Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 вересня 2015 р. Справа № 805/3208/15-а
приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом публічного акціонерного товариства «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд»
до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області
про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000311501 від 17 липня 2015 року
Публічне акціонерне товариство «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Мін доходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000311501 від 17 липня 2015 року.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовував протиправністю податкового повідомлення - рішення від 17 липня 2015 року про застосування штрафу у розмірі 20% на загальну суму 50817,97 гривень за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2014 року у справі № 805/6802/14 було стягнуто з позивача заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1474835,72 гривень.
Позивач зазначає, що відповідачем безпідставно застосований штраф за порушення п. 57.1 ст. 57, п. 100.1, 100.6 ст. 100, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України та прийнято рішення на підставі ст. 126 зазначеного кодексу, оскільки станом на 27 червня 2014 року зобов'язання з предмету договору розстрочення від 27.06.2014 року № 1/25 вже були предметом розгляду суду по справі № 805/6802/14 та судом стягнуто заборгованість по сплаті податку на додану вартість у розмірі 1474835,72 гривень.
Вважає, що відповідач не має права посилатися на договір про розстрочення податкового боргу № 1/25 від 27.06.2014 року.
З зазначених підстав стягнення податкового боргу судом позивач вважає протиправним застосування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та просить скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000311501 від 17 липня 2015 року, посилаючись на статтю 61 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Через канцелярію суду представником позивача надано клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.
Відповідачем через канцелярію суду 28 серпня 2015 року надано письмові заперечення (а.с.21-23). В наданих запереченнях в обґрунтування незгоди із позовом зазначив, підставою застосування штрафу послужило порушення позивачем строку сплати розстрочених сум податкового боргу з податку на додану вартість.
Зазначає, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2014 року у справі № 805/6802/14 було стягнуто з позивача заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1474835,72 гривень за період з 02 березня 2014 року по 30 квітня 2014 року.
27 червня 2014 року відповідач за заявою публічного акціонерного товариства «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» згідно з рішенням № 92/05-99-25-01-12-1 надав розстрочення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 1912200,00 гривень на період з 27 червня 2014 року по 25 грудня 2014 року.
У зв'язку з несплатою позивачем сум чергових платежів (несплатою жодного з щомісячних платежів) та відсотків 18 грудня 2014 року згідно з рішенням № 1-12/05-99-23-01 було скасовано розстрочення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 1912200,00 гривень.
Постанову суду від 27 червня 2014 року, яка набрала законної сили 10 березня 2015 року виконати було неможливо, оскільки 27 червня 2014 року вже було надано розстрочення сплати боргу, яке в подальшому було скасовано через невиконання з боку позивача умов договору про розстрочення.
Також 01 липня 2015 року відповідачем було проведено документальну позапланову перевірку публічного акціонерного товариства «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкової декларації з ПДВ за травень 2014 року та рішення про розстрочення податкового боргу згідно договору від 27 червня 2014 року, якою встановлено несвоєчасність сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Відповідно до приписів п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Станом на 03 липня 2015 року загальна сума податкового богу позивача з податку на додану вартість склала 6313913,43 гривень та залишається несплаченою, що підтверджується карткою особового рахунку позивача з ПДВ.
З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач також просив направити рішення на його адресу.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в письмовому провадженні у відповідності до приписів ч. 4 ст. 122 КАС України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -
Публічне акціонерне товариство «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» зареєстровано як юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 30 серпня 1994 року з кодом 01237193, що підтверджується довідкою управління статистики у м. Маріуполі АБ № 460517 від 03 жовтня 2012 року (а.с. 6).
Позивач перебуває на податковому обліку у Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів з 07 вересня 1994 року за № 120-а, про що зазначено в акті документальної позапланової невиїзної перевірки позивача від 03 липня 2015 року № 168/05-19-15-01/01237193 (а.с.9).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 3.1 акту документальної позапланової невиїзної перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість згідно декларації за травень 2014 року та рішення ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу (ст. 100 ПКУ) згідно договору від 27.06.2014 № 1/28 від 03 липня 2015 року № 168/05-19-15-01/01237193 встановлено наступне (а.с. 8-11).
ПАТ «БМФ «Азовстальбуд» 19.06.2014 року було надано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2014 року, якою узгоджено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 611960,00 гривень.
Перевіркою своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за травень 2014 року (граничний термін сплати - 30 червня 2014 року) встановлено, що узгоджену суму податкових зобов'язань за травень 2014 року в сумі 611960,00 гривень ПАТ «БМФ «Азовстальбуд» сплачено з порушенням граничного терміну, із них на суму 537811,65 гривень застосовано фінансову санкцію за результатами попередніх позапланових невиїзних перевірок, залишок суми податкових зобов'язань у розмірі 74148,35 гривень сплачено платіжними дорученнями від 30 березня 2015 року, 30 квітня 2015 року, 25 травня 2015 року та 29 травня 2015 року, тобто, із затримкою від 273 до 333 календарних днів після граничного терміну сплати.
Крім того, пунктом 3.2 акту перевірки встановлено, що 27 червня 2014 року на підставі рішення ДПС України надано розстрочення податкового боргу з податку на додану вартість згідно статті 100 Податкового кодексу України рішенням про розстрочення податкового боргу № 1/25 на загальну суму 1912300,00 гривень.
Згідно вказаного рішення встановлено графік сплати податкового боргу з 25 липня 2014 року по 18 грудня 2014 року по 310650,10 гривень щомісячно (а.с. 10-11).
Розстрочену суму податкового боргу в розмірі 179941,34 гривень згідно договору від 27 червня 2014 року № 1/25 ПАТ «БМФ «Азовстальбуд» сплачено платіжними дорученнями від 29 травня 2015 року та від 19 червня 2015 року, тобто, із затримкою на 453 та 474 календарних днів після граничного терміну сплати.
Посилаючись на п. 87.9 ст. 87 ПК України, відповідач зазначив у акті перевірки, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Обставина щодо несвоєчасної сплати позивачем самостійно узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ за травень 2014 року в сумі 611960,00 гривень не є спірною між сторонами.
Спірною обставиною даної справи є застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 254089,78 гривень за травень 2014 року за умов наявності судового рішення про стягнення заборгованості в розмірі 1474835,72 гривень.
Отже, на думку позивача судове стягнення податкового боргу є видом відповідальності.
На підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість від 03 липня 2015 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 липня 2015 року № 0000311501, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20% несвоєчасно сплачених сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 50817,97 гривень за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з зазначеного вище податку, визначеного п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203, п. 100.1, 100.6 ст. 100 ПК України (а.с. 7). Правовою підставою застосування штрафу визначено ст. 126 ПК України.
Відповідно до абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Оскільки позивачем не було своєчасно сплачено узгоджені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2014 року у справі № 805/6802/17 було стягнуто з позивача кошти з рахунків у банківських установах у розмірі 1474835,72 гривень (а.с. 15-18).
Суд зауважує, що зазначеною постановою суду з позивача стягнуто борг з податку на додану вартість, яка виникла за податковими деклараціями за січень, лютий та березень 2014 року, а також згідно податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій. Даний борг не має жодного відношення до податкових зобов'язань позивача за травень 2014 року, несвоєчасна сплата яких встановлена актом документальної позапланової невиїзної перевірки від 03 липня 2015 року.
Крім того, предметом спору справи № 805/6802/17 було стягнення з позивача коштів з рахунків у банківських установах у розмірі 1474835,72 гривень по податкових деклараціях з ПДВ за січень, лютий та березень 2014 року, а також згідно податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій. Про договір розстрочення податкового боргу від 27 червня 2014 року № 1/25 в судовому рішенні взагалі не йдеться, оскільки він укладений тією ж датою, якою винесена постанова суду.
Як зазначено вище, граничний строк сплати податкового зобов'язання згідно податкової декларації за травень 2014 року визначений п. 57.1 ст. 57 ПК України, а саме: 30 червня 2014 року.
Судом встановлено, а позивачем не спростовується порушення щодо несвоєчасної сплати податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за травень 2014 року, вказане у пункті 3.1 акту перевірки. Даний факт також підтверджується карткою особового рахунку позивача з ПДВ (а.с.36-54).
Стосовно порушень, визначених у пункті 3.2 акту перевірки слід зазначити наступне.
За вимогами пункту 100.1 статті 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.
Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.
Порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 100.13 статті 100 ПК України).
Висновками акту документальної позапланової невиїзної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань позивача за травень 2014 року від 03 липня 2015 року встановлено порушення позивачем вимог пункту 203.2, ст. 203 та п. 57.1 ст. 57 ПК України в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2014 року у сумі 74148,35 гривень, а також порушення п. 100.1, 100.6 ст. 100 ПК України в частині несвоєчасної сплати розстроченого податкового боргу з податку на додану вартість згідно ст. 100 ПК України на підставі рішення про розстрочення податкового боргу № 1/25 від 27 червня 2014 року у сумі 179941,43 гривень.
Згідно з приписами п. 100.2 ст. 100 ПК України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 100.6 ст. 100 ПК України розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.
Пунктом 100.12 ст. 100 ПК України передбачено, що договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані:
з ініціативи платника податків - при достроковому погашенні розстроченої суми грошового зобов'язання та податкового боргу або відстроченої суми грошового зобов'язання або податкового боргу, щодо яких була досягнута домовленість про розстрочення, відстрочення;
з ініціативи контролюючого органу в разі, якщо:
з'ясовано, що інформація, подана платником податків при укладенні зазначених договорів, виявилася недостовірною, перекрученою або неповною;
платник податків визнається таким, що має податковий борг із грошових зобов'язань, які виникли після укладення зазначених договорів;
платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.
Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 574 затверджено Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків.
Відповідно до положень пунктів 1.4 - 1.6 цього Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення).
Визначення сум грошових зобов'язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи (далі - ІС), що ведеться органами доходів і зборів.
Період при сплаті розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань (податкового боргу) дорівнює календарному місяцю або іншому строку за згодою сторін, який зафіксовано у договорі про розстрочення (відстрочення).
На суму розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу) нараховуються проценти за кожний календарний день користування платником розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу).
Сума нарахованих процентів, не сплачена платником податків у строки, визначені договором про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), визнається сумою податкового боргу платника податків.
Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, нарахована за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми такої пені.
Заявою від 20 червня 2014 року позивач попросив надати йому розстрочення податкового богу з ПДВ у сумі 1912200,00 гривень (а.с. 35).
Згідно з договором від 27 червня 2014 року позивачеві було надано розстрочення (а.с. 13).
Згідно з пунктом 4.6 цього Порядку з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились несплачені, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Кодексом.
Рішенням від 18 грудня 2014 року № 1-12/05-99-23-01 скасовано розстрочення податкового боргу (а.с. 25). При цьому, відповідно даних особового рахунку платника станом на 18 грудня 2014 року у позивача обліковувався податковий борг з ПДВ у сумі 4123966,87 гривень.
Згідно з вимогами п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Станом на 03 липня 2015 року загальна сума податкового богу позивача з податку на додану вартість склала 6313913,43 гривень та залишається несплаченою, що підтверджується карткою особового рахунку позивача з ПДВ.
Таким чином, податковий орган правомірно застосував штрафні (фінансові) санкції за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість розстроченого до 25 грудня 2014 року, який був сплачений 29 травня та 19 червня 2015 року.
З зазначених причин посилання відповідача у акті перевірки на рішення суду, судом не приймаються до уваги, оскільки вони не вплинули на сутність порушень щодо несвоєчасної сплати позивачем узгоджених сум ПДВ.
За приписами частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено та наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000311501 від 17 липня 2015 року.
Керуючись положеннями Податкового кодексу України та на підставі ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У позовних вимогах публічного акціонерного товариства «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000311501 від 17 липня 2015 року - відмовити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Будівельно-монтажна фірма «Азовстальбуд» на користь Державного бюджету України недоплачений судовий збір у розмірі 1644 (одну тисячу шістсот сорок чотири) гривні 30 копійок.
Постанова прийнята в нарадчій кімнаті 21 вересня 2015 року.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Голубова Л.Б.