Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 вересня 2015 р. Справа № 805/3600/15-а
приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського,
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Хохленкова О. В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №3 ім. М.С. Сургая» про стягнення заборгованості перед бюджетом в сумі 8482980,00 грн., -
Мар'їнська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №3 ім. М.С. Сургая» про стягнення заборгованості перед бюджетом в сумі 8482980,00 грн.
В обґрунтування вимог податковий орган посилався на те, що відповідач має податковий борг в сумі 8482980 грн. Граничний строк податкового зобов'язання за податковою декларацією з податку на додану вартість закінчився, але відповідачем сума податкового зобов'язання не сплачена. Просив суд задовольнити заявлені вимоги.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи. Надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність. Наявність заборгованості не заперечував.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд вирішив за можливе розглянути дану адміністративну справу без участі представника позивача та представника відповідача.
Враховуючи наведене суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Позивач - Мар'їнська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області є юридичною особою код ЄДРПОУ 39887366 та суб'єктом владних повноважень.
Відповідач - Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №3 ім. М.С. Сургая» є юридичною особою код ЄДРПРОУ 39528169 (а.с.6-8).
Відповідач є платником податку на додану вартість відповідно до Витягу № 1405254500009 від 26.12.2014 року про реєстрацію платника податку на додану вартість.
За довідкою Мар'їнської ОДПІ від 11.08.2015 року № 105/05-25-23-1 про наявність заборгованості, підприємство станом на 11.08.2015 року має заборгованість з податку на додану вартість в сумі 8803197,62 грн. (а.с.11).
Борг у відповідача утворився відповідно до поданої на підставі ст..49 Податкового Кодексу України декларації з ПДВ від 20.07.2015 року № 9152851148 на суму 8482980,00 грн. (а.с.13-14).
Відповідно до вимог п. 1.10 ст. 1 і п..п 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Відповідачу були виставлена податкова вимога від 03.03.2015 року № 273-0 на суму 2999143,00 грн. (а.с.15).
Зазначена податкова вимога отримана платником податків 10.03.2015 року та не оскаржена.
Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Станом на теперішній час податкова заборгованість не сплачена.
Відповідно до пп.. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 2181, джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення є будь-які активи платника податків з урахуванням обмежень визначених цим Законом, а також іншими законодавчими актами. Пунктом 8.1 статті 8 Закону № 2181 встановлено, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активів платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У пункті 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу" зазначено, що Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції - подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 зазначеного Кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до підпункту 20.1.18. пункту 20.1. статті 20 зазначеного Кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 41.5. статті 41 Податкового кодексу України передбачено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Підпунктом п. 15.1 статті 15 Податкового Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до підпункту п. 63.1 статті 63 Податкового Кодексу облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до підпункту 16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платників податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового Кодексу України Контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Відповідно до підпункту 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, у випадку, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковий орган направляє такому платнику податків податкові вимоги.
Позивач зазначав, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача наявної суми боргу.
Враховуючи вищезазначене, позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 8482980,00 грн.
Доказів сплати зазначеної заборгованості суду не надано.
З огляду на зазначене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в них позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 23, 94, 162, 163, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №3 ім. М.С. Сургая» про стягнення заборгованості перед бюджетом в сумі 8482980,00 грн., задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №3 ім. М.С. Сургая» (код ЄДРПОУ 39528169, 85670, м. Вугледар, Донецька область) суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 8482980 (вісім мільйонів вісімсот три тисячі сто дев'яносто сім) гривень 00 копійок з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують на користь Маріїнського УК/м.Вугледар р/р 31117029700087, код ЄДРПОУ 38028736, МФО 834016, банк отримувач ГУ ДКСУ в Донецькій області, код платежу 14010100.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Хохленков О.В.