Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001
м. Миколаїв
13 серпня 2012 року Справа № 2а-3849/12/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О. М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомКомунального підприємства "Вознесенська друкарня", вул. Пушкінська, 4, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500
доУправління Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області, вул. Леніна, 11, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500
провизнання протиправним та скасування рішення № 188 від 05.07.2012,
Комунальне підприємство "Вознесенська друкарня" (надалі -позивач) звернувся до суду з позовною заявою про скасування рішення управління Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області (надалі -відповідач) від 05.07.2012 № 188 про застосування фінансової санкції.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідач застосував до нього фінансові санкції на підставі частини 9 статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон 1058). Вказана норма втратила чинність з 1 січня 2011 року, тобто не діяла на дату прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, в зв'язку з чим у відповідача не було правових підстав для застосування до позивача фінансових санкцій.
У письмових запереченнях відповідач пояснив, що згідно з пунктом 7 Розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон 2464) на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. На думку відповідача, право на застосування у 2012 році фінансових санкцій на підставі частини 9 статті 106 Закону 1058 передбачено вказаним вище пунктом 7 Розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону 2464.
Позивач заявив клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження (ар.с. 18).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату та час був повідомлений належним чином (ар.с. 17).
На підставі пункту 10 частини 1 статті 3, частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.
05.07.2012 головним спеціалістом відділу персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж управління Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі був складений акт № 223 щодо подання позивачем відповідачу недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку за 2004-2009 роки та січень - липень 2010 року, а саме по застрахованій особі ОСОБА_1, якій був змінений ідентифікаційний номер.
В акті перевірки відповідачем встановлено, що порушено Порядок формування та подання органам ПФУ відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
На думку суду, відповідач безпідставно застосував до позивача фінансові санкції. До 01.01.2011 відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулювались Законом 1058. Виключно цим Законом визначались платники страхових внесків, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, порядок стягнення заборгованості. Частиною 9 статті 106 Закону № 1058 були встановлені види фінансових санкцій, що застосовували до страхувальників виконавчі органи Пенсійного фонду. Ця норма (частина 9 статті 106) втратила чинність з 1 січня 2011 року, що виключало можливість її застосування відповідачем 05.07.2012. Саме таку позицію висловив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 09.11.2011 (справа К/9991/28551/11).
Згідно з частиною 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскаржень рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано.
Суд дійшов висновку про те, що рішення про застосування фінансових санкцій відповідач прийняв не на підставі закону.
Стосовно посилань відповідача на пункт 7 Розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону 2464 суд зазначає таке. Вказана норма визначає повноваження фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування щодо контролю і застосування фінансових санкцій відносно заборгованості із сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, нарахованих у період до 1 січня 2011 року. В даній справі відповідач нарахував штраф 05.07.2012.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області від 05.07.2012 № 188 про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку.
3. Відшкодувати судові витати в сумі 107,30 грн., сплачені згідно квитанції від 13.07.2012 року № 76 з Державного бюджету України на користь комунального підприємства "Вознесенська друкарня".
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя О.М. Мельник