08 вересня 2015 року , о 13:15 годині,Справа № 808/2025/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд
у складі колегії: головуючого - судді Матяш О.В.,
суддів Дуляницької С.М., Прасова О.О.,
за участю секретаря Передерій А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя
справу за адміністративним позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1
до Головного управління юстиції у Запорізькій області, Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про визнання протиправними дій та скасування наказу,
позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що, на підставі доручення Мінюсту, Головним управлінням юстиції у Запорізькій області (далі - ГУЮ) винесено наказ №794/06 від 22.10.2014 про призначення позапланової невиїзної перевірки його діяльності під час виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Запорізька інвестиційно-торгівельна компанія» (далі - ТОВ «ЗІТК»), на підставі листа прокуратури Орджонікідзевського району м. Запоріжжя №128-5528вих14 від 04.09.2014. ГУЮ повідомило його про проведення перевірки й зобов'язало надати особисто або через представника вмотивовані письмові пояснення та копії документів щодо виконання повноважень ліквідатора ТОВ «ЗІТК» не пізніше 09-00 години 03.11.2014. У разі наявності поважних причин, що унеможливлюють проведення перевірки, письмово повідомити ГУЮ й надати підтверджуючи документи не пізніше 31.10.2014. Проте, у зв'язку із госпіталізацією, він не міг надати письмові пояснення та підтверджуючі документи, як не мав змоги повідомити ГУЮ про госпіталізацію в день госпіталізації.
На підставі цього ГУЮ складено акт про відмову арбітражного керуючого від проведення перевірки №139/14 від 03.11.2014 та направлено до Мінюсту пропозицію про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження та рекомендовано ГУЮ повторно провести перевірку, у зв'язку з чим останнє повідомленням №135-2 від 26.12.2014 зобов'язало його надати особисто або через представника письмові пояснення та копії документів щодо виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ «ЗІТК» не пізніше 09.02.2015.
21.01.2015 він надав ГУЮ лист №20, яким повідомив, що працівниками МВС проведено обшук та вилучено усі документи у справі про банкрутство ТОВ «ЗІТК», тому у нього відсутня можливість надати витребувані документи. Проте комісія з перевірки не погодилась з його твердженнями про неможливість надати документи до перевірки, зазначивши, що він в змозі звернутися до суду або слідчого органу та зняти копії з вилучених документів.
05.03.2015 Дисциплінарною комісією розглянуто подання про накладення на нього дисциплінарного стягнення й застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження. У зв'язку з винесенням двох або більше попереджень, наказом Мінюсту №433/5 від 26.03.2015 анульовано його свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №588 від 09.04.2013.
Позивач не згоден з такими висновками відповідачів, оскільки ані Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), ані Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачено обов'язку арбітражного керуючого самостійно звертатися до суду чи органу слідства, знімати копії з вилучених документів та надавати їх до органу контролю. Між тим, пунктом 3.1 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) передбачено право комісії на отримання від інших осіб документів, необхідних для проведення перевірки.
Також, вилучення міліцією вказаних документів є обставиною, що не залежить від арбітражного керуючого, тому орган контролю був зобов'язаний перенести проведення перевірки. Крім того, державний орган з питань банкрутства лише встановлює факт наявності або відсутності обставин, які необхідні для проведення діяльності арбітражного керуючого, та ні в якому разі не може підмінити функції суду стосовно надання оцінки діяльності арбітражного керуючого як учасника провадження у справі про банкрутство.
Позвач просить визнати протиправними дії ГУЮ щодо складання актів про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки №139/14 від 03.11.2014 та №9/15 від 09.02.2015, визнати протиправними дії Дисциплінарної комісії Мінюсту з накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_1, скасувати наказ Мінюсту №433/5 від 26.03.2015 в частині анулювання свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_1 №588 від 09.04.2013 та зобов'язати Мінюст внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих відомості про те, що свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_1 №588 від 09.04.2013 діє.
В судовому засіданні позивач позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити з підстав, зазначених у позові.
Представник ГУЮ та Міністерства юстиції України в судовому засіданні позов не визнає з підстав, викладених в запереченнях, зазначивши, що про госпіталізацію позивача ГУЮ не було повідомлено ані в перший день перевірки, ані через декілька днів, як стверджує позивач. Відповідно до п. 3.4. вищезазначеного Порядку, арбітражний керуючий зобов'язаний надавати на вимогу комісії з перевірки необхідні документи та їх копії. Але позивач, свідомо знаючи про проведення перевірки його діяльності, мав можливість підготувати і надати органу контролю завірені копії документів, які вимагалися, але цього не зробив, чим унеможливив проведення перевірки. Просить відмовити в позові.
Представник Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) в судове засідання не з'явився з неповажної причини, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; про причини не явки суд не повідомив.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази та надавши їм оцінку, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на таке: судом встановлено, що, на підставі наказу Міністерства юстиції України №371/5 від 05.03.2013, 09.04.2013 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 588 без обмеження строку дії (а.с.6).
Постановою господарського суду Запорізької області від 14.06.2011 у справі №26/238/09-12/264/10 ТОВ «ЗІТК» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ОСОБА_1 ліквідатором банкрута (а.с.43-45).
Наказом ГУЮ № 794/06 від 22.10.2014 призначено проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ «ЗІТК», створено комісію для проведення перевірки, визначено період проведення перевірки: з 03.11.2014 по 05.11.2014 включно, зобов'язано ОСОБА_1 у строк не пізніше 09:00 години 03.11.2014 надати особисто або через уповноваженого представника до ГУЮ вмотивовані письмові пояснення та копії відповідних документів. У разі перебування на лікарняному, у відрядженні або наявності інших поважних причин, що роблять неможливим проведення позапланової невиїзної перевірки і надання до проведення перевірки органу контролю документів з питань, що є предметом перевірки, письмово повідомити про це ГУЮ з наданням підтверджуючих документів до початку перевірки, а саме не пізніше 31.10.2014. Зі змісту вказаного наказу вбачається, що підставою для проведення перевірки став лист прокуратури Орджонікідзевського району м. Запоріжжя №128-5528вих14 від 04.09.2014.
Судом встановлено, що ГУЮ направлено на адресу офісу позивача повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки № 98-2 від 22.10.2014 (а.с.67), яке було отримано позивачем 27.10.2014 (а.с.69).
Згідно з абз. 4 п. 3.4. Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України №1284/5 від 27.06.2013 (далі - Порядок), арбітражний керуючий зобов'язаний надавати на вимогу комісії необхідні документи та їх копії, засвідчені в установленому порядку, пояснення, довідки, відомості та інші матеріали з питань, що виникають під час перевірки.
03.11.2014 комісією з проведення перевірки складено акт №139/14 про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перевірки, що виразилося в ненаданні в встановлений строк пояснень та відповідних документів на вимогу органу контролю.
Відповідно до абз.абз. 2,3, 4 пп.4.7.1. п. 4.7. Порядку, відмовою арбітражного керуючого в проведенні перевірки вважаються відсутність арбітражного керуючого або його уповноваженого представника під час проведення перевірки у час та у місці, визначені органом контролю в повідомленні про проведення перевірки, у разі належного повідомлення арбітражного керуючого про проведення перевірки; безпідставне ненадання або надання не в повному обсязі без обґрунтованих пояснень арбітражним керуючим у визначені органом контролю терміни документів згідно з переліком, викладеним у повідомленні про проведення перевірки органу контролю; ненадання арбітражним керуючим на письмову вимогу комісії документів, які стосуються предмета перевірки, у разі якщо без цих документів проведення перевірки є неможливим.
Зазначений акт направлено на адресу позивача 04.11.2014 (а.с.72).
Позивач в обґрунтування неможливості надання пояснень та доказів до перевірки зазначає, що з 03.11.2014 по 13.11.2014 він перебував у стаціонарі в КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня», що підтверджується листком непрацездатності серії АГВ №312807.
Проте, суд не приймає до уваги таке обґрунтування неможливості надання пояснень та витребуваних документів до перевірки, оскільки з моменту отримання позивачем повідомлення про проведення перевірки - 27.10.2014 - до 03.11.2014 у нього було вдосталь часу для підготовки таких пояснень та відповідних документів. Крім того, позивач зазначає, що повідомив ГУЮ про свою госпіталізацію через кілька днів опісля, проте жодних доказів цього суду не надано.
За таких обставин суд вважає, що ГУЮ цілком правомірно та в межах і в спосіб, передбачений чинним законодавством, складено акт №139/14 про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки.
Судом встановлено, що 04.12.2014 відбулося засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, на якому розглядалося подання про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, внесеного на підставі листа-пропозиції ГУЮ №13-04/8196 від 04.11.2014. Комісією прийнято рішення застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження - на підставі подання Департаменту з питань банкрутства Мінюсту №285 від 13.11.2014.
Судом встановлено, що листом №13.02-32/1768 від 10.12.2014 Мінюст доручив ГУЮ провести позапланову перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 з питань, викладених у листі прокуратури Орджнікідзевського району м. Запоріжжя №128-5528вих14 від 04.09.2014 (а.с.76).
Наказом ГУЮ №998/06 від 26.12.2014 призначено проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ «ЗІТК», створено комісію для проведення перевірки, визначено період проведення перевірки - з 09.02.2015 по 11.02.2015 включно, зобов'язано ОСОБА_1 у строк не пізніше 9:00 години 09.02.2015 надати особисто або через уповноваженого представника до ГУЮ вмотивовані письмові пояснення й копії відповідних документів. У разі перебування на лікарняному, у відрядженні або наявності інших поважних причин, що роблять неможливим проведення позапланової невиїзної перевірки і надання до проведення перевірки органу контролю документів з питань, що є предметом перевірки, письмово повідомити про це ГУЮ з наданням підтверджуючих документів до початку перевірки, а саме не пізніше 06.02.2015 (а.с.77).
31.12.2014 позивачу було направлено поштою повідомлення про проведення позапланової перевірки №135-2 від 26.12.2014 (а.с.80-82).
21.01.2015 листом вих. №20 позивач повідомив ГУЮ про неможливість надання до перевірки документів стосовно ТОВ «ЗІТК», оскільки дані документи вилучені працівниками МВС в результаті обшуку та вилучення, проведених 17.12.2014. До листа позивач додав копії протоколу обшуку від 17.12.2014 та ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Бойко О.Ю. від 17.12.2014 у справі №335/14955/14-к 1-кс/335/6011/2014.
09.02.2015 комісією з перевірки складено акт №9/15 про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовлено в проведенні перевірки внаслідок ненадання органу контролю пояснень та відповідних документів (а.с.93-96). Акт №9/15 обґрунтовано можливістю позивача звернутися до господарського суду Запорізької області та органу досудового слідства, що здійснив вилучення документів стосовно банкрутства ТОВ «ЗІТК», та відзняти копії необхідних документів.
Суд погоджується з таким висновком органу контролю, оскільки абз. 4 п. 3.4. Порядку передбачено обов'язок арбітражного керуючого надавати на вимогу комісії необхідні документи та їх копії й пояснення. До того ж, нормами КПК України та ГПК України передбачено можливість ознайомлення учасників процесу з матеріалами справ та проваджень, й зняття копій з них. Посилання позивача на те, що ані Порядком, ані Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачено обов'язку арбітражного керуючого самостійно звертатися до суду чи органу слідства й знімати копії з вилучених документів та надавати їх до органу контролю, спростовуються вищевикладеним.
За таких обставин дії ГУЮ щодо складання акту №9/15 є цілком правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства.
З наведеного вбачається, що комісія з перевірки, встановивши факт безпідставного ненадання органу контролю або надання не в повному обсязі без обґрунтованих пояснень арбітражним керуючим у визначені органом контролю терміни документів згідно з переліком, викладеним у повідомленні про проведення перевірки, складає акт про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки. Тобто, Порядком чітко визначено алгоритм дій комісії при встановленні факту ненадання документів.
Дії щодо складання актів №139/14 від 03.11.2014 та 9/15 від 09.02.2015 є стадією проведення перевірки.
З копій актів перевірки, що наявні в матеріалах справи, вбачається, що самі акти відповідають формі, затвердженій додатком 4 до Порядку.
Складання актів суд розцінює як обставину, що не порушує охоронюваних Законом прав та інтересів позивача з огляду на те, що акт перевірки є службовим документом. Дії комісії зі складання акту є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції.
Вищевказані акти перевірки, в яких відображено узагальнений опис виявлених порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність арбітражного керуючого та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС України.
А відтак, судом не встановлено протиправності в діях ГУЮ під час складання вищевказаних актів, тому позовна вимога про визнання таких дій неправомірними задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що 05.03.2015 відбулося засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, на якому розглядалося подання про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, внесеного на підставі листа-пропозиції ГУЮ №13-04/905 від 10.02.2015 до акта про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки №9/15 від 09.02.2015. За результатами розгляду комісією прийнято рішення застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження на підставі подання №369 від 18.02.2015.
У зв'язку з винесенням двох попереджень ОСОБА_1, пунктом 6 наказу Мінюсту №433/5 від 26.03.2015 позивачу було анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 588 від 09.04.2013.
Відповідно до ст. 109 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є попередження та позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення. Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Відповідно до ст. 112 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого, зокрема, є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Аналогічні норми щодо накладення дисциплінарних стягнень наведено і в Порядку. Так, відповідно до пунктів 7.4-7.6 Порядку, дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого, є: попередження та позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Відмова арбітражного керуючого в проведенні перевірки є підставою для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
Дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на арбітражного керуючого накладається у разі, зокрема, винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.
Таким чином, саме наявність у арбітражного керуючого ОСОБА_1 двох дисциплінарних стягнень у вигляді попереджень слугувало підставою для накладення Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого та прийняття п. 6 наказу Міністерства юстиції України № 433/5 від 26.03.2015 про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 588 від 09.04.2013, виданого ОСОБА_1
Висновок відповідачів щодо відмови арбітражного керуючого в проведенні перевірки був підставою для застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, а не дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Зважаючи, що підставами для застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого було наявність у позивача двох попереджень, і позивач не надав суду доказів оскарження (скасування) рішень про накладення дисциплінарних стягнень у вигляді попереджень, у суду відсутні підстави для визнання протиправними дій Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) з накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) й скасування наказу Мінюсту № 433/5 від 26.03.2015 в частині анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 588 від 09.04.2013, виданого ОСОБА_1 (п. 6 вказаного наказу).
Оскільки оскаржуваний наказ Мінюсту скасуванню не підлягає, то й підстав для зобов'язання відповідача 2 відновити в Єдиному державному реєстрі арбітражних керуючих відомості про дію свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 588 від 09.04.2013, виданого ОСОБА_1, немає.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.17,158-163, 167 КАС України, суд
у позові відмовити.
Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий-суддя О.В. Матяш
Суддя С.М. Дуляницька
Суддя О.О. Прасов