17 вересня 2015 року 810/3107/15
Колегія суддів Київського окружного адміністративного суду у складі:
головуючий - суддя Волков А.С.,
судді Скрипка І.М. Харченко С.В.,
при секретарі судового засідання Гузік М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - Мінприроди України) про визнання протиправною бездіяльності, що виявилась у ненаданні відповіді на питання, поставлені в інформаційному запиті від 17.06.2015, а також про зобов'язання відповідача надати відповіді на питання, поставлені в зазначеному інформаційному запиті.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його інформаційний запит стосувався інформації про: рівень забруднення атмосферного повітря у Київській області у розрізі по районам; заходи, які були вжиті відповідачем для ліквідації забруднення навколишнього природного середовища та регенерації атмосферного повітря у червні 2015 року та на цей час; заходи з ліквідації наслідків техногенних катастроф здійснює безпосередньо Міністерство екології та природних ресурсів України; власників нафтобази у смт. Глеваха та складу пінопласту у м. Броварах Київської області, ступеню вини цих осіб у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу та порядку відшкодування ними шкоди, заподіяної довкіллю. Позивач стверджував, що відповідач у відповідь на його інформаційний запит надіслав лист, в якому не надав відповіді на жодне із запитань, які поставив позивач, у зв'язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом. У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що є неналежним відповідачем по справі, адже не є розпорядником запитуваної позивачем інформації. На думку представника відповідача, таким розпорядником є Державна екологічна інспекція України, яку позивач просив залучити до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору. У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Оскільки позивач до Державної екологічної інспекції України з запитом про надання інформації не звертався і жодних позовних вимог до цього суб'єкта владних повноважень не пред'являв, суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання позивача щодо залучення третьої особи, адже рішення у не зачіпає прав та інтересів Державної екологічної інспекції України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені сторонами документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Міністерства екології та природних ресурсів України із запитом від 17.06.2015 про надання інформації, в якому повідомив, що 08.06.2015 в смт. Глеваха Васильківського району Київської області на нафтобазі сталася велика пожежа наповнених паливом резервуарів. Тривалість гасіння пожежі і неодноразові вибухи ємностей з нафтою дають підстави вважати про виникнення серйозних екологічних наслідків надзвичайної ситуації, що сталася.
Крім того, з 09.06.2015 по даний час у Вишгородському та Іванківському районах Київської області та у м. Ірпінь горять торфовища, а 12.06.2015 у м. Бровари Київської області на ділянці площею 100 м2 горів склад пінопласту.
Позивач повідомив, що 12.06.2015 Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за фактом подій, що відбулися на території нафтобази у Васильківському районі Київської області, було розпочато кримінальне провадження за статтею 441 Кримінального кодексу України (екоцид).
Посилаючись на положення законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про доступ до публічної інформації", позивач просив надати йому наступну інформацію:
1) Наскільки у районах Київської області, де сталися надзвичайні ситуації техногенного характеру, рівень забруднення атмосферного повітря перевищує нормативи екологічної безпеки? Позивач просив надати відповідь на поставлене питання в розрізі всіх районів Київської області у формі порівняльної таблиці, в якій зазначити гранично допустимий рівень забруднення повітря та фактичний індекс якості повітря із зазначенням вмісту в повітрі найбільш небезпечних газів: діоксиду азоту NО2, сірчистого газу SО2, чадного газу СО та інших?
2) Які заходи з ліквідації забруднення навколишнього природного середовища і регенерації забрудненого атмосферного повітря в даний час проводяться в Київській області?
3) Які заходи з ліквідації наслідків техногенних катастроф здійснює безпосередньо Міністерство екології та природних ресурсів України як головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що виконує функції з формування і забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища?
4) Про повне найменування юридичних осіб (їх юридичні адреси та дані про керівників), яким належать нафтобаза у смт. Глеваха та склад пінопласту у м. Бровари, ступінь вини цих юридичних осіб у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу (в результаті вищевказаних подій), а також про порядок відшкодування ними заподіяної шкоди довкіллю.
Інформаційний запит ОСОБА_1 за дорученням Міністра екології та природних ресурсів України від 19.06.2015 № Р-375/ЗДПІ-15 був розглянутий Державною екологічною інспекцією України (далі - Держекоінспекція України), відповідь надіслано на адресу Міністерства екології та природних ресурсів України листом від 25.06.2015 № 2/2-62 "Про надання інформації".
25 червня 2015 року Міністерство екології та природних ресурсів України у відповідь на звернення ОСОБА_1 супровідним листом від 25.06.2015 № 7/1316-15 переслало йому вказаний лист Держекоінспекції України.
Зі змісту листа Державної екологічної інспекції України убачається, що інспекція проінформувала позивача щодо: існуючих законодавчих обмежень на проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності; звернення до Мінприроди України з проектом розпорядження Кабінету Міністрів України "Про надання дозволу на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства товариством з обмеженою відповідальністю "Побутрембудматеріали"; запроваджених у Державній екологічній інспекції України способів інформування населення; відібрання проб ґрунту на окремих земельних ділянках Васильківського, Фастівського та Києво-Святошинського районів Київської області та поверхневих вод на окремих ділянках річок Протока та Стугна, вмісту нафтопродуктів у відібраних пробах; доручення Держекоінспекціям Київської області здійснювати кризовий моніторинг з метою вивчення екологічного стану в зоні пожежі та розташованих поблизу районах; ситуації із займанням торфу в Іванківському та Вишгородському районах Київської області.
Жодної відповіді на питання, поставлені ОСОБА_1 у запиті від 17.06.2015 про надання інформації Міністерство екології та природних ресурсів України не надало та не повідомило про причини неможливості надання такої інформації, а надана відповідь містить інформацію безвідносно до предмету інформаційного запиту.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 50 Конституції України, кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.
Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 452/2011, Мінприроди України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні і забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Пунктом 4 вказаного Положення передбачено, що Мінприроди України відповідно до покладених на нього завдань:
у сфері охорони атмосферного повітря: забезпечує нормативно-правове регулювання щодо визначення величин фонових концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі;
визначає екологічні показники для оцінки стану навколишнього природного середовища та методичні вказівки щодо їх застосування (підпункт 18);
бере у межах своєї компетенції участь у плануванні та здійсненні заходів із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і реагування на них (підпункт 33);
забезпечує інформування громадськості про формування та реалізацію державної політики у відповідній сфері (підпункт 35);
інформує та надає роз'яснення щодо здійснення державної політики у відповідній сфері, сприяє розвитку екологічної освіти та екологічному вихованню населення (підпункт 36).
Статтею 32 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" встановлено, що моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря проводиться з метою отримання, збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про викиди забруднюючих речовин та рівень забруднення атмосферного повітря, оцінки та прогнозування його змін і ступеня небезпечності та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень у галузі охорони атмосферного повітря. Моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря є складовою частиною державної системи моніторингу навколишнього природного середовища. Порядок організації та проведення моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 3 Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.1999 № 343, Мінприроди віднесено до суб'єктів моніторингу атмосферного повітря.
Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що до об'єктів моніторингу атмосферного повітря належать, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Зі змісту вказаних положень чинного законодавства убачається, що запитувана позивачем інформація є публічною інформацією, а Мінприроди України є розпорядником такої публічної інформації у розумінні статей 1 та 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Відповідно до пункту "е" частини першої статті 9 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" кожний громадянин України має право на вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом.
В силу статті 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов'язані, зокрема, оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами, надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Статтею 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" в разі якщо запит на інформацію стосується інформації … щодо стану довкілля, …, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень).
У справі, що розглядалась, суд встановив, що Міністерство екології та природних ресурсів України не виконало вимог закону щодо визначених законом строків надання відповіді на запитувану позивачем інформації та не надало позивачу доступ до публічної інформації про стан довкілля, яку запитував позивач, яка в силу покладених на міністерство публічних функцій повинна знаходитись у його розпорядженні, оприлюднюватись у визначений законом спосіб та надаватися громадянам України на їх вимогу.
За наведених обставин, позов є таким, що підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір, доказів понесення інших судових витрат суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.
Керуючись статтями 11, 14, 33, 70, 71, 72, 86, 94, 1832, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства екології та природних ресурсів України, що виявилась у ненаданні ОСОБА_1 відповіді на запит на інформацію від 17.06.2015 (щодо рівня забруднення атмосферного повітря у районах Київської області, заходів з ліквідації забруднення навколишнього природного середовища і регенерації забрудненого атмосферного повітря тощо).
Зобов'язати Міністерство екології та природних ресурсів України надати ОСОБА_1 відповідь на його запит на інформацію від 17.06.2015 у строк, визначений частиною другою статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" (впродовж 48 годин з дня отримання копії постанови).
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Міністерства екології та природних ресурсів України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 73 (сімдесят три) гривень 08 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий - суддя Волков А.С.
Судді: Скрипка І.М.
Харченко С.В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 17 вересня 2015 р.