15 вересня 2015 р.Справа № 820/6072/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бондара В.О.
Суддів: Калитки О. М. , Кононенко З.О.
за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2015р. по справі № 820/6072/15
за позовом ОСОБА_1
до Харківської митниці Державної фіскальної служби України , Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області третя особа Міністрство юстиції України
про визнання протиправними та скасування висновку,наказу,поновлення на посаді,стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 ( далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби України, Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області ( далі - відповідачі) третя особа: Міністерство юстиції України, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати висновок Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" від 17 лютого 2015 року №1005/8/105-20-26-17-01-51 складений відносно ОСОБА_1; визнати протиправним та скасувати наказ начальника Харківської митниці Державної фіскальної служби України від 14.05.2015 р. №294-о про звільнення ОСОБА_1 у відповідності до п.72 ч.1 ст. 36 КЗпП України; поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора митного поста "Плетенівка" Харківської митниці Державної фіскальної служби України з дня звільнення та стягнути з Харківської митниці Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня незаконного звільнення - 14.05.2015 року по день ухвалення рішення; допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення на посаді та виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківської митниці Державної фіскальної служби України, Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа: Міністерство юстиції України про визнання протиправними та скасування висновку, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано Наказ начальника Харківської митниці Державної фіскальної служби України № 294-о від 14.05.2015 року про звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора митного поста "Плетенівка" Харківської митниці Державної фіскальної служби України.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора митного поста "Плетенівка" Харківської митниці Державної фіскальної служби України з дня звільнення.
Стягнено з Харківської митниці Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня незаконного звільнення - 14.05.2015 року по день ухвалення рішення.
У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора митного поста "Плетенівка" Харківської митниці Державної фіскальної служби України та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
Відповідач, Харківська митниця Державна фіскальна служба України, не погодившись із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій, зазначив, що судом першої інстанції неповно та необ'єктивно встановлено обставини справи, а тому рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права.
Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.
Апеляційна скарга розглядається відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 з 27.10.2003 року працював на різних посадах в митних органах Куп'янської митниці, Харківській обласній митниці, Харківській митниці Міндоходів, Харківської митниці ДФС, що підтверджується випискою з трудової книжки.
Наказом Харківської митниці ДФС № 294-о від 14.05.2015 року, ОСОБА_1 був звільнений з посади головного державного інспектора митного поста "Плетенівка" Харківської митниці ДФС з 14.05.2015 з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади" (а.с. 16).
Судом встановлено, що підставою для винесення Наказу Харківської митниці ДФС № 294-о від 14.05.2015 року була Довідка про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" (а.с. 112).
Згідно з Довідкою від 13.05.2015 р. про результати перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", складеної Харківською митницею ДФС, встановлено, що до ОСОБА_1 застосовуються заборони, передбачені ч. 3 ст. 1 Закону України "Про очищення влади" у зв'язку з встановленням факту вказання недостовірних відомостей щодо наявності майна (майнових прав) набутого за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1 (а.с. 112).
Із змісту вказаної Довідки вбачається, що підставою для такого висновку перевірки слугувало повідомлення Куп'янської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області.
Судом встановлено, що на підставі запиту Харківської митниці ДФС про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" та на підставі заяви ОСОБА_1 від 18.12.2014 року, поданої із декларацією про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, Куп'янською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено перевірку достовірності відомостей, передбачених Законом України "Про очищення влади", поданих ОСОБА_1
За результатами перевірки, Куп'янською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області складено Висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", поданих ОСОБА_1 №1005/8/105-20-26-17-01-51 від 17.02.2015 року.
Так, у вказаному Висновку контролюючого органу №1005/8/105-20-26-17-01-51 від 17.02.2015 року зазначено, що за результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1 та підтвердних документів (свідоцтво купівлі-продажу квартири від 21.07.2013 року та довіреності на право керування автомобілем від 18.07.2011 р.) встановлено, що ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік вказав не достовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації про майно (маінові права) ОСОБА_1 В декларації за 2013 рік ОСОБА_1 не відобразив квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Також зазначено, що за результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1 та підтвердних документів встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного (вказаних) ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про очищення влади", відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел (а.с. 14-15).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності наказу відповідача про звільнення ДФС № 294-о від 14.05.2015 року та наявності підстав для поновлення на роботі позивача.
Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.
У розумінні частини першої статті 1 Закону про очищення влади очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
Відповідно до частини другої статті 1 цього Закону очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.
Питання застосування Закону про очищення влади регламентовані Порядком проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 (далі - Порядок № 563), Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 листопада 2014 року № 1100 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2014 року за № 1385/26162 (далі - Порядок № 1100).
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону про очищення влади протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.
Згідно з частиною восьмою статті 3 Закону про очищення влади заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1- 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
Процедура проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1 - 11 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади" (далі - Закон), у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік (далі - декларація), за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", встановлена Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", який затверджено Наказом Міністерства фінансів України 03 листопада 2014 року № 1100 (далі за текстом - Порядок №1100).
Відповідно до п.3 Порядку №1100 проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає такі складові:
1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;
2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації, у тому числі копії трудової книжки особи, стосовно якої проводиться перевірка;
3) проведення перевірки, що фактично полягає в:
аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;
порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;
порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;
4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;
5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;
6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.
Згідно ч.11 ст.5 Закону України "Про очищення влади" орган, який проводив перевірку, надсилає висновок про результати перевірки, підписаний керівником такого органу (або особою, яка виконує його обов'язки), керівнику органу, передбаченому частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки. Такий висновок може бути оскаржений особою в судовому порядку.
Відповідно до п.14 ст.5 Закону України "Про очищення влади" керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади або не пізніше ніж на третій день з дня його отримання надсилає такий висновок керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, для її звільнення з посади у встановленому законом порядку не пізніше ніж на десятий день з дня отримання висновку.
Аналізуючи вказані вище положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що здійснення очищення влади стосовно осіб, щодо яких здійснювалася перевірка, проводиться за наступники критеріями, підлягають встановленню контролюючим органом: недостовірності відомостей щодо наявності майна, зазначеного у декларації; недостовірності цих відомостей та невідповідності вартості майна, вказаного в декларації, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1- 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел; невідповідності вартості майна, вказаного в декларації, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1- 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
Отже, недостовірність відомостей, яка може бути підставою для звільнення особи та застосування до неї відповідних заборон, повинна встановлюватись в сукупності з невідповідністю вартості майна, яке належить особі.
Аналіз викладеного свідчить, що під час проведення перевірки орган фіскальної служби, поряд з іншим, з'ясовує джерела отримання доходів особою, стосовно якої проводиться перевірка; здійснює порівняльний аналіз наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), набутого особою за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", доходам, отриманим із законних джерел, та т.і.
Колегія суддів враховуючи викладене, зазначає, що заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються на підставі визначених статтею 3 Закону критеріїв, за умови відповідності яким до особи можуть бути застосовані такі заборони.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування висновку Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" від 17.02.2015 року № 1005/8/105-20-26-17-01-51 складеного відносно ОСОБА_1, колегія суддів зазначає:
Відповідно до п. 8 Наказу Державної фіскальної служби України про початок проведення перевірки відповідно до Закону України "Про очищення влади" №270 від 14.11.2014 року передбачено, що Департамент персоналу, керівники територіальних органів ДФС здійснюють призначення на посади в органи ДФС з урахуванням вимог пункту 49 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 563 (надалі - Порядок № 563).
Відповідно до п. 49 Порядку № 563, у разі призначення особи на іншу посаду в межах одного органу державної влади (у тому числі в разі призначення особи з територіального органу в апарат центрального органу виконавчої влади і навпаки) чи органу місцевого самоврядування, призначення в порядку переведення на посаду з одного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування до іншого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, призначення в порядку переведення особи, яка перебуває на посаді в органі державної влади, що припиняється, на посаду до іншого органу державної влади, до якого переходять повноваження та функції органу державної влади, що припиняється, проводиться перевірка у строки та в порядку, визначені пунктами 41-47 цього Порядку.
Згідно із п. 4 Порядку № 563, організація проведення перевірки покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої проводиться перевірка.
Пунктом 7 ст. 5 Закону України "Про очищення влади" встановлено, що керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на третій день після отримання заяви надсилає до відповідних районних, міських (міст обласного значення), районних у містах територіальних органів державної влади за місцем проживання особи, до компетенції яких належить проведення перевірки відповідних відомостей, визначених у пункті 1 частини п'ятої цієї статті, запити про перевірку відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, до яких додаються копії заяви.
До відповідного районного, міського (міст обласного значення), районного у містах територіального органу державної влади за місцем проживання особи, до компетенції якого належить проведення перевірки відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на третій день після отримання заяви надсилає запит про перевірку відповідних відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, до якого додається копія декларації особи.
Запити, передбачені абзацами першим та другим цієї частини, надсилаються одночасно.
У цей же день керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, надсилає повідомлення до Міністерства юстиції України про початок проходження перевірки особою, яке не пізніше ніж на п'ятий день з моменту його отримання розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України із зазначенням дня початку проходження перевірки.
Згідно із п. 8 ст. 5 Закону України "Про очищення влади" день надсилання відповідних запитів та доданих до них документів, а також повідомлення до Міністерства юстиції України є днем початку проходження перевірки.
Відповідно до п. 10 ст. 5 Закону України "Про очищення влади" , у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.
Згідно із п. 11 ст. 5 Закону України "Про очищення влади" орган, який проводив перевірку, надсилає висновок про результати перевірки, підписаний керівником такого органу (або особою, яка виконує його обов'язки), керівнику органу, передбаченому частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з надходженням інформації з Відділу Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Куп'янського міськрайонного управління юстиції про те, що згідно договору купівлі-продажу № 2-1272 від 20.07.2013 р., гр. ОСОБА_1 має у власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яку ОСОБА_1 у поданій декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік не вказано.
Для надання пояснень, у зв'язку з встановленням недостовірності відомостей щодо наявності майна, вказаного у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, ОСОБА_1 було запрошено до Куп'янської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області.
ОСОБА_1 надав пояснення від 12.02.2015 року за вх. № 995/Ш про те, що він в декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік не вказав квартиру за адресою: АДРЕСА_1, так як вона належить тещі і вона купувала її за свої кошти і мешкає в ній. Та під час внесення інформації в декларацію, щодо оформленої на ім'я позивача квартири не придавав значення.
Враховуючи зазначені обставини, Куп'янською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області складено Висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", поданих ОСОБА_1 №1005/8/105-20-26-17-01-51 від 17.02.2015 року.
У вказаному Висновку контролюючого органу зазначено, що за результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1 та підтвердних документів (свідоцтво купівлі-продажу квартири від 21.07.2013 року та довіреності на право керування автомобілем від 18.07.2011 р.) встановлено, що ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік вказав не достовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1, а саме: в декларації за 2013 рік ОСОБА_1 не відобразив квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1 та підтвердних документів встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного (вказаних) ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про очищення влади", відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел (а.с. 14-15).
Таким чином, колегія суддів зазначає, що висновок контролюючого органу лише відображає факт того, що ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік вказав недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1, а саме, що не вказано квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Куп'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, при складенні Висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", поданих ОСОБА_1 № 1005/8/105-20-26-17-01-51 від 17.02.2015 року, діяв у межах та на підставі діючого законодавства України, а тому позовні вимоги у цій частині є такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування Наказу начальника Харківської митниці Державної фіскальної служби України від 14.05.2015 р. №294-о про звільнення ОСОБА_1, поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора митного поста "Плетенівка" Харківської митниці Державної фіскальної служби України з дня звільнення та стягнення з Харківської митниці Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня незаконного звільнення - 14.05.2015 року по день ухвалення рішення, колегія суддів зазначає:
Як вбачається з матеріалів справи, при проведенні перевірки передбаченої Законом України "Про очищення влади" щодо ОСОБА_1, Куп'янською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області вказано не просто невідповідність відомостей зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, а відповідно до пунктів 1, 2 ч. 5 ст. 5 Закону також вказано: "за результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1 та підтвердних документів встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного (вказаних) ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про очищення влади", відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел", тобто перевіркою встановлено законність джерел набуття таких доходів.
На підставі вище викладеного, за результатами дослідження Висновку Куп'янської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області №1005/8/105-20-26-17-01-51 від 17.02.2015 року, суд зазначає, що органом фіскальної служби було встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного ОСОБА_1 в податковій декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел.
З аналізу норми частини 8 статті 3 Закону України "Про очищення влади" вбачається, що заборона застосовується у разі встановлення перевіркою:
- недостовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або
- невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях,
а також обов'язковою умовою повинно бути встановлення факту, що таке майно (майнові права) було набуте (набуті) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, та за відсутності підтвердження законних джерел набуття доходів.
Аналіз викладеного свідчить, що підтвердження законності джерел набуття доходів та відповідність вартості майна (майнових прав) цим доходам виключає застосування заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону, відповідно до критерію, передбаченого частиною восьмою статті 3 Закону.
Колегія суддів зазначає, що вимоги законодавства України щодо обов'язку подання декларації з достовірними відомостями були виконані ОСОБА_1 шляхом подання декларації за 2013 рік, де у графі 31 (майно членів сімї декларанта) відображено достовірні відомості про квартиру за адресою АДРЕСА_1 (що підтверджується декларацією про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік). Тобто була допущена методологічна помилка при заповненні декларації, що не може бути підставою для звільнення з посади в контексті застосування вимог Закону України "Про очищення влади". Крім того, в декларації за 2014 рік також було вказано про наявність у власності квартири по АДРЕСА_1 в графі 25 (у власності) (а.с. 18-24).
Про подання уточнюючої декларації до Куп'янської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області в порядку ст. 12 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" позивачем було зазначено у поясненнях від 02.03.2015 року. Однак, Харківською митницею ДФС пояснення позивача були проігноровані, хоча на 02.03.2015 року перевірка ще продовжувалася.
Колегія суддів зазначає, що Харківська митниця ДФС повинна була враховувати у сукупності всі обставини, які зазначені у висновку (достовірність відомостей, час набуття майна в період перебування на посаді, а також законність джерела набуття цього майна), однак для прийняття рішення про звільнення був використаний тільки факт допущеної помилки при складанні декларації за 2013 рік, що суперечить вимогам чинного законодавства України.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для винесення Харківською митницею ДФС України Наказу № 294-о від 14.05.2015 року про звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного митного поста "Плетенівка" Харківської митниці ДФС України.
Також, колегія суддів зазначає, що оскаржуваний наказ Харківської митниці Державної фіскальної служби України від 14.05.2015 року № 294-о "Про звільнення" позивача з посади був виданий підчас перебування останнього на лікарняному, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами (а.с. 17).
Згідно ч. 2 ст. 40 Кодексу законів про працю України, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
Таким чином, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено (постанова Верховного Суду України від 28.10.2014 р.).
У відповідності до положень ч.2 ст.235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Так, середній заробіток працівника згідно з частиною першою статті 27 Закону України "Про оплату праці" визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок),.
Із пункту 5 Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом 1 пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
Відповідно до абз. 1 п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Наведене відповідає практиці Верховного Суду України , зокрема викладеної в постановах від 21.01.2012 р. №6-87цс11 та від 14.01.2014 р. №21-395а13.
При цьому, згідно абзацу 2 пункту 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 6 листопада 1992 року № 9 при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора митного поста "Плетенівка" Харківської митниці Державної фіскальної служби України та стягнення з Харківської митниці Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня незаконного звільнення також підлягають задоволенню.
Враховуючи вище викладене, колегія судів приходить до висновку, що судом першої інстанції повно і всебічно встановлені всі обставини справи, правильно надано їм оцінку та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги щодо правомірності звільнення через встановлення невідповідності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", висновків суду не спростовують, оскільки для застосування заходів з очищення влади майно (майнові права) має бути набуте (набуті) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону та за відсутності підтвердження законних джерел набуття доходів, що не підтверджується матеріалами справи.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Харківської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2015р. по справі № 820/6072/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.
Судді(підпис) (підпис) Калитка О.М. Кононенко З.О.
Повний текст ухвали виготовлений 21.09.2015 р.