Ухвала від 16.09.2015 по справі 554/7254/15-а

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2015 р.Справа № 554/7254/15-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 02.07.2015р. по справі № 554/7254/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

03.06.2015 року ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1, позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві здійснити перерахунок та виплачувати їй пенсію в розмірі 80 % від суми заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, відображених у довідках про складові заробітної плати №2, №3 від 16.01.2015 року та №24 від 31.01.2015 року, виданих Полтавською митницею ДФС відповідно до законодавства з дати призначення пенсії з 19.10.2012 року.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 02.07.2015 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі м. Полтави здійснити перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_1 в розмірі 80 відсотків від суми заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, відображених у довідках про складові заробітної плати Полтавської митниці №2,3 від 16.01.2015 року, №24 від 31.01.2015 року, починаючи із 03.12.2014 року.

Позовні вимоги в іншій частині залишено без розгляду.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач - ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду Октябрського району міста Полтави та з 19.10.2012 р. отримує пенсію по інвалідності, призначену згідно Закону України "Про державну службу" як інваліду другої групи, у розмірі 80% від загального розміру заробітної плати (а.с. 27).

Як убачається із матеріалів справи, позивач для нарахування пенсії надала до Управління Пенсійного фонду Октябрського району міста Полтави довідки №120, 121, 122, 123 від 18.10.2012 р. про складові заробітної плати за формою, визначеною постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.10.2008 р. №19-11. ( а.с.7-14).

04 лютого 2015 року позивач звернулася із заявою до Управління Пенсійного фонду в Октябрському районі м. Полтави, в якій просила, зокрема, здійснити перерахунок пенсії з урахуванням сум виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, який враховується в заробіток (дохід) застрахованої особи та мають враховуватись при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», та з яких сплачено страхові внески, а з 01 січня 2011 року єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також здійснити перерахунок пенсії (а.с. 23-25).

Разом із заявою з приводу перерахунку пенсії позивач надала до Управління Пенсійного фонду Октябрського району міста Полтави довідки №№2,3 від 16.01.2015 р., №24 від 31.01.2015 р. про складові заробітної плати за формою, визначеною Постановою Правління Пенсійного фонду від 14.02.2011р. № 5-1 (а.с. 15-17).

Відповідач листом від 18.02.2015 р. №29/Л-04 повідомив заявника, що при визначенні розміру пенсії державним службовцям у заробітну плату не враховуються матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення, компенсація за невикористану відпустку, оплата праці за час перебування у відрядженні, оскільки ці виплати не належать до складових заробітної плати, передбачених ст.33 Закону України "Про державну службу", тому здійснювати перерахунок пенсії на підставі наданих довідок не має підстав. ( а.с.26).

Крім того, Управління Пенсійного фонду в Октябрському районі м.Полтави рішенням №431 від 24.04.2015 року відмовило позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, пославшись на те, що при визначенні розміру пенсії державним службовцям у заробітну плату не враховується матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, допомога на оздоровлення, грошова винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади та інші, оскільки ці виплати не належать до складових заробітної плати, передбачених ст. 33 Закону України «Про державну службу» (а.с. 28).

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок та виплату пенсії в розмірі 80 відсотків від суми заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, відображених у довідках про складові заробітної плати Полтавської митниці №2,3 від 16.01.2015 року, №24 від 31.01.2015 року, починаючи із 03.12.2014 року.

Залишаючи частково позов без розгляду, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач звернулася до суду із позовною заявою 03.06.2015 року та доказів поважності причин пропуску позивачем строку на звернення до суду не надано, а тому, враховуючи дату звернення до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період, за який позивач просить провести перерахунок та виплату пенсії, права позивача підлягають захисту з 03.12.2014 року.

Враховуючи оскарження відповідачем судового рішення фактично лише в частині задоволення позовних вимог та межі перегляду, передбачені ст.195 КАС України, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини 2 статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII ( в редакції Закону від 22.08.2008 року) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з ч.5 ст.37 вказаного Закону за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про оплату праці" № 108/95-ВР встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога та інші входять до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу)).

Стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітку плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна правова позиція по справі висловлена Верховним Судом України у постановах від 20 лютого 2012 року, 14, 28 травня та 6 листопада 2013 року (№№ 21-430а11, 21-97а13, 21-125а13, 21-350а13 відповідно), які відповідно до положень ст.244-2 КАС України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Судовим розглядом встановлено, що протягом 2006-2012 років ОСОБА_1 отримувала, зокрема, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань та індексацію заробітної плати, що підтверджується відповідними довідками, копії яких долучені до матеріалів справи. ( а.с. 7-17).

Факт нарахування та сплати страхових внесків або збору на вищевказані суми підтверджується довідками Полтавської митниці про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії, відповідно до Закону України " Про державну службу". (а.с. 15, 16, 17).

Підпунктом 9 пункту 6 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VI внесено зміни до Закону України "Про державну службу", статтю 37 цього Закону викладено у новій редакції, в тому числі виключено ч.5, якою передбачалося збільшення пенсії за кожний повний рік роботи на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати. При цьому, приписами п.2 цього Розділу передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч.4 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Отже, позивач має право на перерахунок пенсії, з урахуванням сум виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені внески на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань та індексації заробітної плати, зазначених у довідках Полтавської митниці №2,№3 від 16.01.2015 року (а.с. 15, 16) та №24 від 31.01.2015 року (а.с. 17)

Колегія суддів зазначає, що при винесенні рішення суд першої інстанції правильно визначився з початком періоду, з якого порушене право позивача підлягає захисту, а саме - з 03.12.2014 року, оскільки позивач звернулася до суду із позовною заявою 03.06.2015 року та доказів поважності причин пропуску позивачем строку на звернення до суду не надано.

Щодо доводів апелянта, що позивач не зверталася із заявою про перерахунок пенсії з моменту отримання нею першої пенсії, колегія суддів зазначає наступне.

Пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом (абзац дев'ятий статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Як вбачається з довідок Полтавської митниці від 16.01.2015 року (а.с. 15, 16) та від 31.01.2015 року (а.с. 17) протягом 2006-2012 років ОСОБА_1 отримувала допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань та індексацію заробітної плати. Факт нарахування та сплати страхових внесків або збору на вищевказані суми підтверджується довідками Полтавської митниці про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії, відповідно до Закону України " Про державну службу". (а.с. 15, 16, 17)

Отже, вищевказані суми позивачем були отримані фактично та з них нараховувались та сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 р. - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Докази на підтвердження отримання вищевказаних сум ОСОБА_1 надавала до управління Пенсійного фонду України Октябрьського району в м.Полтаві ще в 2012 році при поданні заяви про призначення пенсії.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач має право на отримання пенсії в розмірі 80 відсотків від суми заробітної плати, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, відображених у довідках про складові заробітної плати Полтавської митниці №2,3 від 16.01.2015 року, №24 від 31.01.2015 року, починаючи із 03.12.2014 року.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Октябрського районного суду м. Полтава від 02.07.2015 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 02.07.2015р. по справі № 554/7254/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В.

Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.

Повний текст ухвали виготовлений 21.09.2015 р.

Попередній документ
50972653
Наступний документ
50972655
Інформація про рішення:
№ рішення: 50972654
№ справи: 554/7254/15-а
Дата рішення: 16.09.2015
Дата публікації: 29.09.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: