21 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/17642/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретарі судового засіданняОСОБА_2
за участю представників сторін:
від позивача: від відповідача: ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська до ОСОБА_6 акціонерного товариства «Дніпрошина»про стягнення 1223343,38 грн., -
13.12.2011р. Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі
м. Дніпропетровська звернулась з адміністративним позовом до ОСОБА_6 акціонерного товариства «Дніпрошина» та просить стягнути з рахунків платника податків ОСОБА_6 акціонерного товариства «Дніпрошина» на користь державного бюджету 1223343,38 грн.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що Відкрите акціонерне товариство «Дніпрошина» взято на податковий облік як платник податків до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська та станом на 21.11.2011р. має податкову заборгованість у розмірі 1223343, 38 грн. по земельному податку за період серпень-вересень 2011р., яка не погашена відповідачем, а тому просить стягнути зазначену суму боргу посилаючись на ст.ст. 16, 36 Податкового кодексу України. При цьому, у письмових поясненнях позивач також зазначає, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2011р. у справі № №29/5005/10405/2011 було порушено провадження про банкрутство відповідача та позивачем у межах справи про банкрутство заявлені вимоги по сплаті боргу, строк сплати яких настав у сумі 595 440, 58 грн., які були віднесені до вимог III черги задоволення згідно ухвали господарського суду від 21.12.2011р. Представник позивача пояснив, що зазначена сума боргу по земельному податку виникла за липень 2011р. та є конкурсними вимогами у зв'язку з чим і заявлена у межах справи про банкрутство, тоді як сума податкового боргу у розмірі 1223343, 38 грн. за серпень та вересень 2011р. є заборгованістю, яка виникла після порушення провадження у справі про банкрутство, а тому є поточною заборгованістю і підлягає стягненню у загальному порядку.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечують у судовому засіданні та у письмових запереченнях на позов, наданих до суду, просять в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що 15.08.2011р. ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі №29/5005/10405/2011 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Дніпрпошина». В офіційному друкованому виданні «Голос України» від 01.09.2011р. № 161 опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. 29.09.2011р. Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі звернулася з заявою до Господарського суду Дніпропетровської області про визнання грошових вимог у розмірі 595440, 58 грн., яка була визнана судом, що підтверджується копією ухвали від 21.12.2011р. Відповідач зазначає про те, що подав декларацію 26.01.2011р. про податковий розрахунок земельного податку і зазначає що податкове зобов'язання виникло з 26.01.2011р. і тому вважає, що позивач, як конкурсний кредитор, відповідно до положень ч. 15 ст. 11, ч. 1 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мав подати заяву про визнання грошових вимог, у яку включити усі вимоги щодо сплати земельного податку за 2011 рік, незважаючи на те, що по окремих періодах строк оплати земельного податку не настав. Ч.2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними, що зазначено в ухвалі Господарського суду від 21.12.2011р., зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Представники відповідача вважають, що у зв'язку з тим, що Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі протягом 30-ти денного строку не звернулася до суду з заявою про визнання грошових вимог щодо сплати земельного податку за серпень та вересень 2011 року, то такі вимоги вважаються погашеними.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.
Пунктом 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платників податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Тобто, позивач - орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звернутися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Відкрите акціонерне товариство «Дніпрошина» перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська з 12.08.1999р. за № 15559, що підтверджується довідкою Державної податкової інспекції від 25.01.2012р. №15559 (а.с. 39).
26.01.2011р. Відкрите акціонерне товариство «Дніпрошина» подало до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська податковий розрахунок земельного податку на 2011р. за № 1258, в якому зазначено, що загальна сума нарахованого земельного податку на 2011р., що підлягає сплаті становить 7340060, 32 грн. з розбивною помісячно з січня по грудень 2011р. сума склала - 611671, 69 грн. (а.с. 6, 57, 58).
Як вбачається з матеріалах справи, 15.08.2011р. ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 29/5005/10405/2011 було порушено провадження у справі про банкрутство ОСОБА_6 акціонерного товариства «Дніпрошина» (а.с. 40, 51).
30.09.2011р. Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська було подано заяву про визнання грошових вимог у розмірі 545440, 58грн., що становить заборгованість відповідача по земельному податку за липень 2011р. (а.с. 41).
Зазначена заява податкового органу була прийнята та судом затверджено реєстр вимог кредиторів ОСОБА_6 акціонерного товариства «Дніпрошина» та вищезазначені вимоги Державної податкової інспекції у сумі 595440, 58 грн. за липень 2011р. віднесені до III черги задоволення, що підтверджується копіями ухвал Господарського суду Дніпропетровської області (а.с. 12-45).
Згідно наведеного у поясненнях Державної податкової інспекції розрахунку суми податкового боргу по земельному податку, видно, що відповідач має заборгованість по сплаті земельного податку в сумі 1223343, 38 грн. за період серпень-вересень 2011р. строк сплати якого настав 30.09.2011р. за серпень 2011р. в сумі 611671, 69 грн. та 30.10.2011р. за вересень 2011р. в сумі 611671, 69 грн. (а.с. 38).
Таким чином податковий борг поземельному податку у відповідача виник, а саме: за серпень 2011р. з 01.10.2011р. за вересень-2011р. з 31.10.2011р.
У ході судового розгляду справи представники відповідача надали суду платіжні доручення про часткову сплату заборгованості по земельному податку за серпень-вересень 2011р. у загальній сумі 407 781, 12 грн. (а.с. 66-70).
Відповідно до п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) самостійно узгодженого платником або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму грошового зобов'язання.
Пунктом 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У відповідності до п. 36.1, п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.
Пунктом 2 ст. 286 Податкового кодексу України визначено, що платники податку на землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Згідно п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За викладених обставин, суд приходить до висновку про те, що відповідач зобов'язаний був у відповідності до вищенаведених норм Податкового кодексу України сплатити грошове зобов'язання нараховане ним самостійно по декларації з земельного податку за серпень 2011р. у розмірі 611671, 69 грн. у строк до 30.09.2011р. та за вересень 2011р. у розмірі 611 671, 69 грн. у строк до 30.10.2011р.
У встановлені строки відповідач не погасив суму грошового зобов'язання у повному обсязі, здійснив часткову сплату податкового боргу з порушенням строків їх сплати про що свідчать надані відповідачем платіжні доручення від 24.01.2012р., 20.12.2011р., 01.12.2011р., 27.02.2012р. (а.с. 66-70).
Отже, часткова сплата відповідачем податкового боргу за серпень-вересень 2011р. по земельному податку свідчить про фактичне визнання відповідачем позову, у зв'язку з чим посилання відповідача на те, що борг є погашеним з урахуванням вимог ст.ст. 11, 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не приймається судом до уваги. Не може бути покладено в основу цього рішення і посилання відповідача на ч. 15 ст. 11 вказаного Закону, оскільки ця норма встановлює право позивача як кредитора звернутися з грошовими вимогами до боржника згідно зі ст. 14 цього Закону незалежно від настання строку виконання зобов'язань, а не його обов'язок.
Крім того, слід зазначити, що у відповідності до ч. 1, 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом 30 днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення зобов'язані подати до Господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Статтею 1 вищевказаного Закону визначено поняття щодо конкурсних та поточних кредиторів. Так, конкурсні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутства. Поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутства.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, податковий борг по земельному податку з урахуванням вимог п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України за серпень-вересень 2011р. на загальну суму 1223343, 38 грн. виник у відповідача 01.10.2011р. та 31.11.2011р. відповідно, а тому з урахуванням вимог ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська є поточним кредитором, оскільки вищезазначений податковий борг виник у відповідача після порушення провадження у справі про банкрутство, тобто після 15.08.2011р.
За змістом ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію і їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), не нараховується.
Відповідна правова позиція викладена і в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про банкрутство» від 18.12.2009р. № 15.
Таким чином посилання відповідача на те, що заявлена до стягнення сума податкового боргу є погашеною суперечить ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки даною нормою визначено погашення зобов'язань конкурсних кредиторів, тоді як податковий орган за заявленою сумою боргу є поточним кредитором боржника.
Є безпідставним твердження відповідача і про те, що грошове зобов'язання по сплаті земельного податку за серпень-вересень 2011р. у нього виникло 26.01.2011р., оскільки таке твердження суперечить п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, а згідно ст. 86 цього Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що факт порушення відповідачем чинного податкового законодавства України встановлений судом, а тому позовні вимоги податкового органу підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача податкового боргу у сумі 815 562, 26 грн. з урахуванням частково сплачених відповідачем сум у грудні 2011р. - лютому 2012р. (а.с. 66-70).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська до ОСОБА_6 акціонерного товариства «Дніпрошина» про стягнення 1223343,38 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з рахунків платника податків ОСОБА_6 акціонерного товариства «Дніпрошина»(49600, м. Дніпропетровськ, вул. Бориса Кротова, буд. 24, ЄДРПОУ 05768898, р/р 260080003307 в ПАТ «Державній експортно-імпортний банк України», МФО 305675) на користь державного бюджету (р/р 33216811700004, УДК у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, МФО 805012, ЄДРПОУ 20288807, код платежу 13050100) податковий борг з земельного податку за серпень-вересень 2011 р. - у розмірі 815562, 26 грн.(вісімсот п'ятнадцять тисяч п'ятсот шістдесят дві гривні 26 коп.).
В частині стягнення податкового боргу по земельному податку у сумі 407 781, 12 грн. - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 26.03.2012р.
Суддя ОСОБА_1