17 вересня 2015 року № 810/4667/15
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, міністерства Фінансів України, Міністерства юстиції України, Державної регуляторної служби України, Державного підприємства «Українська правова Інформація» про визнання незаконними та скасування рішень , зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Аніка» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, міністерства Фінансів України, Міністерства юстиції України, Державної регуляторної служби України, Державного підприємства «Українська правова Інформація» про визнання незаконними та скасування рішень , зобов'язання вчинити певні дії.
У позовних вимогах позивача просить суд:
1. Прийняти цю позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у адміністративній справі.
2. Рішення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва в особі правонаступника Державної регуляторної служби України про погодження проекту наказу Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року №966, визнати незаконним і скасувати.
3. Наказ Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року №966 визнати незаконним і скасувати.
4. Рішення Міністерства юстиції України про державну реєстрацію наказу Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року №966 14 жовтня 2014 року за №1267/26044 визнати незаконним і скасувати.
5. Рішення Державної регуляторної служби України про погодження проекту наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №13 визнати незаконним і скасувати.
6. Наказ Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №13 визнати незаконним і скасувати.
7. Рішення Міністерства юстиції України про державну реєстрацію наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №13 ЗО січня 2015 року за №102/26547 визнати незаконним і скасувати.
8. Рішення (лист) ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 16 лютого 2015 року вих.№2349/10/10-13-11-02-10 "Про відмову у прийнятті податкової звітності" визнати незаконним і скасувати.
9. Рішення ГУ ДФС у Київській області від 17 квітня 2015 року №14847/6/99-99-11-02-02-15 про результати розгляду скарги визнати незаконним і скасувати.
10. Рішення ДФС України від 16 липня 2015 року №14847/6/99-99-11-02-02-15 про результати розгляду скарги визнати незаконним і скасувати.
11. Зобов'язати ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області включити відомості з поданої ТОВ "АНІКА" (код СДРПОУ 33-77997) податкової декларації з податку на додану вартість за податковий період календарний місяць січень 2015 року, доповнення та додатків до цієї декларації, до облікових даних щодо цього товариства у інформаційних базах з даних Державної фіскальної служби України.
12. Зобов'язати ДП "Українська правова інформація" (код СДРПОУ ВШ$17) опублікувати у журналі "Офіційний вісник України" резолютивну частину судового рішення про задоволення позовних вимог про визнання незаконними і скасування (втрату чинності) наказів Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року №966 та від 23 січня 2015 року №13.
13. Визначити грошовий розмір судових витрат, які повинні бути компенсовані TOB "АНІКА" у разі задоволення даного адміністративного позову, таким чином, щоб розмір стягнутих на користь ТОВ "АНІКА" судових витрат дорівнював 0 (нулю) гривень 00 (нулю) копійок.
Згідно із частиною 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Що стосується позовних вимог, заявлених до Міністерства фінансів України, Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва в особі правонаступника Державної регуляторної служби України, Міністерства юстиції України, ДП «Українська правова інформація» ( п. 2- -п. 7 , п. 12 позовних вимог), позов у цій частині позовних вимог не підлягає розгляду Київським окружним адміністративним судом та підлягає поверненню позивачу для подачі до Окружного адміністративного суду м. Києва у зв'язку з наступним.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.
Отже, позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).
При цьому, складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.
Таким чином, у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.
Як вбачається із матеріалів справи, підставою для звернення до суду із вказаним позовом є перешкоди у використанні позивачем від'ємного значення ПДВ при визначення сум, що підлягають або сплаті до бюджету , або зарахуванню в рахунок збільшення сум податкового кредиту або зменшення сум податкового зобов'язання у податковому періоді календарному місяці січні 2015 року.
Як зазначає позивач 10 лютого 2015 року він здав на пошту адресований ДПІ у Києво- Святошинському районі цінний лист з описом вкладення, у який вклав податкову декларацію з податку на додану вартість за податковий період календарний місяць січень 2015 року з додатками 2, 3, 4, 5, доповненням до цієї податкової декларації у формі листа від 10 лютого 2015 року вих.№ 14/02-15 та дискетою з копіями записів реєстрів виданих та отриманих податкових накладних в електронній формі. У цій податковій декларації, додатках та доповненні позивачем було задекларовано (самостійно визначено) 364000 грн. від'ємного значення сум ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
24 березня 2015 року TOB "АНІКА" одержало поштою рекомендований лист Р0813209694400, до якого було вкладено лист від 16 лютого 2015 року вих.№2349/10/10-13-11-02-10 "Про відмову у прийнятті податкової звітності" на бланку ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС (далі - ГУ ДФС) у Київській області, підписаний заступником начальника цієї інспекції Береговим С.А. (виконавець Зикіна 4016452),
02 квітня 2015 року позивач листом вих.№37/04-15 оскаржив рішення у формі листа про відмову у прийнятті податкової звітності до ГУ ДФС у Київській області в порядку адміністративного узгодження податкового зобов'язання, адже відповідно до пункту 49.12.2. статті 49 Податкового кодексу України у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті додаткової декларації платник податків має право оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.
21 травня 2015 року поштою рекомендованим листом Р0315116806780 Позивач одержав рішення від 17 квітня 2015 року вих.№1180/10/10-36-11-01-10 ГУ ДФС у Київській області про результати розгляду скарги, але скарга була залишена без задоволення.
31 травня 2015 року позивач оскаржив рішення контролюючого органу обласного рівня до ДФС України, але рішенням ДФС України від 16 липня 2015 року, скарга позивача була залишена без задоволення.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями податкових органів позивач звернувся з даним позовом до суду.
При цьому суд зазначає, що до предмету позову включено, як і три зазначених рішення податкових органів так і 2 Накази Міністерства Фінансів України від 23 вересня 2014 року №966 та від 23 січня 2015 №13, які між собою не пов'язані.
Заявляючи в одному позові кілька вимог, що виникли на різних підставах, позивачем не було враховано, що підстави позову, у даному випадку, не є єдиними, що не надає можливості об'єднувати в одному позові кілька вимог.
Отже, вимоги за №2-№7 та №12 та №8-№11 не є пов'язаними між собою.
Згідно з вимогами ст. 21 КАС України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Якщо справа щодо пов'язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам, то її розглядає один з цих судів за вибором позивача.
Оскільки вимоги за №2-№7 та №12 та №8-№11 не є пов'язаними між собою, положення абзацу 2 ч. 1 ст. 21 КАС України не підлягають застосуванню у даному випадку.
Відповідно до частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Відповідно до частини 3 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України; адміністративні справи, відповідачем у яких є закордонне дипломатичне чи консульське представництво України, їхня посадова чи службова особа; а також адміністративні справи про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Указом Президента України від 16.11.2004 року № 1417/2004 "Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів" утворено Київський окружний адміністративний суд, юрисдикція якого поширюється на Київську область.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, місцезнаходженням відповідачів Міністерства фінансів України, Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва в особі правонаступника Державної регуляторної служби України, Міністерства юстиції України, ДП «Українська правова інформація» ( п. 2- -п. 7 , п. 12 позовних вимог) є місто Київ, оскаржувані накази не є правовими актами індивідуальної дії, які прийняті стосовно позивача, а поширюються на всю територію України, тому даний позов, в частині позивних вимог п. 2- п. 7 , п. 12 повинен вирішуватись окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
Згідно з п.6 ч.3 ст. 108 КАС України , позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
В зв'язку з вищевикладеним, вважаю за необхідне позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, Міністерства Фінансів України, Міністерства юстиції України, Державної регуляторної служби України, Державного підприємства «Українська правова Інформація» про визнання незаконними та скасування рішень , зобов'язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог, заявлених до Міністерства фінансів України, Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва в особі правонаступника Державної регуляторної служби України, Міністерства юстиції України, ДП «Українська правова інформація» ( п. 2-п. 7 , п. 12 позовних вимог) - повернути позивачу для подачі до Окружного адміністративного суду м. Києва, який знаходиться за адресою: 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корп. 1.
Що стосується позовних вимог, заявлених до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області (п.8-п.11) , суд зазначає наступне.
Даний позов в частині позовних вимог п. 8 - п.11 підсудний Київському окружному адміністративному суду, але не відповідає вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається, зокрема, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Частиною другою статті 87 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною другою вказаної статті передбачено, що за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до норм Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", із 01 січня 2015 року установлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1218,00 грн.
Тобто, за вимогу немайнового характеру необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1218,00 грн.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, у разі подання до суду позову, який містить кілька вимог немайнового характеру, судовий збір належить сплатити за кожну з таких вимог.
Відповідно до позовної заяви, позивач просить скасувати 3 рішення різних податкових органів та зобов'язати ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області вчинити певні дії.
Поряд з цим, у ході ознайомлення із позовною заявою та доданими до неї документами судом встановлено, що до позовної заяви додано документ про сплату судового збору лише за одну із вимог немайнового характеру.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
В силу положень статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Недоліки позовної заяви повинні бути усунені у строк до 5 жовтня 2015 року шляхом подання безпосередньо до суду: оригіналу документу про сплату судового збору виходячи з кількості заявлених немайнових вимог, з урахуванням суми сплаченого судового збору.
Згідно з частиною 6 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України залишення позовної заяви без руху або повернення позовної заяви не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 19, 21, 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, Міністерства Фінансів України, Міністерства юстиції України, Державної регуляторної служби України, Державного підприємства «Українська правова Інформація» про визнання незаконними та скасування рішень , зобов'язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог, заявлених до Міністерства фінансів України, Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва в особі правонаступника Державної регуляторної служби України, Міністерства юстиції України, ДП «Українська правова інформація» ( п. 2-п. 7 п. 12 позовних вимог) - повернути позивачу для подачі до Окружного адміністративного суду м. Києва.
2.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніка» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, Міністерства Фінансів України, Міністерства юстиції України, Державної регуляторної служби України, Державного підприємства «Українська правова Інформація» про визнання незаконними та скасування рішень , зобов'язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог, заявлених до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області (п.8-п.11) - залишити без руху.
3. Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви до 05 жовтня 2015 року.
4. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Лиска І.Г.