16 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 661/171/15-а
Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Матвєєва Н.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого - судді Скрипченка В.О.,
суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Новокаховського міськрайонного суду Херсонської області від 03 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до взводу ДПС ДАІ з обслуговування стаціонарних постів та забезпечення супроводження УМВС України в Херсонській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,-
19 січня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до взводу ДПС ДАІ з обслуговування стаціонарних постів та забезпечення супроводження УМВС України в Херсонській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову зазначено, що постановою інспектора ДПС з обслуговування стаціонарного поста №2 та забезпечення супроводження УМВС України в Херсонській області старшого лейтенанта міліції Дриги І.О. від 10.01.2015 року №990269 серії ПС-1 на нього накладене адміністративне стягнення за ст. 122 ч. 2 КУпАП в розмірі 425 грн. Відповідно до вказаної постанови, він нібито 10.01.2015 року о 10.30 год. керуючи автомобілем ВАЗ 21093, на ділянці автодороги Херсон Генічеськ 56 км., рухався без включеного ближнього світла фар, чим порушив правило користування зовнішніми освітлювальними приладами згідно п. 9.8 Правил дорожнього руху. З кінця грудня 2014 року до 10 січня 2015 року автомобільна дорога Херсон-Генічеськ була укрита товстим шаром снігу з льодом і тому рухаючись по такому покриттю з ямами на його автомобілі могло відбутися самовільне ослаблення контакту на запобіжнику. Враховуючи те, що на приладовій дошці його автомобіля індикатор включення ближнього світла показував, він був впевнений, що рухається по дорозі з включеним світлом. При зупинці його інспектором він переконався в тому, що ближнього світла не було. Натиснувши на перемикач вимкнути і включити, світло загорілося, тобто порушення було усунене на місці і його провини в цьому немає. Вважає, що винесена відповідачем постанова є незаконною, оскільки не відповідає вимогам ст. 9, 33 КУпАП, інспектором під час складання постанови не було враховано ситуацію з дорожнім покриттям. Його порушення пов'язане з незадовільним станом дорожнього покриття, вказане порушення було усунено на місці.
Постановою Новокаховського міськрайонного суду Херсонської області від 03 червня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.
Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження в зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є власником транспортного засобу ВАЗ 21093 державний номер НОМЕР_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. З постанови інспектора ДПС взводу з ОСП № 2 ВДПС ДАІ УМВС Дрига І.А. від 10.01.2015 року №990269 серія ПС-1 вбачається, що ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП до штрафу на користь держави в сумі 425 грн. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відповідачем 10.01.2015 року, ОСОБА_1 10.01.2015 року керував транспортним засобом на 56 км. автодороги Херсон Генічеськ за межами населеного пункту та не ввімкнув ближнього світла фар, чим порушив п. 9.8 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 122 ч. 2 КУпАП. В своїх поясненнях в протоколі позивач вказав, що ближнє світло фар було включене, але не горіло через те, що відійшов запобіжник, недоліки усунені на місці.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.
Відповідно до ст. 69 ч. 1 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 122 ч. 2 КУпАП передбачена відповідальність, в тому числі за порушення водіями транспортних засобів користування зовнішніми освітлювальними приладами, у виді штрафу на користь держави в сумі від 25 до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 9.8 ПДР України, з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
Відповідно до п. 2.3 ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу;
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Враховуючи, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно позивача, ОСОБА_1 керував транспортним засобом в період часу, коли п. 9.8 ПДР України зобов'язує водія поза межами населеного пункту вмикати денні ходові вогні або ближнє світло фар, в поясненнях до протоколу позивач зазначив, що ближнє світло фар було відсутнє на його транспортному засобі під час зупинки його інспектором ДПС, колегія суддів вважає, що факт вчинення позивачем адміністративного порушення доведений.
Так, п. 2.3 ПДР України зобов'язує водіїв постійно слідкувати за технічним станом транспортного засобу та перед виїздом перевіряти та забезпечувати технічний стан транспортного засобу. Отже, колегія суддів відхиляє посилання апеляційної скарги на відсутність вини позивача в допущенні порушення.
Враховуючи зазначене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1, оскільки постанова серії ПС 1 за №990269 від 10.01.2015 року про накладення адміністративного стягнення на позивача за ч. 2 ст. 122 КУпАП в розмірі 425 грн. є законною, а стягнення накладено в межах санкції ст. 122 ч. 2 КпАП України в мінімальному розмірі.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію довів та обґрунтував. В свою чергу позивач, всупереч наведеним приписам, не довів протиправність прийнятої відповідачем постанови про накладення адміністративного стягнення.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Відтак, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Новокаховського міськрайонного суду Херсонської області від 03 червня 2015 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий В.О.Скрипченко
Суддя О.С.Золотніков
Суддя Ю.В.Осіпов