15 вересня 2015 р.Справа № 818/820/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Катунова В.В.
Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.
за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Сумський авторемонтний завод" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.05.2015р. по справі № 818/820/15
за позовом Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області
до Публічного акціонерного товариства "Сумський авторемонтний завод"
про стягнення коштів за податковим боргом,
Позивач - Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області звернулась до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "Сумський авторемонтний завод", в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути з відповідача за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих відповідача та готівки, що належить відповідачу, податковий борг по орендній платі з юридичних осіб у загальному розмірі 545 022, 18 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06.05.2015 року адміністративний позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Сумський авторемонтний завод" про стягнення суми податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 545 022, суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість та підтвердження матеріалами справи.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 87.9 ст. 87, п.97.2 ст. 97, п. 131.2 ст. 131, п. 387.3 ст. 387 Податкового кодексу України, ч.9 ст. 111, ч.1 ст. 112 Цивільного кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 15.09.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Встановлені обставини справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги свідчать про те, що фахівцями ДПІ у м. Сумах була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питання дотримання суб'єктом господарювання вимог податкового законодавства, а саме: повноти та правильності обчислення податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за квітень-жовтень 2012 року, за якої складено акт від 22.11.2012 № 3902/152/05422065 (а.с. 12-14).
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Сумах було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.12.2012 № 0007871502, яким визначена сума грошового зобов'язання в розмірі 235 365,89 грн., у тому числі за основним платежем - 156 910,59 грн., за штрафними санкціями - 78 455,30 грн. (а.с. 16).
Відповідач не погодившись з прийнятим ДПІ у м. Сумах податковим повідомленням- рішенням оскаржив його до суду.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.04.2013 по справі № 818/1813/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2013 (а.с. 17-18), у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Сумський авторемонтний завод" відмовлено.
У зв'язку з частковим погашенням податкового боргу, розмір не сплаченого зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 05.12.2012 № 0007871502 складає 30 249, 41 грн., за штрафними санкціями - 78 455, 30 грн.
Згідно із п. п. 129.1.2 ст. 129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) нараховується пеня.
Таким чином відповідачу була нарахована пеня на податкове повідомлення-рішення № 0007871502 в сумі 12 248, 96 грн.
Відповідно до п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
Згідно п. 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
05.02.2014 відповідачем до ДПІ у м. Сумах подано податкову декларацію № 9004609803 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), якою самостійно визначено суму до сплати в загальному розмірі 133 417,68 грн. по 11 118,14 грн. за кожен місяць 2014 року (а.с. 19-20).
15.08.2014 відповідачем до ДПІ у м. Сумах подано уточнюючу податкову декларацію № 9047140218 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), якою самостійно визначено суму до сплати в загальному розмірі 134 326,90 грн., у тому числі за січень - червень по 11 118,14 грн., за липень 11 124,64 грн. та за серпень - грудень по 11 298,64 грн. (а.с. 21-22).
13.10.2014 відповідачем до ДПІ у м. Сумах подано уточнюючу податкову декларацію № 9058444905 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), якою самостійно визначено суму до сплати в загальному розмірі 136 883, 59 грн., за січень - квітень по 11 118, 14 грн., за травень, червень по 11 210, 64 грн., за липень 11 218,18 грн., за серпень 11 513, 58 грн., за вересень місяць 11 794,78 грн. та за жовтень - грудень по 11 821, 07 грн. (а.с. 23-24).
Згідно інтегрованої картки, відповідачем не сплачено самостійно узгоджені суми за жовтень в сумі 496, 14 грн. та за листопад, грудень по 522, 43 грн.
Згідно із п. 129.1.1 ст. 129 Податкового кодексу України від після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Таким чином, відповідачу була нарахована пеня на вказану декларацію у сумі 847, 35 грн.
Також судовим розглядом встановлено, що позивачем була проведена документальна невиїзна перевірка і питання дотримання відповідачем вимог податкового законодавства, а саме повноти та правильності обчислення податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за червень-грудень 2011 року, січень - березень 2012 року, за результатами якої складено акт від 22.05.2012 № 1010/152/05422065 (а.с. 25-28).
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Сумах було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.06.2012 № 0003701502, яким визначена сума грошового зобов'язання в розмірі 322 411, 25 грн., у тому числі за основним платежем - 222 332, 26 грн., за штрафними санкціями - 100 078, 99 грн. (а.с. 29).
Відповідач не погодившись з прийнятим ДПІ у м. Сумах податковими повідомленням рішенням оскаржив його до суду.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 31.10.2012 по справі № 2а-1870/7324/12, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013 (а.с. 30-31) у задоволенні адміністративного позову ПАТ "Сумський авторемонтний завод" - відмовлено.
На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, ст. 76, ст. 86 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 755-VI було проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2014 рік,
За результатами якої складено акт від 11.11.2014 № 4466/1503/05422065 (а.с. 32) на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.11.2014 № 0012091503, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 441, 22 грн. (а.с. 33).
Крім того, податковим органом було проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2014 рік, за результатами якої складено акт від 19.05.2014 №1807/2205/05422065/84 (а.с. 34).
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Сумах було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.06.2014 № 0000902205, яким визначено суму грошового зобов'язання в загальному розмірі 29 949,90 грн., у тому числі за основним платежем 19 966, 60 грн. та за штрафними санкціями - 9 983, 30 грн. (а.с. 36).
Відповідач не погодившись з прийнятим ДПІ у м. Сумах податковим повідомленням- рішенням оскаржив його до суду.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26.08.2014 по справі № 818/2208/14 адміністративний позов ПАТ "Сумський авторемонтний завод" - задоволено. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014 постанову Сумського окружного адміністративного суд від 26.08.2014 скасовано, прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ПАТ "Сумський авторемонтний завод" відмовлено (а.с. 38-39).
Згідно із п.п. 129.1.2 ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу була нарахована пеня на податкове повідомлення-рішення № 0000902205 в сумі 11 396, 88 грн.
На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, ст. 86 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 755-VI, було проведено камеральну перевірку уточнюючої декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2014 рік,
За результатами якої складено акт від 19.12.2014 № 5070/1503/05422065 (а.с. 40-41), на підставі якого податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.01.2015 № 0000011503, яким визначено суму грошового зобов'язання в загальному розмірі 35 463, 21 грн., у тому числі за основним платежем - 23 642, 14 грн. та за штрафними санкціями - 11 821, 07 грн. (а.с. 42).
Згідно п.п. 129.1.2 ст. 129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 755-VI відповідачу була нарахована пеня на податкове повідомлення-рішення № 0000011503 в сумі 620, 27 грн.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.
На виконання вказаних норм закону та з метою погашення податкового боргу, позивачем було направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 31.10.2014 р. № 10160-25 на суму 236 294, 98 грн., яка була отримана представником відповідача 13.11.2014 (а.с. 44).
Як встановлено із розрахунку суми податкового боргу (а.с. 7), витягів з картки особового рахунку відповідача (а.с. 8-10, 88-96, 112-133) та розрахунків пені (а.с. 11, 97-99), в порушення вимог вказаних положень відповідачем не було сплачено у повному обсязі узгоджені податкові зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб.
Відповідачем на підставі вимог ч. 1 ст. 71 КАС України не надано доказів погашення у добровільному порядку спірної суми заборгованості, як і не надано доказів відсутності обов'язку оплачувати спірну суму.
Згідно п. 20.1.18. ст. 20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог податкового органу про стягнення з відповідача податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб у загальному розмірі 545 022, 18 грн.
Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу необґрунтованості посилання представника відповідача на факт перебування Публічного акціонерного товариства "Сумський авторемонтний завод" у стані ліквідації як на підставу, яка унеможливлює стягнення податкового боргу, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 09 квітня 2015 року протоколом річних загальних зборів Публічного акціонерного товариства "Сумський авторемонтний завод" прийнято рішення щодо ліквідації (припинення) діяльності підприємства, встановлено строк подачі вимог кредиторів до 16.06.2015 (а.с. 161-170).
Про прийняте рішення відповідачем в офіційному друкованому виданні "Бюлетень державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" № 315 (10) 2015 рік, розміщено відповідне повідомлення (а.с. 141).
Відповідно до ідентифікаційних даних, наданих ДПІ у м. Сумах (а.с. 43), відповідач має відкриті банківські рахунки: № 26009031555001 в АТ "Брокбізнесбанк", МФО 300249, № 26007496565300, № 26041496565300 в АТ "Укрсиббанк", МФО 351005.
Статтею 97 Податкового кодексу України встановлений порядок погашення грошових зобов'язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством.
У цій статті під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або зупинення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 97.2. ст. 97 цього Кодексу, у разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов'язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України.
Згідно із ч. 9 ст. 111 Цивільного кодексу України виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.
Висновок відповідача про безпідставність позовних вимог ДПІ у м. Сумах ґрунтується на тому, що стягнення коштів з банківського рахунку, на якому акумулюються кошти підприємства, що ліквідується, призводить до порушення порядку черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої статті 112 Цивільного кодексу України, що в свою чергу, порушує приписи статті 97 Податкового кодексу України, оскільки стягнення коштів з банківських рахунків відбувається негайно після направлення податковим органом до банківської установи платіжної вимоги, без дотримання порядку черговості задоволення кредиторських вимог.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України.
Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Згідно із п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Суд першої інстанції, виходячи із аналізу законодавчих норм, вірно зазначив, що Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України.
Якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти на рахунку платника відсутні, контролюючий орган звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.3 Податкового кодексу України).
Таким чином, процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами, а саме статтями 95 - 99 Податкового кодексу України.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Інші доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумський авторемонтний завод" залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.05.2015р. по справі № 818/820/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Катунов В.В.
Судді Ральченко І.М. Бершов Г.Є.
Повний текст ухвали виготовлений 21.09.2015 р.