ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
17 вересня 2015 року № 813/3955/15
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Хоми О.П.,
з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,
з участю представників: позивача Гнатів Ю.М., відповідача Ортинської Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Червоноградське спецуправління з гасіння териконів і рекультивації земель» до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Державне підприємство «Львіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Червоноградське спецуправління з гасіння териконів і рекультивації земель» (далі - ДП «Львіввугілля») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ДПІ у м. Червонограді), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 24.03.2015 року № 0002771702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2 413 544,77 грн, у тому числі 200 314,94 грн за основним платежем та 2 213 229,83 грн за штрафними (фінансовими) санкціями. В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків акта перевірки №138/2200/26307865 від 12.03.2015 року, у якому контролюючий орган зазначив про несвоєчасне перерахування ДП «Львіввугілля» податку на доходи фізичних осіб. Вказав, що нарахована та несплачена сума податку з доходів фізичних осіб з заробітної плати станом на момент прийняття податкового повідомлення-рішення частково знаходилась за межами встановленого п. 102.1 ст. 102 ПК України строку давності. Крім цього, зазначив, що податковим органом неправомірно застосовано штрафну санкцію по утриманому і не перерахованому до бюджету податку з доходів з фізичних осіб в розмірі 25%, 50% та 75% за період з жовтня 2011 року по вересень 2014 року, тому вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення необґрунтованим та таким, що суперечить чинному законодавству, тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Представник позивача Гнатів Ю.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача Ортинська Н.М. в судовому засіданні позову не визнала та надала суду пояснення, зміст яких відповідає письмовим запереченням та полягає в наступному. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта №138/2200/26307865 від 12.03.2015 року. Перевіркою встановлено, в тому числі, порушення норм Податкового кодексу України в частині несплати самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 3 167 318,27 грн та в частині заборгованості по податку на доходи фізичних осіб станом на 30.09.2014 року в сумі 200 314,94 грн. Зважаючи на несвоєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб на підставі статті 127 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 25%, 50% та 75%, оскільки порушення мало місце два і більше разів протягом 1095 днів. У зв'язку із цим, податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб із доходів у формі заробітної плати за основним платежем 200 314,94 грн за основним платежем та 2 213 229,83 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, всього на суму 2 413 544,77 грн. Вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 24.03.2015 року № 0002771702 законним. Просила в задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Державною податковою інспекцією у місті Червонограді проведено планову виїзну документальну перевірку відокремленого підрозділу «Червоноградське спецуправління з гасіння териконів і рекультивації земель» державного підприємства «Львіввугілля» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.09.2014 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 12.03.2015 року за № 138/2200/26307865.
Вказаним актом встановлено порушення позивачем, зокрема:
- п.54.2 ст.54, ст.57, пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, абз. «а» п.171.2 ст.171. абз. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України в частині несвоєчасно сплаченої суми самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 31673318,27 грн та в частині заборгованості по податку на доходи фізичних осіб станом на 30.09є.2014 року в сумі 200314,94 грн.
Перевірка повноти та своєчасності перерахування ДП «Львіввугілля» податку, утриманого з доходів громадян до бюджету здійснювалась з використанням записів по особовому рахунку за формою №15 та їх порівнянні з даними бухгалтерського обліку підприємства (про перераховані до бюджету суми податку) і платіжними документами.
При визначенні загальної сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб порівнювалися записи бухгалтерського обліку підприємства про нараховані суми податку на доходи фізичних осіб з підсумками сум податку, утриманого по відомостях на виплату заробітної плати.
Результати перевірки повноти сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.10.2011 року по 30.09.2014 року:
- залишок на початок перевіряємого періоду - 377470,17 грн;
- нараховано податку - 3080887,07 грн;
- перераховано податку - 3167318,27 грн;
- залишок на кінець перевіряємого періоду - 291038,97 грн;
- заборгованість на кінець перевіряємого періоду - 200314,94 грн.
На підставі акту від 12.03.2015 року № 138/2200/26307865ДПІ у м. Червонограді прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.03.2015 року № 0002771702, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, на 2 413 544,77 грн, з яких 200 314,94 грн, - основний платіж, 2 213 229,83 грн, штрафні (фінансові) санкції.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Одночасно Конституцією встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс).
Згідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Обов'язок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету відповідно до п.168.1.1 ст.168 Податкового кодексу покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподаткований дохід на користь платника податку і зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст.167 цього Кодексу.
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування)податку до бюджету визначено у пп.168.1.5. ст.168 Податкового кодексу, відповідно до якого якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
У відповідності до визначеного п. 203.1. ст. 203 Податкового кодексу порядку надання податкової декларації, вона подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Пунктом 57.1. ст.57 Податкового кодексу встановлено обов'язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.
А у відповідності до абз. «а» пп. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;
Згідно до положень п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Відповідальність за порушення вимог пп.168.1.5. ст.168 Податкового кодексу передбачена ст. 127 цього Кодексу та полягає у тому, що:
ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідно до п.102.1 ст.102 Податкового кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Як встановлено судом, ДПІ у м. Червнограді при визначенні суми грошових зобов'язань ДП «Львіввугілля» по податку з доходів фізичних осіб та застосуванні до нього штрафів, передбачених ст.127 Податкового кодексу, врахував вимоги п.102.1 ст.102 Податкового кодексу щодо строку 1095 днів.
Це підтверджується даними розрахунку повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку доходів фізичних осіб, нарахована та несплачена відокремленим підрозділом «Червоноградське спецуправління з гасіння териконів і рекультивації земель» державного підприємства «Львіввугілля» з 01.10.2011 року по 30.09.2014 року сума самостійно визначеного ПДФО з заробітної плати складає 3 167 318,27 грн та в частині заборгованості по податку на доходи фізичних осіб станом на 30.09.2014 року в сумі 200 314,94 грн, в т.ч. за червень 2014 року - 7 978,09 грн за липень 2014 року - 97 971,69 грн та за серпень 2014 року - 94 365,16 грн (а.с. 77-78).
З вказаного розрахунку видно, що не зважаючи на те, що заборгованість по перерахунку до бюджету з вказаного податку мала місце з травня 2011 року, податковий орган застосував штрафну санкцію, починаючи з березня 2012 року (від дати фактичної сплати до бюджету утриманих суми податку доходів фізичних осіб, нарахованої та несплаченої за жовтень 2011 року).
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що визначена відповідачем оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням сума грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб знаходилась в межах встановленого п. 102.1 ст. 102 ПК України строку давності - 1095 календарних днів.
Оскільки факт несвоєчасної сплати (несплати) податку з доходів фізичних осіб (з урахуванням місячного податкового періоду) мав місце два і більше рази за період з жовтня 2012 року по вересень 2014 року, то податковий орган обґрунтовано застосував до позивача штраф в розмірі 25%, 50% та 75% відповідно за перше, друге, третє і подальші порушення.
Відповідно до вимог частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що ДПІ у м. Червонограді вказані вимоги щодо обов'язку довести правомірність свого рішення виконала.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржене позивачем податкове повідомлення - рішення 24.03.2015 року № 0002771702, суд дійшов висновку, що воно прийнято відповідачем з урахуванням вимог Податкового кодексу України і з дотриманням передбачених статтею 2 КАС України принципів.
Враховуючи наведене, суд дійшов переконання, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, податкове повідомлення - рішення 24.03.2015 року № 0002771702 винесено правомірно, тому позов є безпідставним і у його задоволенні слід відмовити..
Відповідно до положень статті 94 КАС України не підлягають відшкодуванню з державного бюджету України понесені позивачем судові витрати.
Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Хома О.П.