостей послуг третіх осіб та документального підтвердження заявленої декларантом транспортної складової митної вартості товару;
3) згідно відомостей наданої листом від 15.05.2015р. №1/05 копії перекладу митної декларації країни експорту №15ITQUS1T0001434ES за вказаною декларацією здійснено митне оформлення вивезення партії товару ківі свіжі (1820 картонні коробки) за інвойсом ТТ-2015 88 (код документа - №380). До митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надано скановану копію інвойсу № FT2/88 від 19.02.2015, відомості про який відсутні у митній декларації країни експорту. Враховуючи зазначене, наявна вірогідність надання до митниці інших документів (інвойсу), ніж ті, що стали підставою для здійснення митного оформлення в країні експорту;
4) відомості про заявлені якісні характеристики товару (кат.ІІ) наявні лише у інвойсі № РТ2/88 від 19.02.2015 р. відомості про який, як зазначено, відсутні у митній декларації країни експорту. Інші документи, надані до митного оформлення. - сертифікат якості, декларація виробника, митна декларація країни експорту, пакувальний лист, специфікація №8 до зовнішньоекономічного контракту, не містять відомості про ввезення товару «ківі свіжі кат. ІІ». Враховуючи зазначене, наявна вірогідність заявлення недостовірних відомостей щодо якісних характеристик товару, які мають вплив на формування рівня вартості товару.
Враховуючи результати перевірки, виявлені невідповідності та неповнота наданих документів, не підтвердження заявленої митної вартості за результатами проведених розрахунків з урахуванням документів, що надані підприємством, керуючись вищезазначеними положеннями законодавства, у митниці були відсутні підстави для визначення заявленої декларантом митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості, яке оскаржується.
Таким чином, документи, надані при здійсненні митного оформлення, так і додаткові документи не дають можливості перевірки всіх складових митної вартості товару.
Окремо слід зазначити, що висновок експерта Дніпропетровської ТПП № ГО-597 від 24.02.2015 р. за змістом визначає ринкову вартість товару, тому не може слугувати у якості доказу на підтвердження заявленої митної вартості.
Крім того, пунктом 10.5 контракту зазначено про відсутність права жодній зі сторін передавати третім особам права та обов'язки, обумовлені діючим контрактом та/або у зв'язку з ним без письмової згоди іншої сторони, що позивачем дотримано не було з огляду на відсутність письмових згод іноземної компанії на залучення третіх організації, про що вказано вище.
Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).
Дані про митну вартість і її складові повинні піддаватися обчисленню, тобто митниця повинна мати можливість їх перевірити (наприклад, чи включені в ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати (за наявності) на страхування, перевантаження, складування, зберігання товару за межами митної території України, пов'язані з транспортуванням цього товару).
Враховуючи наявні невідповідності у наданих документах, у митниці відсутні відомості про включення всіх складових до заявленої декларантом митної вартості для проведення обчислення повноти таких витрат у заявленій митній вартості товару.
Отже, виявлені розбіжності позивачем жодним чином обґрунтовані не були.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 у графі 33 рішення зазначаються обставини його прийняття та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості; послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Підставою для сумнівів щодо заявленої митної вартості товарів є, насамперед, рівень його ціни, якщо він істотно відрізняється від цін на аналогічні товари, відомості стосовно яких не викликають сумнівів та ретельно перевірялися. Таке порівняння здійснюється шляхом використання інформації, яка міститься в базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України.
Наказом Державної митної служби України № 1341 від 04.11.2010 р. затверджено Положення про Єдину автоматизовану інформаційну систему Державної митної служби України (ЄАІС Держмитслужби), основними функціями якої, зокрема, є збір, накопичення, систематизація, обробка та узагальнення інформації в сховищі даних, перетворення її до форми, зручної для проведення аналізу та ведення митної статистики; автоматизована підтримка виконання посадовими особами митних органів процедур митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, а також контролю за переміщенням вантажів, що перебувають під митним контролем; автоматизація застосування системи управління ризиками.
Положення про ЄАІС ДМСУ розроблене відповідно до Митного кодексу України, Законів України «Про інформацію», «Про Національну програму інформатизації», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про телекомунікації», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про державну таємницю», «Про науково-технічну інформацію», Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 № 574 (зі змінами), Концепції (основи державної політики) національної безпеки України, Концепції технічного захисту інформації в Україні, визначає структуру, порядок функціонування Єдиної автоматизованої Інформаційної системи Державної митної служби України, її складові та призначення.
Згідно п. 1.2 цього Положення Єдина автоматизована інформаційна система Держмитслужби - багатофункціональна інтегрована автоматизована система, що забезпечує інформаційну підтримку та супроводження митної справи в Україні і становить сукупність кількох взаємопов'язаних інформаційних систем, зокрема, автоматизованої інформаційної системи «Центр», автоматизованої системи митного оформлення, інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронна пошта» та інших систем, програмно-інформаційних комплексів.
Єдина Автоматизована Інформаційна Система Держмитслужби призначена для автоматизації основних процесів діяльності митних органів з метою підвищення ефективності митного контролю та митного оформлення, а також контролю за переміщенням вантажів, що знаходяться під митним контролем, як через митний кордон України так і в її межах.
Відповідно до Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених Наказом Державної митної служби України №362 від 13.07.2012 р. під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовуються такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від Держмитслужби України, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити митних органів та/або Держмитслужби України; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між Держмитслужби України та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація, отримана в мережі Інтернет (офіційні сайти виробників товарів, прайс-листи Інтернет-магазинів тощо).
Пунктом 3 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України встановлено, що Закони України, акти Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті на виконання законів України з питань державної митної справи до набрання чинності цим Кодексом, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів з питань державної митної справи (у тому числі, акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведені положення норм права, суд приходить висновку, що аналіз відповідачем цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби здійснювався на підставі чинного під час митного оформлення законодавства.
Окремо слід зазначити, що ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України перелічені документи, які підтверджують митну вартість товару.
Згідно ч.10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші обєкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
Отже, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, подаються у будь-якому разі, оскільки саме ці документи містять відомості на підтвердження транспортної складової митної вартості і дозволяють митному органу впевнитися в достовірності та/або точності даних щодо цієї складової митної вартості у відповідності до вимог ст. 54 Митного кодексу України.
Викладене спростовує твердження позивача про те, що надання транспортних документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваний товарів не передбачено.
Згідно пп. b) п. 2 ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.
Підпунктом с) п. 2 ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. визначено, що якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити».
Крім того, згідно примітки до п. 2 вказаної статті є посилання, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими, а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.
Таким чином, посадові особи Дніпропетровської митниці ДФС при здійсненні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів та її коригуванні діяли у відповідності до норм національного та міжнародного законодавства з питань митної справи.
Враховуючи зазначені результати перевірки, невідповідності відомостей у наданих документах, виявлені під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості та за результатами розгляду додатково наданих документів, неможливість проведення обчислення заявленого рівня митної вартості на підставі наданих документів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно зі сформованим митницею переліком, у митниці були відсутні підстави для визнання заявленої декларантом митної вартості.
Судом встановлено, що відповідачем було витребувано конкретний перелік документів, однак, зазначені документи позивачем не були надані в повному обсязі задля усунення виявлених розбіжностей. У зв'язку з чим у митниці не було можливості застосувати митну вартість, заявлену позивачем.
Неможливість застосування першого методу обумовлена ненаданням позивачем затребуваних митницею додаткових документів, наявністю розбіжностей в наданих документах, ненаданням підприємством обґрунтувань таких розбіжностей, а також неможливістю обрахування всіх складових митної вартості.
Тому, митним органом було вжито заходи щодо обрання іншого методу визначення митної вартості.
Так, відповідно до ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:та) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Відповідно до ст. 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
Відсутність інформації про продаж ідентичних товарів унеможливила застосування цього методу для визначення митної вартості товару.
Відповідно до ст. 60 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.
Відсутність інформації про продаж подібних (аналогічних) товарів унеможливила застосування цього методу для визначення митної вартості товару.
Відповідно до ст. 62 митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58-61 цього Кодексу, їх митна вартість визначається згідно з положеннями цієї статті на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування цієї статті та статті 63 цього Кодексу може бути зворотною.
Згідно ст. 63 митного кодексу України для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум: 1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються; 2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; 3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.
Суд звертає увагу, що методи на основі віднімання та додавання вартості повинні ґрунтуватися на даних, які є об'єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів.
Відсутність необхідних документів унеможливила застосування зазначених методів.
За викладених обставин, під час перевірки заявленої митної вартості товару та здійсненні митної оцінки виникла потреба у використанні різних джерел її обґрунтування та виникла необхідність застосування різних підходів до оцінки товарів.
Застосований митницею резервний метод визначення митної вартості (ст. 64 Митного кодексу України) базується на світовій практиці, згідно якої в рамках цього методу допускається розумна гнучкість в підходах до застосування попередніх методів визначення митної вартості.
У разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способiв, якi не суперечать законам України i є сумісними з вiдповiдними принципами i положеннями Генеральної угоди з тарифiв i торгiвлi (GATT).
З урахуванням положень ст.64 Митного кодексу України, митну вартість товарів, що імпортуються, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості. Визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митній вартості, що визначена за методом 2-ґ (резервний), на основі попередніх митних оформлень за митною декларацією МД №100250001/2015/15 від 06.01.2015 р. у розмірі 1,32 дол.США/кг.
Суд звертає увагу, що аналіз чинного законодавства України, що регулює дані відносини дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару.
Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.
Дана позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.04.2012 р. у справі № 21-52а12 та низці рішень Вищого адміністративного суду України, зокрема в ухвалі від 19 січня 2012 р. по справі № К-31635/09, ухвалі від 22 березня 2012 р. по справі № К/9991/41121/11
Відповідно до ч.1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
В даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявлення митної вартості товару, що підтверджується даними цінової інформації. З урахуванням наведеного митниця мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При витребуванні додаткових документів митниця діяла відповідно норм митного законодавства. При цьому відповідач, відповідно до наведених законодавчих норм надавав позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи корегування митної вартості шляхом надання додаткових документів, однак, позивач не надав відповідних документів на підтвердження заявленої митної вартості чи узгодження з митницею митної вартості спірного товару, не надав належних обґрунтувань та підстав щодо неможливості надання додаткових документів при проведенні митного оформлення. Інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено.
Відповідно ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.
У зв'язку з наведеним, відповідачем правомірно відмовлено позивачу в митному оформленні товару за його контрактною вартістю згідно картки відмови № 110100000/2015/00067 від 25.02.2015 року та відкориговано митну вартість на підставі рішення № 110100000/2015/200037/1 від 25.02.2015 р.
При цьому, посадовою особою Дніпропетровської митниці у графі 33 рішень про коригування заявленої митної вартості, відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів Україні від 24.05.2012 р. № 598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 р. за № 883/21195 зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Також посадовою особою митниці зазначено, про проведення консультацій з декларантом та про здійснення коригування митної вартості товару із застосуванням другорядного методу відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням наявної у митного органу інформації про вартість ідентичних товарів.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві не наведені обставини, які б могли свідчити про обґрунтованість позовних вимог.
За наведених обставин у сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будком-Форт» до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України про визнання недійсним та скасування рішення про коригування митної вартості товару, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків,випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного Товариства з обмеженою відповідальністю «Будком-Форт» до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару, картки відмови у прийнятті митної декларації - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.
Повний текст постанови складено 14 вересня 2015 року.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 14.09.15 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.С. Віхрова В.С. Віхрова Ю.Ю. Ковтун