копія
26 червня 2015 р. Справа № 804/6024/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Віхрова В.С.
при секретарі судового засідання Драгота С.А.,
за участю:
представник позивача ОСОБА_1
представник відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про скасування ОСОБА_2 про проведення прилюдних торгів від 24.03.2015 р., -
07.05.2015 р. ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (надалі - відповідач), в якому просить скасувати ОСОБА_2 про проведення прилюдних торгів від 24.03.2015 р., затвердженого начальником Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_5 24.03.2015 р.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2015 р. призначено судову експертизу у справі та витребувано у відповідача матеріали виконавчого провадження №40050730.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2015 р. викликано у судове засідання експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України у Дніпропетровській області.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2015 р. зупинено провадження у справі на час проведення експертизи та одержання її результатів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2015 р. залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (надалі - третя особа).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2015 р. поновлено провадження у справі.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вважає реалізацію належного йому нерухомого майна неправомірною та такою, що вчинена з порушенням законодавства та всупереч встановленій процедурі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити.
Третя особа у судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила.
Враховуючи положення ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи без участі третьої особи.
Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що на підставі Договору купівлі-продажу від 17.04.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського окружного нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим №1611 ОСОБА_3 придбав нерухоме майно - частину нежитлового приміщення №52 в будинку №7 по вул. Донського Дмитра в м. Дніпропетровську.
Вказане майно було передано в іпотеку ПАТ «Сведбанк» згідно кредитного договору №025/0408/74-096 від 17.04.2008 р.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06.06.2012 р. (справа №2-1650/11, 2/401/498/12) стягнуто солідарно з відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_3 на користь позивача ПАТ «Сведбанк» заборгованість за кредитним договором №025/0408/74-096 від 17.04.2008 р., яка виникла станом на 28.12.2010 р.
Рішення набрало законної сили 17.12.2012 р.
11.02.2013 р. Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчий лист № 2-1650/112/401/4998/12.
04.10.2013 р. Амур-Нижньодніпровським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП №40050730.
В ході проведення виконавчих дій було складено акт опису й арешту майна, проведено оцінку арештованого майна та вчинені дії щодо його реалізації.
06.03.2015 р. о 20:44 год. здійснено продаж нерухомого майна, про що 24.03.2015 р. старшим державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2 складено ОСОБА_2 про проведення прилюдних торгів, який було затверджено начальником Амур-Нижньодніпровського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_5 24.03.2015 р.
Позивач вказує, що йому належним чином не було направлено жодних виконавчих документів. З приводу протиправних дій ВДВС було відкрите кримінальне провадження № 12015040650001874.
Відповідач зазначає, що державним виконавцем було здійснено усі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» для повідомлення про відкриття виконавчого провадження, було направлено позивачу повідомлення про вартість арештованого майна, яке ним отримано. Також, матеріали виконавчого провадження містять заяви ОСОБА_3 від 22.05.2014 р. про прийняття вступної та резолютивної частини ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.05.2014 р.; від 28.10.2014 р. про заміну стягувача. Після реалізації майна ОСОБА_2 про проведення прилюдних торгів було направлено на адресу позивача та отримано ним 31.03.2015 р. За поясненнями відповідача, позивач усвідомлював наявність відкритого виконавчого провадження, направлення матеріалів виконавчого провадження було здійснено належним чином.
Отже, в контексті розгляду даної справи необхідно встановити обставини належного повідомлення позивача щодо реалізації його майна шляхом проведення прилюдних торгів, за результатами якого складено ОСОБА_2 від 24.03.2015 р.
Вирішуючи спір суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (далі - державні виконавці).
Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ст. 52, 54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.
Згідно ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.
Згідно ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.
Порядок реалізації майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України.
До прийняття Законів України «Про порядок проведення прилюдних торгів», «Про здійснення операцій з нерухомим майном», якими регулюється порядок проведення прилюдних торгів, визначено статус спеціалізованих організацій, на які покладаються реалізація нерухомого майна та умови здійснення операцій з нерухомим майном, на виконання ст.ст. 61, 66 Закону України «Про виконавче провадження» наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999 року затверджено Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (надалі - Положення).
Положення визначає умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків, підприємств як цілісного майнового комплексу, інших приміщень, земельних ділянок, що є нерухомим майном, на які звернено стягнення відповідно до чинного законодавства, а також розрахунків за придбане майно.
Відповідно п. 1.2 Положення прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір.
Згідно п. 3.11 - 3.13 Положення спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.
Під час прилюдних торгів ведеться протокол, до якого заносяться такі дані: номер лота; назва лота; стартова та продажна ціна майна; сума сплаченого гарантійного внеску; розмір винагороди спеціалізованої організації, яку покупець повинен додатково сплатити, та реквізити рахунку спеціалізованої організації для її сплати; пропозиції покупців; відомості про покупця, який запропонував у ході торгів найвищу ціну (переможець торгів).
У разі потреби до протоколу можуть бути внесені й інші відомості.
Протокол підписується ліцитатором і переможцем торгів і затверджується керівником спеціалізованої організації. Керівник спеціалізованої організації, яка проводила прилюдні торги, зазначає в протоколі відповідні суми та номери рахунків, на які переможцю потрібно внести кошти за придбане майно, та затверджує протокол у день проведення прилюдних торгів. Копії затвердженого протоколу видаються переможцю прилюдних торгів та державному виконавцю у триденний строк з моменту проведення аукціону (п. 4.14, 4.15 Положення).
Відповідно до п. 5.1 Положення на підставі копії затвердженого протоколу переможець прилюдних торгів протягом семи банківських днів з дня затвердження протоколу, не враховуючи дня проведення прилюдних торгів, здійснює розрахунки за придбане на прилюдних торгах майно в такому порядку: покупець перераховує на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби зазначену в затвердженому протоколі прилюдних торгів суму грошових коштів, яка дорівнює різниці між продажною ціною придбаного ним лота і сумою винагороди спеціалізованої організації за цим лотом, сплаченої на поточний рахунок організатора прилюдних торгів; сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок організатора аукціону, визнається частиною оплати покупцем придбаного ним на прилюдних торгах майна і залишається спеціалізованій організації в рахунок оплати наданих нею послуг з реалізації цього майна.
Згідно п. 6.1 - 6.5 Положення після повного розрахунку покупців за придбане майно, на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копії документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець складає акт про проведені прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби.
Затверджений акт державний виконавець видає покупцеві.
Копія акта надсилається стягувачу, боржникові та спеціалізованій організації.
Надсилання документів виконавчого провадження здійснюється згідно з положеннями статті 31 Закону. За письмовою заявою учасника виконавчого провадження інформаційні повідомлення щодо складання документів виконавчого провадження можуть надсилатися йому каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою, смс-повідомленням. Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою, вважаються врученими за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами.
Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами за адресами, зазначеними у виконавчому документі, або іншими адресами, про які стало відомо державному виконавцю, або зазначеними у письмовій заяві сторони виконавчого провадження, у тому числі шляхом факсимільного зв'язку або електронною поштою (п. 3.19, 3.20 Інструкції).
За матеріалів виконавчого провадження не можливо встановити коли і що саме направлялося на адресу позивача, описи вкладення поштової кореспонденції відсутні, повідомлення боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна відсутні.
Матеріали виконавчого провадження містять рекомендоване повідомленням про вручення позивачу поштового відправлення (стор. 113 матеріалів виконавчого провадження) - листа від 19.09.2014 р. №37727 про надсилання копії звіту про результати визначення оцінки майна та про те, що реалізація майна буде здійснюватися в загальному порядку; рекомендовані повідомленням про вручення позивачу поштового відправлення (стор. 166, 167 матеріалів виконавчого провадження) - ОСОБА_2 про проведення прилюдних торгів від 24.03.2015 р. Вказані рекомендовані повідомленням про вручення поштового відправлення вказують про отримання 31.03.2015 р. оскаржуваного ОСОБА_2, про що ОСОБА_3 проставлено підпис.
Враховуючи позицію позивача щодо неотримання ОСОБА_2 про проведення прилюдних торгів від 24.03.2015 р. та неповідомлення про реалізацію майна шляхом проведення прилюдних торгів, під час судового розгляду справи було проведено почеркознавчу експертизу підписів ОСОБА_3 на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах виконавчого провадження № 40050730. Перед експертами поставлено наступне питання: чи були виконані підписи, проставлені на оригіналах рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах виконавчого провадження № 40050730 ОСОБА_3? Проведення експертизи було доручено Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при ГУМВС України у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Короленка, 4а). Експерта попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен вжити визначені законом заходи для повного з'ясування усіх обставин у справі.
Згідно з до ч. 1 ст. 81 Кодексу адміністративного судочинства України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.
У відповідності до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 р. № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5) до експертної установи (експерту) надаються: документ про призначення експертизи (залучення експерта), об'єкти, зразки для порівняльного дослідження та, за клопотанням експерта, - матеріали справи (протоколи оглядів з додатками, протоколи вилучення речових доказів тощо) (п.3.2).
Вилучення об'єктів, що підлягають дослідженню, та відібрання зразків оформлюються протоколом згідно з вимогами процесуального законодавства
Для відібрання зразків орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), може залучити спеціаліста (п.3.4).
Згідно п.1.3 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
Відповідно ч. 3 ст. 66 Кодексу адміністративного судочинства України експерт зобов'язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок щодо поставлених йому питань, у разі необхідності - прибути за викликом суду, дати висновок або роз'яснити його в судовому засіданні.
У судове засідання 10.06.2015 р. було викликано експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України у Дніпропетровській області для відібрання зразків підпису ОСОБА_3 у відповідності до методики судово-почеркознавчої експертизи.
На запит експертної установи судом було повідомлено про необхідність проведення дослідження підписів на оригіналах рекомендованих повідомлень про вручення поштового повідомлення, які знаходяться на аркушах №№ 113, 166, 167 матеріалів виконавчого провадження № 40050730 та можливість використання в якості порівняльного матеріалу умовно-вільні зразки почерку та підпису ОСОБА_3 які знаходяться у матеріалах виконавчого провадження № 40050730, а саме: заява від імені ОСОБА_3 від 22.05.2014 р. (стор. 59), заява щодо зміни стягувача від 27.10.2014 р. (стор. 119, 120). Додатково надано для проведення експертизи експериментальні зразки почерку ОСОБА_3 на 10 арк.
Згідно Висновку експерта від 23.06.2015 р. №70/04-429 підписи в графі «розписка в одержанні» рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення від 26.01.2014 р. (стор. 113), від 24.03.2015 р. (стор. 166, 167) виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.
Отже, судом встановлено що позивач не був обізнаний щодо намірів реалізації арештованого майна та його продажу.
Згідно пп. 4.5.4 - 4.5.6 Інструкції для проведення реалізації нерухомого майна або транспортних засобів державним виконавцем збираються, зокрема, такі документи: а) у разі продажу нерухомого майна - документи, що характеризують об'єкт нерухомості (копія технічного паспорта на житловий будинок, квартиру тощо), відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.07.2001 за № 582/5773 (із змінами); б) копії документів, що підтверджують право власності або інше речове право на нерухоме майно, визначених статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пунктом 1 глави 2 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595.
Вказані документи збираються державним виконавцем одразу після проведення опису майна. Копії зазначених документів із супровідним листом, копіями виконавчого документа та акта визначення вартості майна (звіту про оцінку майна) та копією розширеного витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна або інформаційної довідки органу державної реєстрації прав про наявність обтяжень речових прав на нерухоме майно передаються державним виконавцем особисто або через спеціально уповноважену особу відділу державної виконавчої служби до відповідного регіонального органу ДВС для здійснення заходів щодо передачі майна на реалізацію та організації конкурсу. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, забезпечує правильність та повноту підготовлених документів.
У разі якщо майно не було продано у зв'язку з відсутністю попиту, воно підлягає уцінці державним виконавцем відповідно до чинного законодавства, яка проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення строку реалізації майна на комісійних умовах. Про проведення уцінки майна державним виконавцем складається акт, у якому зазначаються реквізити виконавчого документа та номер виконавчого провадження, вартість майна, за якою воно передавалося на реалізацію, вартість майна після уцінки. Про проведення уцінки майна та її результати державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після її проведення повідомляє спеціалізовану організацію, що здійснює реалізацію майна.
Якщо майно не було реалізовано в установленому порядку після його уцінки, державний виконавець проводить повторну уцінку в порядку, визначеному підпунктом 4.5.10 цього пункту.
Якщо майно не було реалізовано в установленому порядку після його повторної уцінки, державний виконавець пропонує стягувачу (стягувачам) залишити це майно за собою. У разі наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно, воно передається в порядку календарного надходження виконавчих документів до виконання з урахуванням черговості, визначеної статтею 44 Закону. (пп. 4.5.10 - 4.5.12 Інструкції).
Матеріали виконавчого провадження не містять доказів визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення строку реалізації майна на комісійних умовах.
Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.
У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення. (ч. 3, 4 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження»).
Отже, позивач був позбавлений можливості надати відповідні заперечення, оскільки про результати визначення вартості чи оцінки (уцінки) майна не був повідомлений.
Суд критично відноситься до заперечень проти адміністративного позову, наданих відповідачем, оскільки обставини викладені в таких запереченнях стосуються належного повідомлення (та/або усвідомлення) позивача (позивачем) про відкрите виконавче провадження, що позивачем не оскаржується. Щодо поданих ОСОБА_3 заяв в ході здійснення виконавчого провадження слід звернути увагу, що вони датовані 22.05.2014 р., 28.10.2014 р., тобто задовго до проведення прилюдних торгів.
За поясненнями третьої особи, позивач в аналогічному позові, поданому до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська (справа №199/2717/15-ц) пред'явленому до ОСОБА_8, Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, треті особи ТОВ «Кредитні ініціативи», старший державний виконавець Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2 про визнання торгів недійсними, скасування ОСОБА_2 про проведення прилюдних торгів та Протоколу про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна зазначає, що він був повідомлений про проведення оцінки майна та його продаж.
Крім того, відповідно до п.99 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.
Таким чином, третя особа вважає, що підпис на рекомендованих повідомленням про вручення поштового відправлення може бути виконаний будь-яким із членів сім'ї ОСОБА_3 та він вважається повідомлений належним чином, проведення почеркознавчої експертизи не може вплинути на результати розгляду даної справи при будь-якому висновку експерта.
Суд не може прийняти вказані доводи третьої особи виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ч.1, 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України).
В даному випадку, позов ОСОБА_3 у цивільній справі №199/2717/15-ц не є аналогічним, має інший предмет спору та склад учасників, викладені у ньому обставини мають суб'єктивний характер, не є загальновідомими або такими, що не потребують доказуванню у відповідності до ст. 72 кодексу адміністративного судочинства України, тобто беззаперечно не вказують на наявність або відсутність фактів, які б могли слугувати належними та допустимими доказами при вирішенні даної справи по суті.
Крім того, ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська у справі №199/2717/15-ц від 13.04.2015 р. позовну заяву ОСОБА_3 повернуто позивачу для подання до належного суду.
За таких обставин, суд виключає можливість залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до п.3 ч.1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України або закриття провадження у справі відповідно до п.4 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також суд звертає увагу, що Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 визначають порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними.
Як зазначалося раніше, спірним при вирішенні даної справи було встановлення належного повідомлення позивача про наміри та результати реалізації нерухомого майна шляхом проведення прилюдних торгів. Рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які підлягали почеркознавчій експертизі, у графі «розписка в одержанні» містять розшифровку підпису «Лісничий» (стор. 113, 166, 167), що виключає можливе отримання кореспонденції іншим членом сім'ї позивача.
Відповідно ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем належним чином не доведено правомірність оскаржуваного ОСОБА_2.
За наведених обставин у сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач при здійсненні виконавчих дій щодо реалізації нерухомого майна позивача діяв не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачений Законом України «Про виконавче провадження», а відтак адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, третя особа ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про скасування ОСОБА_2 про проведення прилюдних торгів від 24.03.2015 р., - задовольнити.
ОСОБА_9 про проведення прилюдних торгів від 24.03.2015 р., затверджений начальником Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_5 24.03.2015 р.
В порядку розподілу судових витрат стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 73,08 грн. (сімдесят три грн., 08 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.
Повний текст постанови складено 01 липня 2015 року.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 01.07.15 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_10 ОСОБА_10 ОСОБА_11