15 вересня 2015 р. Справа № 820/5291/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Подобайло З.Г.
Суддів: Жигилія С.П. , Тацій Л.В.
за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2015р. по справі № 820/5291/15
за позовом ОСОБА_1
до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області , Державного реєстратора прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Шишакової О.М. , Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області
про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд: скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Шишакової Олесі Миколаївни, відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 06 травня 2015 року №21115826; зобов'язати Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції Харківської області зареєструвати право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, податковий номер НОМЕР_1, на підставі договору дарування квартири з обов'язком передати дарунок у майбутньому від 02 жовтня 2007 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2015р. адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
ОСОБА_1 , не погодившись з даним рішенням суду , подав апеляційну скаргу, вважає постанову незаконною такою, що постановлена з грубим порушенням норм матеріального права , а саме ст. 203, 723 ЦК України, судом не застосовано норми закону які регулюють дані правовідносин, а саме, ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 16 Постанови Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, просить суд апеляційної інстанції мкасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015р., прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги , вважає постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2015 р. винесеною з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а постанову залишити без змін.
Апеляційна скарга розглядається відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи встановлено , що 02.10.2007р. між ОСОБА_3 (далі - дарувальник) та ОСОБА_1 (далі - обдарований) укладено договір дарування квартири АДРЕСА_1 (далі - дарунок) з обов'язком передати дарунок у майбутньому, нотаріально посвідчений ПНХМНО Гриценком Є.В., зареєстрованого в реєстрі за №1850.
Відповідно до п. 1 вказаного договору моментом фактичної передачі дарунка та моментом виникнення у обдарованого права розпоряджатися квартирою є момент смерті дарувальника.
Відповідно до п. 5 вказаного договору право розпорядження та факт передання дарунку (квартири) в натурі обдарованому вважається момент смерті дарувальника, а вказаний договір є правовстановлюючим документом обдарованого, підставою для реєстрації переходу права власності до обдарованого від дарувальника.
ІНФОРМАЦІЯ_1 дарувальник, ОСОБА_3, померла.
29.04.2015 року до реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції надійшла заява ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно, а саме: квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 31). До заяви додано: паспорт громадянина України (копія), договір дарування (оригінал та копія), технічний паспорт (оригінал та копія) (а.с. 32-39).
06.05.2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Шишаковою О.М. відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №21115826 на нерухоме майно, а саме: квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, на підставі ч. 3 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" з посиланням на те , що подані документи не відповідають вимогам законодавства, договір дарування не відповідає вимогам ст. 717, 723 ЦК України (а.с. 60).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог , суд першої інстанції виходив з того , що договір дарування не відповідає вимогам ч.3 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", тому відповідачем правомірно відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень рішенням №21115826 від 06.05.2015 року.
Проте , колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зміст повноважень державного реєстратора щодо перевірки заявлених прав і поданих документів на відповідність вимогам законодавства визначений абзацом першим пункту 1 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» N 1952-IV.
Наведеною нормою передбачено, що реєстратор перевіряє відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення; відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
Таким чином, перевірка договору дарування на предмет законності, за умови відповідності останнього правилам оформлення офіційних документів, лежить поза межами повноважень державного реєстратора.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку про правомірність рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 06 травня 2015 року №21115826.
Колегією суддів встановлено, що позивачем , поряд з іншими документами, не надано свідоцтво про смерть дарувальника - ОСОБА_3
Перевірка поданих документів , встановлення наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав (пункт 1 частини 2 статті 9 Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") є виключною компетенцією державного реєстратора, а не суду.
З урахуванням обставин справи, колегія суддів зазначає, що факт неправомірності оскаржуваного рішення відповідача, не є безумовною підставою для прийняття судом рішення про захист (відновлення) порушеного права шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення без виконання інших дій, обов'язок виконання яких покладений на нього положеннями частини 2 статті 9 Закону України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Тому , колегія суддів вважає за необхідне не зобов'язувати Реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції Шишакову О.М. зареєструвати право власності на квартиру, а зобов'язати повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про реєстрацію права власності.
Наведене не враховано судом першої інстанції , що призвело до неправильного вирішення справи, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно положень ст. 202 КАС України з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2015р. по справі № 820/5291/15 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень державного реєстратора Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Шишакової О.М. N 21115826 від 06 травня 2015 року у державній реєстрації права власності на квартиру.
Зобов'язати державного реєстратора Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Шишакову О.М. повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 .
В іншій частині в позові відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.
Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Тацій Л.В.
Повний текст постанови виготовлений 21.09.2015 р.