16 вересня 2015 р.Справа № 816/1451/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Мінаєвої О.М. , Шевцової Н.В.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т. Співак М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Командира військової частини польової пошти НОМЕР_1 капітана ОСОБА_1 , військової частини польової пошти НОМЕР_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2015р. по справі № 816/1451/15
за позовом ОСОБА_2
до Командира військової частини польової пошти НОМЕР_1 капітана ОСОБА_1 , військової частини польової пошти НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Командира військової частини польової пошти НОМЕР_1 капітана ОСОБА_1 (далі - перший відповідач), військової частини польової пошти НОМЕР_1 (далі - другий відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, просив суд:
- визнати протиправними дії командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 ОСОБА_1 щодо не надання старшому водієві військової частини польова пошта НОМЕР_1 ОСОБА_2 довідки про обставини заподіяння травми 22 жовтня 2014 року
- зобов'язати військову частину польова пошта НОМЕР_2 видати старшому водієві військової частини польова пошта НОМЕР_1 ОСОБА_2 довідку про обставини заподіяння травми 22 жовтня 2014 року
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2015р. зазначений позов задоволено.
Визнано протиправними дії командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 ОСОБА_1 щодо не надання старшому водієві військової частини польова пошта НОМЕР_1 ОСОБА_2 довідки про обставини заподіяння травми 22 жовтня 2014 року.
Зобов'язано військову частину польова пошта НОМЕР_2 видати старшому водієві військової частини польова пошта НОМЕР_1 ОСОБА_2 довідку про обставини заподіяння травми 22 жовтня 2014 року.
Відповідачі, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неврахування судом першої інстанції доказів, які маються в матеріалах справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права, просять оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.
Колегія суддів заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 був призваний до лав Збройних Сил України у військову частину польова пошта НОМЕР_1 , 8 окрема автомобільна санітарна рота, водієм санітарної машини, згідно Указу Президента України від 21.07.2014 № 607/2014 "Про часткову мобілізацію".
Згідно наказу керівника сектору "Б" Антитерористичного центру при СБУ Хомчака Р.Б. № 38 від 28.08.2014р. ОСОБА_2 прибув до складу сил та засобів сектору "Б", які залучаються та беруть участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей з метою виконання службових завдань /а.с. 15-16/.
22.10.2014р. під час виконання наказу начальника медичної служби сектора "Б" майора ОСОБА_3 по здійсненню доставки 3-х військовослужбовців АТО з села Велика Новосілка Донецької області в Дніпропетровський військовий госпіталь з автомобілем УАЗ яким керував позивач сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме: автомобіль перевернувся /а.с.-21-28/.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем обґрунтованості вимог, заявлених у позові.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
З метою застосування єдиного порядку проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців у Збройних Силах України наказом Міністра оборони України № 82 від 15.03.2004р. затверджено Інструкцію про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України затвердженою наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 N 82 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 30.03.2004 за N 385/8984 (далі по тексту - Інструкція).
Пунктом 1.2 Інструкції встановлено, що службове розслідування проводиться у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, що загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення або заподіяло матеріальну чи моральну шкоду; невиконання або недбалого ставлення до виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичної сили, зброї або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільного населення; порушення правил несення вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити тяжкі наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових осіб.
Відповідно до п. 1.3 Інструкції рішення про проведення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Порядок розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями і військовозобов'язаними, які призвані на збори (далі - військовослужбовці), професійних захворювань, отриманих ними під час проходження військової служби (зборів), та аварій, що сталися у військових частинах, військово-навчальних закладах, установах, організаціях Збройних Сил України, структурних підрозділах центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України (далі - військові частини) передбачено Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 6 лютого 2001 року N 36, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за N 169/5360 (далі по тексту - Інструкція № 2).
Відповідно п. 1.5 Інструкції № 2 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища, що сталися під час виконання ним обов'язків військової служби, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень (заподіяних іншою особою), гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також випадки смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
Пунктом 2.5 вказаної Інструкції передбачено, що комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом трьох робочих днів. Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана: обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо; установити обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визначити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів (закони, статути, положення, правила, інструкції, настанови тощо), а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; скласти акт (додаток 1 до Інструкції) у п'яти примірниках або шести, якщо військовослужбовець був відряджений з іншої військової частини, і передати його на затвердження командиру військової частини. Усі примірники акта (додаток 1 до Інструкції) підписуються головою комісії та всіма її членами.
За приписами п. 6.2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міноборони від 14.08.2008р. № 402 (далі - Положення) на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК у мирний час на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби подається оригінал довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
Відповідно до п. 21.1 Положення у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Згідно з п 21.2 зазначеного Положення причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
Пунктом 21.7 Положення встановлено, що постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок, у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров'я Збройних Сил України).
Також колегія суддів зазначає, що наказом Міноборони від 14.08.2008р. № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» затверджено також форму Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), в якій зазначено, що вона складається командиром військової частини та повинна містити докладний опис обставин, за яких сталася травма (під час виконання робіт, де, на службі чи ні, в стані алкогольного сп'яніння чи ні, тощо).
Таким чином, враховуючи, що з позивачем під час виконання службових обов'язків сталася дорожньо-транспортна пригода та для встановлення причинного зв'язку травми з ДТП необхідною є довідка про обставини травми, отже відповідачі враховуючи вищезазначені вимоги законодавства зобов'язані видати таку довідку.
Колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи також мається вимога директора Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України адресована командиру військової частини п/п НОМЕР_1 та начальнику медичної служби сектору «В», якою зобов'язано негайно надати до військово-лікарської комісії Північного регіону (м. Харків) довідку про обставини травми на військовослужбовця ОСОБА_2 (а.с. 18).
Відповідачі в апеляційній скарзі, як на підставу невидачі довідки про обставини заподіяння травми посилаються на довідку військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 № 321 від 23.02.2014р., в якій зазначено, що захворювання позивача не пов'язане з проходженням військової служби.
Між тим, колегія суддів зазначає, що вказана довідка видана 23.02.2014р. - тобто до ДТП, яка сталася з позивачем 22.10.2014р.
Крім того, законом не передбачено такої підстави відмови у видачі довідки, як відсутність причинного зв'язку між отриманою травмою та виконанням завдань служби.
Також в матеріалах справи наявна довідка військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 № 795 від 09.12.2014р., в якій зазначено, що захворювання позивача пов'язане з проходженням військової служби (а.с. 33).
Разом з тим, вказана довідка відповідачами позивачу надана не була.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зобов'язання військової частини польова пошта НОМЕР_2 видати старшому водієві військової частини польова пошта НОМЕР_1 ОСОБА_2 довідку про обставини заподіяння травми 22 жовтня 2014 року.
Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Командира військової частини польової пошти НОМЕР_1 капітана ОСОБА_1 , військової частини польової пошти НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2015р. по справі № 816/1451/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Макаренко Я.М.
Судді Мінаєва О.М. Шевцова Н.В.
Повний текст ухвали виготовлений 21.09.2015 р.