16 вересня 2015 р.Справа № 818/1726/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.
Суддів: Старостіна В.В. , Бегунца А.О.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.06.2015р. по справі № 818/1726/15
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державна судова адміністрації України в Сумській області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Сумській області, в якому просив суд:
- визнати неправомірними дії щодо відмови встановити їй посадовий оклад в розмірі, передбаченому чинним законодавством;
- зобов'язати відповідача встановити їй посадовий оклад у розмірі, визначеному ст.147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", а саме 3654 грн. з 01 квітня 2015 року;
- здійснити відповідний перерахунок нарахованої з 01 квітня 2015 року заробітної плати.
Свої вимоги мотивує тим, що нарахування їй заробітної плати проводилось без урахування внесених змін до ст.147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а тому з 01.04.2015 року відповідач повинен виплатити їй посадовий оклад, як секретарю суду, в розмірі 3654 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 09.06.15 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Сумській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Колегія суддів вважає за можливе, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 працює в Сумському районному суді Сумської області на посаді секретаря суду, є державним службовцем та на час подання позову має 11 ранг державного службовця, що відповідає 6 категорії посад державного службовця (а.с.10).
З переліку змін до штатного розпису Сумського районного суду Сумської області з 01.04.2015 року вбачається, що посадовий оклад секретаря суду складає 1218 грн. (а.с.6-7).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача немає юридично обґрунтованих підстав нараховувати та виплачувати посадові оклади, у розмірах інших, ніж це передбачено Додатком 47 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів".
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
У відповідності до ст. 22 Бюджетного кодексу України, Державна судова адміністрація є головним розпорядником бюджетних коштів, а ТУ ДСА України в Сумській області є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня.
Територіальне управління є розпорядником (одержувачем) коштів Державного бюджету України, здійснює управління бюджетними асигнуваннями та реалізує будь-які бюджетні зобов'язання і платежі лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет.
Тому, ТУ ДСА України в Сумській області може здійснювати виплати лише в межах затвердженого фонду оплати праці.
ТУ ДСА України в Сумській області, як орган державної влади, у своїй діяльності керується та діє в межах виключних повноважень, що закріплені у відповідних нормативно - правових актах.
Частиною 2 статті 8 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону.
Стаття 13 вказаного Закону визначає, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
Відповідно до ч.6 ст.151 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", правовий статус працівників апарату суду встановлено Законом України "Про державну службу".
За приписами ст.33 Закону України "Про державну службу" умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" затверджено схему посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих загальних судів (додаток 47 до Постанови).
Згідно п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року №482 "Деякі питання оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів, що фінансуються з бюджету" у разі, коли розмір посадового окладу працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів, що фінансуються з бюджету, нижчий ніж визначений законом розмір мінімальної заробітної плати, посадовий оклад установлюється на рівні відповідного розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", мінімальна заробітна плата у 2015 році у місячному розмірі становить 1218 грн.
Нормами статей 145, 146 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Суди загальної юрисдикції фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним Кодексом України.
Згідно з частиною 1 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", розмір заробітної плати працівників апаратів судів, Державної судової адміністрації України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади. При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.
В той же час, за приписами пп.2 п.13 Перехідних положень Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності Законом має привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Радою суддів України від 15.03.2015р. прийнято рішення №15, яким доручено Державній судовій адміністрації України звернутися до Кабінету Міністрів України щодо необхідності упорядкування умов оплати праці працівників апаратів судів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006р. №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", зокрема, шляхом приведення положень вказаної постанови до норм Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд".
З метою виконання положень статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ДСА України листом від 25.03.2015р. №11-5597/15 надіслала на розгляд Міністерству соціальної політики України відповідний проект змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006р. №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів".
Враховуючи, що Закон України "Про судоустрій і статус суддів" набрав законної сили 29.03.2015 року, тримісячний строк на час розгляду справи у суді першої інстанції ще не сплинув і у Кабінету міністрів України був час до 29.06.2015 року привести свої нормативно-правові акти у відповідність з вказаним Законом.
Колегія суддів також зазначає, що відповідач, у відповідності до вимог статей 145, 146 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", уповноважений здійснювати виплати лише в межах затвердженого фонду оплати праці і не наділений правом самостійно, без правового врегулювання та фінансової можливості, тобто збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу позивачки.
За приписами ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.51 зазначеного Кодексу керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 є передчасними, а тому у відсутні підстави для визнання неправомірними дій територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області щодо відмови встановити позивачці посадовий оклад в розмірі, визначеному ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а саме в сумі 3654 грн. з 01 квітня 2015 року.
Вимоги позивача про зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області встановити посадовий оклад у розмірі, визначеному ст.147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а саме в сумі 3654 грн. з 01 квітня 2015 року, та здійснити відповідний перерахунок нарахованої з 01 квітня 2015 року заробітної плати, також не підлягають задоволенню, оскільки вони є похідними від вимог про визнання неправомірними дій відповідача, в задоволенні яких судом відмовлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нараховувуючи та виплачуючи посадові оклади у розмірах, передбачених Додатком 47 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" відповідач діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх положень законодавства, обставин даної справи та на підставі усіх матеріалів, які мають значення для конкретної ситуації, а, отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 09.06.15 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.06.2015р. по справі № 818/1726/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.
Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Бегунц А.О.
Повний текст ухвали складено 21.09.15 р.