15 вересня 2015 р.Справа № 818/3318/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Чалого І.С.
Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2014р. по справі № 818/3318/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" до Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкового повідомлення - рішення,-
Позивач, ПАТ "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 30 жовтня 2014 року № 0010421502/57196 про зменшення ПАТ "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 20352 грн. за серпень 2014 року.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2014р. адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 30 жовтня 2014 року № 0010421502/57196 про зменшення публічному акціонерному товариству "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" залишку від"ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 20352 ( двадцять тисяч триста п"ятдесят дві) грн. 00 коп. за серпень 2014 року.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2014р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 р. апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області була задоволена. Постанова Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2014р. скасована та прийнята нова постанова про відмову у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.06.2015р . касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" була задоволена частково, скасована постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 р. та справа направлена на новий розгляд до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Представником позивача надано заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 10.10.2014 р. відповідачем була проведена камеральна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість ПАТ "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту щодо суми бюджетного відшкодування за серпень 2014 року.
За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено акт від 10.10.2014 р. № 4030/18-19-15-02/05785448 (а.с.7-20).
У вказаному акті перевірки зазначено, що ПАТ «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» до складу податкового кредиту за серпень 2014 року включена податкова накладна № 14 від 25.07.2014 року на суму 122114,16 грн. в т.ч. ПДВ - 20352,36 грн. виписана ТОВ «ТВК «ЕЛПРО», яка не зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, чим порушено пункт 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України.
При відображенні ПАТ «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» у декларації за серпень 2014 року від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту встановлено порушення п. 201.10 ст. 201, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України внаслідок чого завищене від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 19 декларації за серпень 2014 року) на суму 20352,36 грн.
Таким чином, вказаним актом перевірки встановлено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення п. 201.10, п. 201.4 ст. 201, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України завищення (таблиця 1) сум, заявлених у податковій декларації за серпень 2014 року, та відповідальність платника, передбачену пунктом 123.1 статті 123 глави 11 розділу II Податкового кодексу України.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 жовтня 2014 року № 0010421502/57196, яким ПАТ "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш" зменшено розмір залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 20352 грн. за серпень 2014 року (а.с.21).
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідачем не було доведено правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.
У відповідності до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Тобто, чинним законодавством України передбачений обов'язок платника податку надати покупцю товарів податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що позивачем була отримана податкова накладна від 25.07.2014 року № 14 на суму 122114,16 грн. в т.ч. ПДВ - 20 352,36 грн. виписана TOB «ТВК «ЕЛПРО» (а.с.22). Вказана податкова накладна була включена позивачем до податкового кредиту серпня 2014 року та відображена у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2008 року (а.с.23-24) та Розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за серпень 2014 року (а.с.25-29).
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Відповідно до п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.
Тобто жодної заборони Податковим кодексом України для зміни податкової звітності не встановлено, якщо податковим органом було проведено камеральну перевірку, а не документальну планову та позапланову.
Матеріали справи свідчать про те, що позивачем самостійно було виявлено той факт, що податкова накладна від 25.07.2014 року № 14 на суму 122 114,16 грн. в т.ч. ПДВ - 20 352,36 грн. виписана ТОВ «ТВК «ЕЛПРО» не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим, позивачем 20.10.2014 року було подано відповідачу Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (а.с.31-33) та Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (а.с.34), що підтверджується квитанцією від 20.10.2014р. № 2 (а.с.35).
Тобто, позивач самостійно в строк встановлений законодавством виправив виявлену помилку щодо включення податкової накладної від 25.07.2014 року № 14 на суму 122 114,16 грн. в т.ч. ПДВ - 20 352,36 грн. виписаної ТОВ «ТВК «ЕЛПРО», яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкового кредиту серпня 2014 року.
На підставі вищезазначеного колегія судів робить висновок, що в момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення 30.10.2014 р. порушення позивачем були самостійно усунути, а тому і підстав для його прийняття були відсутні, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.
Разом з цим колегія судів вказує на те, що доводи апелянта про неправильність відображення позивачем суми 6681839 (р.20.2) також по р. 21.1 декларації з ПДВ наступного податкового періоду з відображенням залишку від'ємного значення попередньої декларації є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Так, матеріали справи свідчать про те, що відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014р. Позивачем в рядках 19, 20.2. було зазначено суму - 6 702 191,00грн., у рядку 24 -5899 708,00 гривень.
Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014р. Позивачем в рядках 19, 20.2. було зазначено суму - 6 852 543,00грн., рядку 21 - 12 601 899,00грн., рядку 23.1 - 7 961 456,00 грн., рядку 24-4 640443,00 грн.
Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014р. Позивачем у рядках 19, 20.2 вказано суму - 10 501 114,00грн., рядку 21 - 11 435 481грн. При цьому значення рядка 21 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року дорівнює значенню рядка 20.2 декларації попереднього (звітного) періоду -6 852 543,00грн. + значення рядка 24 декларації попереднього (звітного) періоду 4 640 443,00грн. + рядок 21.3. Тобто значення рядка 21 повинно було дорівнювати - 11 492 986,00 грн.
Фактично значення рядка 21 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року дорівнює 11 435 481,00грн., розбіжність складає 57 505,00 грн. (11 492 986,00 - 11 435 481,00).
Відповідно до Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2014р., звітний (податковий) період за який виправляються помилки - серпень 2014 року, Позивачем було самостійно уточнено зокрема значення рядка 19, 20.2 у сторону зменшення на суму 20 352,00 гривень.
Відповідно до Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2014р., звітний (податковий) період за який виправляються помилки - червень 2014 року, Позивачем було самостійно уточнено зокрема значення рядка 19, 20.2 у сторону зменшення на суму 37 153,00 гривень.
Тобто, Позивач шляхом подачі уточнюючих розрахунків на суми 20 352,00грн. та 37 153,00 гривень у жовтні 2014 року відкоригував значення рядка 19 та 20.2 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.12.2014р. по справі № 818/3318/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Чалий І.С.
Судді Зеленський В.В. П'янова Я.В.