Постанова від 22.09.2015 по справі 492/311/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 492/311/15-а

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Борисова С.П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Жука С.І.

- Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю « Агропрайм Холдинг» на постанову Арцизького районного суду Одеської області від 22 червня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Агропрайм Холдинг» до Арцизької районної ради Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

24 лютого 2015 року позивач ТОВ «Агропрайм Холдинг» звернулося до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просить скасувати рішення Арцизької районої ради №217-VI від 15 грудня 2011 року «Про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, розташованих на території сільських рад», посилаючись на те, що вказаним рішенням порушуються суттєво його права як орендаря земельної ділянки, що розташована на території Вознесенсько-Першої сільської ради Арцизького району Одеської області, нормативна грошова оцінка якої на час підписання договору оренди становила 31066,74 грн., а орендна плата на рік становила 1553,34 грн. В січні 2015 року позивачем від Головного управління держземагенства в Одеській області отримано лист з пропозицією внести зміни до договору оренди земельної ділянки шляхом укладення додаткової угоди про зміну розміру орендної плати. З отриманого позивачем проекту додаткової угоди видно, що нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки становить 1307112,75 грн., яка була затверджена оскаржуваним рішенням. За переконанням позивача оскаржуване рішення є незаконним, оскільки прийнято з порушенням положень Закону України «Про оцінку земель» та Закону України «Про зачади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Постановою Арцизького районного суду Одеської області від 22 червня 2015 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги позивача.

Оскільки від усіх осіб, які беруть участь у справі, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, то колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення відповідача регуляторним актом не є, оскільки ним лише затверджено технічну документацію і не встановлювались ставки орендної плати, його положення не спрямовані на правове регулювання господарських відносин, тому дія Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» не поширюється на оскаржуване позивачем рішення.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України. Зазначені положення Конституції України кореспондуються зі статтею 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до ст 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», регуляторний акт - це, зокрема, прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.

Відповідно до вимог ч.ч. 1 ст. 93 Земельного Кодексу України, ст. 1, п. в ч. 2 ст. 5 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності із ст. 15 зазначеного закону однією з істотних умов договору є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата (стаття 2 Закону України "Про плату за землю").

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про плату за землю" розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оцінку землі" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно із ст. 5, 13 зазначеного Закону, ст. 201 Земельного Кодексу України обов'язкова нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

У відповідності із ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.

За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація (стаття 20 Закону України "Про оцінку земель").

Розробниками технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок є юридичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою.

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок підлягає державній експертизі відповідно до закону (стаття 21 Закону України "Про оцінку земель").

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в справі є користувачем землі комунальної форми власності, що знаходиться в розпорядженні Арцизької районної ради Одеської області, і використовують її для здійснення господарської діяльності.

Одною із істотних умов договору оренди орендна плата. Як слід з вищевикладеного, рішення Арцизької районної ради щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки землі безпосередньо впливає на розмір орендної плати, яка встановлюється відповідно до Закону України «Про плату за землю»на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"№1160-1У органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також їх посадові особи, відносяться до регуляторних органів. Регуляторним актом визнається прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання. Ним визнається також прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який спрямований на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ, нормативно-правовим актом.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення за своєю правовою природою є актом, спрямованим на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та суб'єктом господарювання. Вказаним актом змінені норми права, він розрахований на неодноразове застосування і щодо невизначеного кола осіб, які є, зокрема, платниками орендної плати.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» кожний проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань.

Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта.

Так, згідно з частиною 2 статті 13 цього Закону повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

Тобто, Законом передбачена можливість повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта, зокрема, шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет, у разі відсутності у розробника такого проекту друкованого засобу масової інформації.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні» засобами масової інформації» діяльність місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування висвітлюється в друкованих засобах масової інформації регіональної та місцевої сфери розповсюдження.

З матеріалів справи колегія суддів не вбачає відомостей на підтвердження того, що оскаржуване рішення було оприлюднене в засобах масової інформації.

Відповідно до вимог статті 36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.

У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.

Оскільки проект регуляторного акта, в порушення вимог статті 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» не був оприлюднений у встановленому законом порядку, тому колегія суддів вважає, що відповідачем порушено процедуру прийняття регуляторного акта.

Таким чином колегія суддів вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача про скасування та визнання протиправним оскаржуваного рішення відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Враховуючи, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 202,207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю « Агропрайм Холдинг» - задовольнити.

Постанову Арцизького районного суду Одеської області від 22 червня 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Агропрайм Холдинг» до Арцизької районної ради Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення,- скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю « Агропрайм Холдинг» до Арцизької районної ради Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Арцизької районної ради « Про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, розташованих на території сільських рад» від 15 грудня 2011 року № 217-VI.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Жук С.І.

Семенюк Г.В.

Попередній документ
50972705
Наступний документ
50972707
Інформація про рішення:
№ рішення: 50972706
№ справи: 492/311/15-а
Дата рішення: 22.09.2015
Дата публікації: 29.09.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері: