Ухвала
іменем україни
18 вересня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_12.,
суддів ОСОБА_13, ОСОБА_14.,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу засудженого
ОСОБА_4 на вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 06 грудня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 01 квітня 2015 року,
Вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області
від 06 грудня 2013 року
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Шевченка Мангишлакської області Республіки Казахстан, раніше не судимого, який мешкає на АДРЕСА_1
засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до 850 грн. штрафу.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 01 квітня 2015 року цей вирок залишено без змін.
Вироком суду ОСОБА_4 визнано винним у тому, що він 1 січня 2013 року приблизно о 05.10 год. у під'їзді № 3 будинку АДРЕСА_2 м. Слов'янську під час сварки з ОСОБА_5, що виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, умисно завдав тому одного удару кулаком правої руки праву частину голови, спричинивши легкі тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі засуджений просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення та закрити кримінальне провадження, посилаючись на недоведеність вини у кримінальному правопорушенні, за який його засуджено. Обґрунтовуючи свої вимоги, стверджує про однобічність та неповноту судового розгляду, неправильну оцінку доказів, у тому числі і тих, як він вважає, його виправдовують.
Заслухавши доповідача, перевіривши касаційну скаргу та долучені
до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що засуджений ОСОБА_4 оспорює фактичні обставини провадження, які були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанцій і які перегляду, відповідно до вимог ст. 438 КПК України, у касаційному порядку не підлягають, а тому колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених судом.
У ході перевірки ухвалених щодо ОСОБА_4 судових рішень виявлено, що судом досліджено і детально викладено у вироку всі обставини, які могли мати значення у цьому провадженні, безпосередньо перевірено зібрані докази з точки зору їх допустимості та достатності, зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину, а саме: умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5
Вмотивовуючи свій висновок щодо доведеності вини ОСОБА_4
за ч. 2 ст. 125 КК України, суд взяв до уваги показання потерпілого про обставини нанесення йому засудженим удару в обличчя та подальший розвиток подій; показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про обставини нанесення ОСОБА_4 удару в обличчя ОСОБА_5; показання свідка ОСОБА_9; дані протоколу огляду місця події, протоколи проведення слідчого експерименту та фото таблиці до протоколів, а також висновки експерта щодо характеру, локалізації, механізму утворення і ступеня тяжкості виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень.
Судом дано належну оцінку показанням свідків ОСОБА_10 й ОСОБА_11, на які засуджений посилається як на докази, що його виправдовують, і їх визнано такими, що спростовуються матеріалами провадження, про що у вироку дано змістовне обґрунтування.
Аналогічні доводи засудженого ОСОБА_4, щодо непричетності його до умисного нанесення легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 були предметом ретельної перевірки судом апеляційної інстанції, який відповідно до ст. 419 КПК України, перевірив усі доводи апеляційної скарги засудженого, аналогічні тим, що викладені ним у касаційній скарзі, у тому числі і щодо вироку в частині засудження ОСОБА_5 та навів відповідні мотиви на їх спростування.
Згідно зі встановленими у провадженні фактичними обставинами суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 125 КК України.
Покарання ОСОБА_4 призначено з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого, даних про його особу, а також усіх обставин, які впливають на нього.
З огляду на викладене касаційна скарга засудженого не підлягає задоволенню, а тому відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 06 грудня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 01 квітня 2015 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_13 ОСОБА_12 ОСОБА_14