про залишення позовної заяви без розгляду
14 вересня 2015 року 810/3237/15
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" до Відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області третя особа - ОСОБА_1 про скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" з позовом до Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, за участю третьої особи - ОСОБА_1 про скасування постанови відповідача від 06.03.2009 року АА 202985 в частині накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та про зобов'язання відповідача винести постанову про зняття арешту.
В судове засідання представник позивача не прибув, подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представники відповідача та третьої особи до суду не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до приписів частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем пропущений строк звернення до суду з вимогою про скасування постанов про накладення арешту.
Так, відповідно до ч. 2, 3 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з положеннями частин 1 та 2 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
З позовної заяви та доданих до неї матеріалів убачається, що ще 13.02.2012 року ПАТ "УкрСиббанк" відступило позивачу, відповідно до Договору факторингу № 2, свої права вимоги за зобов'язаннями третьої особи по кредитному договору.
Тобто, протягом 2012 - 2015 років у позивача була можливість отримання відомостей про стан майна боржника, яке було об'єктом договору іпотеки. Однак позивач, стверджує, що дізнався про наявність арешту, щодо нерухомого майна, лише в липні 2015 року, ніяким чином не вказуючи на те, що позивачу не було відомо про відкриття виконавчого провадження в межах якого було винесено постанову про арешт майна ще при укладенні договору факторингу в 2012 році.
За таких умов суд приходить до висновку, що вказівка позивача на звернення до нотаріуса в липні 2015 року є штучною умовою для приховання дійсного моменту коли позивач дізнався чи мав дізнатись про порушення свої прав, з метою обходу процесуального законодавства щодо строку на звернення до адміністративного суду.
Окрім того, оскаржувана постанова винесена ще 06..03.2009 року, тобто - до моменту переходу до позивача прав вимоги зобов'язання третьої особи.
Таким чином строк оскарження постанови до адміністративного суду минув ще в лютому 2012 року, тобто до моменту укладення договору факторингу.
Відповідно до ч.5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відтак позивачем, як можливим правонаступником у виконавчому провадженні, вже при набутті права вимоги за договором факторингу було пропущено строк на оскарження постанови та не надано до суду обґрунтованих пояснень з приводу обставини його пропуску.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено правові наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Так, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Частиною 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовки чи судового розгляду справи.
Згідно з пунктом 9 частини 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо її подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дана позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 100, 128, 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" до Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, третя особа - ОСОБА_1, про скасування постанови - залишити без розгляду.
2. Роз'яснити, що відповідно до частини третьої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
3. Копію ухвали видати (надіслати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Василенко Г.Ю.