15 вересня 2015 р.Справа № 642/2749/15-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Подобайло З.Г.
Суддів: Жигилія С.П. , Тацій Л.В.
за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 14.07.2015р. по справі № 642/2749/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Начальник управління пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області Нелуп Євгена Павлович , Управління пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання повернути з призначеної пенсії грошові кошти за весь час утримання,
07.04.2015р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до начальника управління пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області Нелуп Євгена Павловича, управління пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області, в якому , з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог , просить визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Харківському районі Харківської області щодо утримання з призначеної ОСОБА_1 пенсії грошових коштів в сумі 230 грн. 05 коп. щомісячно протиправними; визнати дії начальника управління Пенсійного фонду України у Харківському районі Харківської області Нелупа Євгена Павловича щодо відмови останнього поновити порушені права ОСОБА_1 на отримання призначеної останньому пенсії в повному обсязі протиправними; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Харківському районі Харківської області повернути ОСОБА_1 утримані з призначеної йому пенсії грошові кошти за весь час такого утримання, а всього на суму 1092 грн. 40 коп.
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 14 липня 2015 р. в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Позивач не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, посилається на неповне з'ясування судом обставин справи , що мають значення для її вирішення та просить суд скасувати постанову суду першої інстанції , ухвалити нове рішення , яким задовольнити позовні вимоги.
Управління Пенсійного фонду України у Харківському районі Харківської області заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги , просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення , постанову без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді , що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в УПФУ Харківського району і отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 5048,24 грн. Пенсія призначена з 03.09.2013р. (а.с. 5)
Також, відповідно до свідоцтва №1858 від 25.06.2014р., ОСОБА_1 є адвокатом (а.с. 67), зареєстрований за формою №4-ОПП у податкових органах, а саме у Західній ОДПІ м. Харкова, як особа, що здійснює незалежну професійну адвокатську діяльність (а.с. 68), і звітує перед податковими органами щодо своїх прибутків (а.с. 33-34). Згідно довідки №1141 від 08.04.2015р., ОСОБА_1 за відомостями Державного реєстру страхувальників Державного реєстру соціального страхування, зареєстрований, як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність з 25.06.2014р. (а.с. 69). Дані факти не заперечуються позивачем.
Позивачем подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2014р., в якій зазначив про відсутність доходів. (а.с. 33-34)
Як вбачається з матеріалів справи, на запит позивача від 02.03.2015р. відповідачем надано відповідь про те, що до ст.164 Податкового кодексу України було внесено зміни і базою оподаткування в 2015р. є суми пенсій або щомісячного грошового утримання у частині, що перевищує 3654,00 грн. на місяць і з 01.01.2015р. ставка податку становить 15 відсотків. Таким чином, з пенсії позивача з 01.02.2015р. відраховується податок 209,14 грн. а також військовий збір 1,5 % - 20,91 грн., що разом становить 230,05 грн. (а.с. 6-8)
На заяву позивача від 22.04.2015р. відповідачем було надано відповідь від 05.05.2015р., в якій зазначено, що ОСОБА_1 на виконання положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р., є працюючим пенсіонерам, пенсії яким призначено у тому числі й згідно до Закону України «Про прокуратуру», виплачуються у розмірі 85% призначеного розміру пенсії, але не менше 150% прожиткового мінімуму для непрацездатних в період роботи на інших посадах/роботах. Розмір пенсії позивача обчислюється із наступних показників: 5048,24 грн. (розмір призначеної пенсії) х 85% = 4291,00 грн.; також при цьому з пенсії справляється 15% ПДФО та 1,5% військовий збір. Таким чином, до виплати позивачу призначається 4185,89 грн. (а.с. 30-32)
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того , що дії Управління пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області щодо оподаткування пенсії ОСОБА_1, утримання з неї військового збору, а також нарахування позивачу пенсії, в розмірі 85%, передбаченому для працюючих пенсіонерів відповідають нормам законодавства України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Статтею 7 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетна система України ґрунтується на принципі збалансованості, відповідно до якого повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року №77-VII, відбулися зміни в Податковому кодексі України, які стосуються оподаткування пенсійних виплат.
Введення податку на доходи фізичних осіб з базою оподаткування, до якої віднесено суми пенсій (включаючи суму індексації, доплат, підвищень та інш.) або щомісячного грошового утримання, розмір яких перевищує 3654 грн. на місяць - у частині такого перевищення, запроваджено з метою дотримання вимог ст. 7 Бюджетного кодексу України.
Колегія суддів зауважує, що оподаткуванню підлягає виключно сума перевищення, а не сума пенсії, як зазначає позивач у позові та в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення відповідачем статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» .
Положення ч.4 ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення», щодо того, що пенсії не підлягають оподаткуванню, не розповсюджується на ОСОБА_1, оскільки нарахування його пенсії здійснюється відповідно до положень Закону України «Про прокуратуру», а не Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Пунктом 164.2 Податкового Кодексу України, яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: п.п. 164.2.19. - суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплат.
Крім того, відповідно до п.16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України обєктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, тобто загальний місячний оподатковуваний дохід, зокрема, визначений статтею 164.2.19, згідно якої суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
Отже, базою оподаткування у 2015 році є суми пенсій або щомісячного довічного грошового утримання у частині, що перевищує 3654,00 грн. на місяць.
Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, зокрема, нарахованих (виплачених, наданих) у вигляді пенсій, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу перевищує три розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата).
Якщо база оподаткування (сума пенсії), в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» № 80 від 28.12.2014 року встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 грн., а тому згідно з Податковим кодексом України та Законом № 71, базою оподаткування у 2015 році є суми перевищення пенсій або щомісячного довічного грошового утримання , розмір яких є більшим, ніж 3654 грн. на місяць.
Також, 01.01.2015 року встановлено військовий збір, платниками якого є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 ПКУ, тобто фізичні особи - резиденти, які отримують доходи з джерела походження в Україні, і іноземні доходи.
Об'єктом оподаткування військового збору є доходи, визначені ст.163 ПКУ, до яких, зокрема, належать суми пенсій, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (в розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення.
Обов'язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку та зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу, що підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України.
Відповідно до ст. 9.1.2 ПКУ органи Пенсійного фонду України з 01.01.2015 року набули статусу податкового агента.
Пенсійний фонд, в даному випадку діє, як податковий агент, відповідно до п. п. 14.1.180 ст. 14 , ст.. 168 , та п. 16-1 розділу 10 «Перехідних положень Податкового кодексу України.
Як орган державної влади, відповідно до вимог статті 19 Конституції України, Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області зобов'язане діяти на підставі, в межах та в спосіб, передбачений законами України.
У разі наявності колізій між нормами законів, що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той із них, який прийнято пізніше.
Відповідно до положень ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, яка діє з 01.04.2015р., тимчасово з 01.04.2015р. по 31.12.2015р. у період роботи особи на інших посадах/роботах, пенсії, призначені відповідно до цієї статті, розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Колегія суддів зауважує, що норми Податкового кодексу України не суперечать статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не звужують права і свобод позивача, оскільки, як зазначено вище, оподаткуванню підлягає виключно сума перевищення, а не сума пенсії (довічного грошового утримання), були і є чинними, тому підлягають виконанню відповідачем, як органом державної влади, а також їх застосуванню до правовідносин, які склалися з позивачем, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що підстав для визнання дій Управління Пенсійного фонду України у в Харківському районі Харківської області неправомірними та стягнення утриманих коштів немає.
Рішенням Конституційного суду України від 03.10.1997р. у справі №18/183-97 визначено, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
Враховуючи, що відбулися зміни у пенсійному законодавстві та ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» викладена в новій редакції тому Управління пенсійного фонду України в Харківському районі правомірно проводить виплату пенсії позивачу, як самозайнятій особі в розмірі 85 відсотків призначеної пенсії, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Оскільки позивач належним чином зареєструвався у податкових органах як особа, що здійснює незалежну професійну адвокатську діяльність, та звітує щодо отриманих доходів, то на нього розповсюджуються і положення Податкового кодексу України, якими регулюється оподаткування діяльності фізичної особи-підприємця, що здійснює адвокатську діяльність, тобто самозайнятої особи.
Відповідно до норм п.п. 14.1.226. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб;
Оподаткування адвокатів здійснюється на підставі вимог ст.178 Податкового кодексу України.
Згідно з вимогами п.178.1. ст.178 Податкового кодексу України особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із ст.65 цього Кодексу. Після отримання свідоцтва на право на заняття адвокатською діяльністю - адвокат в строк до 10 діб повинен стати на облік за своїм місцем знаходження в якості платника податків і зборів в органи доходів і зборів України.
Відповідно до абзацу другого пункту 65.1 статті 65 Податкового кодексу України фізичні особи, умовою ведення незалежної професійної діяльності яких згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності, протягом 10 календарних днів після такої реєстрації зобов'язані стати на облік в органи державної податкової служби за місцем свого постійного проживання.
Порядком обліку податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. за №1588 (зареєстрованого Міністерством юстиції України від 29.12.2011р. за №1562/20300), передбачене отримання зареєстрованою особою довідки про взяття на облік в якості платника податків і зборів за формою №4-ОПП, яка є додатком №2 до визначеного порядку.
Згідно з вимогами п.178.2 ст.178 Податкового кодексу України, доходи громадян (адвокатів), отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п.167.1 ст.167 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п.178.4. ст.178 Податкового кодексу України фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб. Така податкова декларація про майновий стан і доходи подається до органів Міністерства доходів і зборів за місцем реєстрація платника за результатами звітного року відповідно до розділу IV Податкового кодексу України у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, тобто до 1 травня року, що настає за звітним
Форма податкової декларації, яку повинен подавати адвокат, затверджена Наказом Мінстертсва фінансів України від 07.11.2011р. за №1395 в редакції наказу від 03.02.2012р. №84 та від 06.07.2012р. №806.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником податку самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації. При цьому до 1 серпня року, що настає за звітним, самозайнята особа зобов'язана самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПК України).
Таким чином, податкове законодавство України прирівнює фізичну особу-підприємця, та особу, що здійснює незалежну професійну діяльність, у тому числі й адвокатську діяльність, щодо їх реєстрації, звітування (в тому числі й за формою 4-ОПП) та оподаткування.
Хоча у чинному пенсійному та податковому законодавстві немає чіткого визначення поняття "працююча особа", згідно зі статтею 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), є застрахованими особами. Також, відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", (далі - Закон N 2464), платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, в тому числі адвокатську, та отримують дохід від цієї діяльності. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом N 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України "Про зайнятість населення", зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом.
Державна реєстрація фізичних осіб-підприємців - це засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Згідно із частиною 3 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Відповідно до абзацу другого пункту 65.1 статті 65 Податкового кодексу України, фізичні особи, умовою ведення незалежної професійної діяльності яких згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності, протягом 10 календарних днів після такої реєстрації зобов'язані стати на облік в органі державної податкової служби за місцем свого постійного проживання. Облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи тощо. Облік самозайнятих осіб здійснюється за допомогою додаткових записів про державну реєстрацію або припинення фізичними особами підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності тощо. Записи до Державного реєстру вносяться відповідно до Порядку обліку платників податків.
Отже, самозайняті особи, зокрема, фізичні особи-підприємці та особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність, вважаються працюючими до дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності чи незалежної професійної діяльності.
Таким чином, у разі якщо фізична особа, яка провадить незалежну професійну (у тому числі й адвокатську) діяльність не припинила свою діяльність відповідно до норм законодавства, ця особа вважається такою, яка працює.
Отже, є правомірним те, що Управління пенсійного фонду у Харківському районі Харківської області нараховує позивачу, який є особою, що здійснює незалежну професійну адвокатську діяльність, пенсію з 01 квітня 2015р. в розмірі 85% передбаченому для працюючих осіб.
Той факт, що в декларації позивача ОСОБА_1 зазначено відсутність доходів, не є достатнім доводом для висновку про те, що він не проводить професійну діяльність.
Для встановлення даного розміру пенсії визначальним є не наявність доходу, а відповідна державна реєстрація самозайнятої особи.
Таким чином, дії Управління пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області щодо оподаткування пенсії ОСОБА_1, утримання з неї військового збору, а також нарахування позивачу пенсії, в розмірі 85%, передбаченому для працюючих пенсіонерів - відповідають нормам законодавства України.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо безпідставності позовних вимог та відмовив у задоволенні адміністративного позову.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними не впливають на правомірність висновків суду, оскільки дублюють позов, пояснення, які подавались суду першої інстанції, були враховані ним при вирішення справи по суті, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 14.07.2015р. по справі № 642/2749/15-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.
Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Тацій Л.В.
Повний текст ухвали виготовлений 21.09.2015 р.