16 вересня 2015 р. Справа № 816/2218/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.
суддів - Бартош Н.С. , Донець Л.О.
за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційними скаргами Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги не предмет спору, - Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання дій незаконними, -
У червні 2015 року позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом, яким просить: визнати незаконними дії відповідача - Державної фіскальної служби України (далі по тексту ДФС України), - щодо залишення без розгляду її скарги від 05.05.2015 року про скасування вимоги Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - ДПІ у м. Полтаві) про сплату боргу (недоїмки) від 04.03.2015 року № Ф-0051151701 та рішення Головного управління Міндоходів у Полтавській області про результати розгляду первинної скарги від 10.04.2015 року № 173/Г/16-31-10-04-11.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 05.05.2015 року вона звернулася до ДФС України зі скаргою без порушення 10-денного строку для подання повторної скарги, оскільки рішення про результати розгляду первинної скарги отримала 21.04.2015, а скаргу подала 05.05.2015 року, з огляду на те, що 10-й день оскарження припадав на 1-4 травня 2015 року (святкові, вихідні дні). В зв'язку з цим, на думку ОСОБА_1, посадовими особами ДФС України невірно з'ясовані фактичні обставини її дій та безпідставно вказано на порушення терміну оскарження.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії ДФС України щодо залишення без розгляду скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 05 травня 2015 року б/н щодо скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04 березня 2015 року № Ф-0051151701 ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області та рішення про результати розгляду первинної скарги від 10 квітня 2015 року №173/Г/16-31-10-04-11 Головного управління Міндоходів у Полтавській області.
Не погоджуючись з судовим рішенням, ДФС України та ДПІ у м. Полтаві, в апеляційних скаргах, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просять скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 року з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційних скарг, дійшла висновку, що апеляційні скарги відповідача та третьої особи підлягають задоволенню, а оскаржувану постанову, відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), слід скасувати, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04 березня 2015 року ДПІ у м. Полтаві відносно ОСОБА_1 винесено вимогу про сплату бору (недоїмки) № Ф-0051151701 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 134,10 грн (зворот а.с. 22).
Не погодившись з вказаною вимогою, позивач оскаржила її в адміністративному порядку до ГУ Міндоходів у Полтавській області. Скаргу зареєстровано в ГУ Міндоходів у Полтавській області 23 березня 2015 року за №1443/Г та за цією датою прийнято до розгляду.
За результатами розгляду скарги, 10 квітня 2015 року ГУ Міндоходів у Полтавській області прийнято рішення №173-Г/16-31-10-04-11, яким скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вимогу ДПІ у м. Полтаві про сплату боргу (недоїмки) від 04 березня 2015 №Ф-0051151701 на суму 134,10 грн. - без змін (а.с. 20).
Рішення про результати розгляду скарги від 10 квітня 2015 №173-Г/16-31-10-04-11, згідно зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, отримане ОСОБА_1 21 квітня 2015 року (а.с. 21).
Позивач, не погоджуючись із зазначеним рішенням, направила на адресу ДФС України скаргу від 05 травня 2015 б/н (з доданими до неї матеріалами), у якій просила скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04 березня 2015 року № Ф-0051151701 ДПІ у м. Полтаві та рішення про результати розгляду первинної скарги від 10 квітня 2015 року №173/Г/16-31-10-04-11 ГУ Міндоходів у Полтавській області. Скарга надійшла до ДФС України 08.05.2015 вх.№1597/ФОП.
У відповідь на вказану скаргу ОСОБА_1 отримала рішення ДФС України від 03 червня 2015 року № 5129/Г/99-99-10-01-07-15, яким на підставі п.4.3 розділу ІV Порядку розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міндоходів України від 09.09.2013 №452, скаргу залишено без розгляду у зв'язку з пропуском скаржником 10-денного строку для подання повторної скарги (а.с. 6).
Приймаючи рішення про залишення без розгляду скарги позивача від 05 травня 2015 року б/н у зв'язку з пропуском скаржником 10-денного строку для її подання, контролюючий орган виходив з положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Порядку розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міндоходів України від 09.09.2013 №452 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.09.2013 року за №1593/24125 (далі - Порядок №452).
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, виходячи з положень статті 56 Податкового кодексу України, дійшов висновку про те, що дії відповідача щодо залишення без розгляду скарги ОСОБА_1 з підстав пропуску останньою строку подачі повторної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає, що відповідно до приписів п. 1.3 ст. 1 Податкового кодексу України, - цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VІ.
Згідно положень ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», - орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Порядок розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затверджено Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №452, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.09.2013 за №1593/24125 (далі по тексту Порядок № 452)
Відповідно до п. 3.1. вказаного Порядку № 452 у разі коли головні управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі надсилають скаржнику рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий скаржник має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до Міністерства доходів і зборів України.
Строк, встановлений для подання повторної скарги, не вважається пропущеним, якщо до його закінчення скаргу та інші документи до неї передано на пошту.
З наведених положень вбачається, що Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Порядком № 452 не передбачено перенесення термінів подачі скарги, якщо останній день строків припадає на вихідний або святковий день.
Матеріалами справи підтверджено, що рішення ГУ Міндоходів у Полтавській області про результати розгляду первинної скарги від 10.04.2015 року №173-Г/16-31-10-04-11, згідно зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, отримане ОСОБА_1 21 квітня 2015 року (а.с. 21). Скарга позивача від 05 травня 2015 року б/н (з доданими до неї матеріалами) передана до поштового відділення для направлена на адресу ДФС України 05 травня 2015 року (а.с. 12-13). Тобто з порушенням встановленого законом десятиденного терміну.
Нормами п. 4.3 та п. 4.4 Порядку № 452 встановлено, що скарга, подана з порушенням порядку і строків, визначених пунктом 2.3 розділу II та пунктом 3.1 розділу IІІ цього Порядку, а також у разі її відкликання відповідно до цього Порядку не підлягає розгляду органами доходів і зборів, про що виноситься рішення про залишення скарги без розгляду (додаток 2) та робиться відмітка в журналі реєстрації скарг (додаток 1).
Орган доходів і зборів при розгляді скарги перевіряє законність і обґрунтованість винесення вимоги або рішення, що оскаржуються, і приймає одне з таких рішень: у тому числі - залишає скаргу без розгляду.
Таким чином, враховуючи наявність факту прострочення подання позивачем у граничні строки скарги, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог позивача та відповідно до приписів п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України приймає рішення про скасування оскаржуваної постанови з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог ОСОБА_1
В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Керуючись ст.ст. 41 ч. 1, 160, 167, 195, 196, 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області - задовольнити.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова
Судді (підпис) Н.С. Бартош
(підпис) Л.О. Донець
Повний текст постанови виготовлено та підписано 21 вересня 2015 року