15 вересня 2015 року № 876/1467/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гінди О.М.
суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області про визнання протиправними дій та зобов'язання призначити пенсію, -
встановив:
04.12.2014 ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до УПФ України в Луцькому районі Волинської області у якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії, як особі яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) та зобов'язати призначити таку пенсію з 30.05.2014.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він, працюючи водієм в Луцькому АТП № 30221 (правонаступник ВАТ «Луцьке АТП № 10727»), наказом по підприємству був відряджений у м. Чорнобиль на період з 11.11.1988 по 13.12.1988 для перевезення робочих змін будівельників Чорнобильської АЕС. Після досягнення 55 років він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону № 796-XII, однак останній своїм рішенням від 01.09.2014 № 185/1 у призначенні пенсії відмовив посилаючись на те, що робота позивача у зоні відчуження не підтверджена первинними документами. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки факт відрядження у зону відчуження підтверджується наданими пенсійному органу трудовою книжкою, наказом по підприємству, посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії, довідками, відомостями про нарахування заробітної плати.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.01.2015 позов задоволено. Визнано неправомірними дії УПФ України в Луцькому районі Волинської області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії та зобов'язано з 30.05.2014 призначити пенсію відповідно до ст. 55 Закону № 796-XII.
Із цією постановою не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що надані документи не підтверджують факт перебування у зоні відчуження.
Враховуючи відсутність від усіх осіб, які беруть участь у справі, клопотань про розгляд справи за їх участі та те, що цю справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи, обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 02.06.2014 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону № 796-XII. Однак, рішенням від 01.09.2014 № 185/1 у призначенні пенсії відмовлено, у зв'язку з не підтвердження роботи у зоні відчуження первинними документами.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити та зобов'язати відповідача призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку з 30.05.2014, оскільки з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , працюючи водієм Луцького АТП № 30221, наказом по підприємству від 10.11.1988 № 514-од у період з 11.11.1988 по 13.12.1988 був відряджений у м. Чорнобиль, що підтверджується записами у трудовій книжці, копією вказаного вище наказу, довідкою про нарахування заробітної плати у зоні відчуженя, відомостями про нарахування заробітної плати, посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії.
Суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції погоджується частково, з огляду на таке.
Так, статтею 55 Закону № 796-XII передбачено, що особам, які проживали або працювали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для отримання державних пенсій. Зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження у 1988 році - не менше 30 календарних днів, - передбачено зменшення віку на 5 років.
Відповідно статті 9 зазначеного Закону особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно ст. 10 Закону № 796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986 - 1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988 - 1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Відповідно до п. 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 р. від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988 - 1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія А. При цьому у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору «Перереєстровано» і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації. Починаючи з 1 жовтня 1998 р. зазначене посвідчення без такого штампу вважається недійсним.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачу Волинською обласною державною адміністрацією 09.02.1993 було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 році 3-ої категорії серії НОМЕР_1 , на якому 11.08.1997 проставлено відмітку «перереєстровано» (а.с. 9), що свідчить про те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який працював у зоні відчуження у 1998 році не менше 30 календарних днів.
Відповідно ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями.
Згідно п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, до заяви про призначення пенсії додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначений період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводилися роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Проте, у разі неможливості подання довідки за формою № 122 для призначення пенсії надаються інші первинні документи, що підтверджують період роботи в зоні відчуження: довідки про період роботи в зоні, табелі обліку робочого часу тощо. Вказана позиція узгоджується із змістом п. 7 «ґ» постанови Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N22-1 (в редакції станом на 15.10.2009), згідно з якою замість довідки про період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 № 122, можуть надаватись довідки архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС тощо.
Отже, з наведеного вбачається, що у разі неможливості подання довідки за формою № 122 для призначення пенсії надаються інші первинні документи, що підтверджують період роботи в зоні відчуження.
Як вбачається із записів у трудовій книжці ОСОБА_1 , він у період з 10.08.1985 по 29.12.1990 працював водієм на Луцькому АТП 30221, яке згідно довідки від 04.03.2014 № 26/1 неодноразово перейменовувалось та правонаступником якого на сьогоднішній день є ВАТ «Луцьке АТП-10727» (а.с. 12, 24).
Згідно наказу по Луцькому АТП 30221 від 10.11.1988 № 514-од, для забезпечення перевезення робочих змін будівельників Чорнобильської АЕС позивача, як водія, відряджено у м. Чорнобиль на період з 11.11.1988 по 13.12.1988 (а.с. 19-20).
На підтвердження факту перебування у зоні відчуження, позивачем окрім інших документів та посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1988 році, було подано відповідачу також довідку за формою № 122 видану Луцьким АПТ № 10727 від 04.03.2014 № 34 з якої вбачається, що ОСОБА_1 у період з 11.11.1988 по 13.12.1988 перебував зоні відчуження з шестигодинним робочим днем та шестиденним робочим тижнем, якому згідно відомостей № 10 від 20.12.1988 виплачено заробітну плату за роботу у зоні відчуження у сумі 1078,29 карб (а.с. 32-33).
Викладені вище обставини, підтверджується також відомостями про нарахування заробітної плати у зоні відчуження (а.с. 13-15, 30,31), наказом від 14.11.1988 № 155-ок про тимчасове прийняття позивача на роботу в 5-ту Чорнобильську колону з 12.11.1988 по 12.12.1988 (а.с. 43-44), довідкою Луцького АТП № 10727 від 04.03.2014 № 26 про підтвердження відкомандирування позивача у м. Чорнобиль терміном з 11.11.-13.12.1988 для забезпечення перевезень робочих змін Чорнобильської АЕС (а.с. 18).
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач надав усі документи, які достатні та підтверджують факт роботи у зоні відчуження у період з 11.11.-13.12.1988, а тому відмова відповідача у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно ст. 55 Закону № 796-XII є протиправною.
Однак, суд першої інстанції, зобов'язавши відповідача призначити пенсію позивачу з 30.05.2014, не врахував положень п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якими передбачено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Оскільки згідно паспорта позивача, 55 років йому виповнилось 30.05.2014, а із заявою про призначення пенсії він звернувся 02.06.2014, тобто у межах трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку з 31.05.2014, тобто з наступного дня, що настає за днем досягнення пільгового пенсійного віку.
Враховуючи те, що судом першої інстанції правильно вирішено спір по суті, однак допущено порушенням норм матеріального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність зміни оскарженої постанови в частині дати призначення пенсії.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області - задовольнити частково.
Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 січня 2015 року у справі № 161/19740/14-а (2-а/161/32/15) - змінити, вказавши у абзаці 3 резолютивної частини цієї постанови дату з якої слід призначити пенсію - 31 травня 2014 року замість 30 травня 2014 року.
У решті постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 січня 2015 року у справі № 161/19740/14-а (2-а/161/32/15) - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
На постанову протягом двадцяти днів, після набрання нею законної сили, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.М. Гінда
Судді: В.Я. Качмар
В.В. Ніколін