09 вересня 2015 р. Справа № 876/1425/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Дяковича В.П.,
суддів: Іщук Л.П., Попка Я.С.,
за участі секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року по справі № 2а-4702/11/1370 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України у Львівській області, третя особа Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування реєстрації транспортних засобів, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, яким просив визнати протиправними дії Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України у Львівській області щодо державної реєстрації транспортних засобів VOLKSWAGEN T4, д.н.з. НОМЕР_1, 1998 року випуску, 03.09.2009 року автомобіля НОМЕР_2, 1999 року випуску та 09.09.2009 року автомобіля НОМЕР_3, 2001 року випуску та скасувати державну реєстрацію на його ім'я вказаних транспортних засобів.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.
Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області постанову суду першої інстанції оскаржила, подала апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі покликається на те, що вирок по кримінальній справі відсутній, справа знаходиться на розгляді, а отже відсутній обвинувальний вирок суду, який би встановлював факт вчинення злочину та заподіяння шкоди ОСОБА_1.
В судовому засіданні позивач, представник позивача надали пояснення та заперечили проти доводів апеляційної скарги.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.
Суд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що Відділом реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ при ГУ МВС України у Львівській області на ім'я ОСОБА_1 здійснено першу реєстрацію в Україні трьох транспортних засобів: 27.08.2009 року автомобіля НОМЕР_4, 1998 року випуску, 03.09.2009 року автомобіля НОМЕР_2, 1999 року випуску та 09.09.2009 року автомобіля НОМЕР_3, 2001 року випуску.
Позивач заперечив придбання та реєстрацію на своє ім'я у вказані дати трьох згаданих транспортних засобів, яку оскаржив в судовому порядку, попередньо звернувшись 02.12.2010 року з відповідною заявою до прокуратури Львівської області.
Постановою ст. слідчого СУ ГУМВС України у Львівській області від 17.11.2012 року ОСОБА_1 визнаний потерпілим у кримінальній справі №181-0311, порушеної за фактом зловживання службовим становищем та перевищенням службових повноважень за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.364, ч.1 ст.365 КК України, розслідування якої проводилось слідчим відділом прокуратури Львівської області.
В подальшому з кримінальної справи №181-0311, порушеної відносно заступника начальника Львівського ВРЕР УДАІ ГУ МВС України у Львівській області за фактом зловживання службовим становищем за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.364 КК України, виділена кримінальна справа №181-0062, порушена за фактом використання невстановленими особами підроблених документів за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.358 КК України, яка приєднана до матеріалів кримінального провадження №12013150060001639, розслідування якого проводиться СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області.
Спірні правовідносини виникли до 01.01.2011 року, а саме в 2009 році, тому положення Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" та «Про систему оподаткування", «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовуються судом при вирішенні спору.
Стаття 14 Закон України "Про систему оподаткування" передбачала, що до загальнодержавних належать, зокрема, такі податки і збори (обов'язкові платежі), як податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Порядок сплати даного податку до 01.01.2011 р. було врегульовано Законом України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів".
Чинний Податковий кодекс України (ст. 9) також передбачає сплату даного податку, як загальнодержавного, який тепер називається збір за першу реєстрацію транспортного засобу. Порядок сплати збору за першу реєстрацію транспортного засобу врегульовано розділом 7 ПК України.
Відповідно до Закону "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (чинного в 2009) та до чинного Податкового кодексу України платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (тобто, збору за першу реєстрацію транспортного засобу) є юридичні особи, та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які є об'єктами оподаткування.
Відповідно до Закону "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (чинного в 2009) та до чинного Податкового кодексу України перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу, а фізичні особи-платники податку зобов'язані пред'явити органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки.
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними та юридичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, що діють на день сплати.
У разі відсутності документів про сплату податку, перша реєстрація в Україні транспортних засобів не проводиться.
Державна реєстрації транспортних засобів на час виникнення спірних правовідносин регулювалась Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998р. N1388 «Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок». Пунктом 8 цих правил визначено, що реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінки його вартості, яка провадиться спеціалістом.
Відповідно до Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них", затвердженої наказом МВС № 379, після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату, час здійснення касової операції, а також підпис банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.
З наведених норм вбачається, що безумовною підставою для першої реєстрації транспортного засобу є сплата відповідного податку, і такий податок сплачується до реєстрації, а не після.
Реєстрація транспортного засобу без сплати встановленого законом податку тягне за собою відповідальність не відповідача, а посадових осіб УДАІ ГУМВС України у Львівській області, які здійснили таку реєстрацію.
Як встановлено судом, позивач заперечує звернення з заявою про державну реєстрацію на його ім'я всіх трьох вищевказаний транспортних засобів, при їх реєстрації він не був присутнім, жодної заяви не писав і не надавав для цього своїх документів.
Позивач не заперечує, що 17.08.2009 року нотаріально оформив довіреність від свого імені на особу з прізвищем ОСОБА_3, якою уповноважив останнього бути представником при купівлі, транспортуванні, розмитненні, постановці на облік та отримання свідоцтва про реєстрацію одного транспортного засобу, а не трьох.
Як тільки позивачу стало відомо про реєстрацію на його ім'я трьох транспортних засобів, 02.12.2010 року він звернувся із заявою про злочин до прокуратури Львівської області, за результатами розгляду якої постановою ст. слідчого СУ ГУМВС України у Львівській області від 17.11.2012 року позивач визнаний потерпілим у кримінальній справі №181-0311.
Судом встановлено, що за відсутності сплати позивачем податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин у розмірі 51192,00 грн., державна реєстрація на його ім'я трьох транспортних засобів була проведена.
Вказані обставини дають підстави стверджувати, що реєстрація у серпні-вересні 2009 року на позивача трьох транспортних засобів марки VOLKSWAGEN T4 відбулася з порушенням пункту 8 Порядку.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року по справі № 2а-4702/11/1370 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.П. Дякович
Судді Л.П. Іщук
Я.С. Попко