13 вересня 2011 р. 2а/0470/11383/11
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В. В., перевіривши матеріали адміністративного позову Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «МСК-Груп»про стягнення податкового боргу з податку на прибуток в сумі 4 027 грн. 12 коп., -
09 вересня 2011 року Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська на виконання своїх владних повноважень звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МСК-Груп»податковий борг на суму 4 027 грн. 12 коп. шляхом стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу з відкритих рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «МСК-Груп»у банках, обслуговуючих вказаного платника податків (п. 3 позовних вимог), та надати дозвіл позивачу на стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю «МСК-Груп»у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить вказаному платнику податків (п. 4 позовних вимог).
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку, що адміністративний позов подано з порушенням вимог закону.
Так, відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог, у відповідності зі ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України, і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивачем зазначаються докази, про які йому відомо, і які можуть бути використані судом.
Згідно п. п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 2 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.1 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Абзацом 2 зазначеного пункту також передбачено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
При цьому, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено окремі види судового провадження щодо розгляду позовів про стягнення податкового боргу, в залежності від заходу його стягнення.
Так, вимоги податкового органу про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, розглядаються судом в порядку загального (позовного) провадження.
Водночас, п. 3 ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що провадження у справах за зверненнями органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо стягнення коштів за податковим боргом з розрахункових рахунків платника податків. Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 02.02.2011 р. № 149/11/13-11, судове провадження у справах, порушених за поданням податкового органу, є окремим видом судового провадження.
Отже, пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено різні заходи погашення податкового боргу, які розглядаються судом в порядку загального (позовного) провадження (стягнення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі), та окремого виду судового провадження -провадження за поданнями органів державної податкової служби (стягнення податкового боргу за рахунок коштів платника, відкритих у банках).
Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська заявлено вимогу про стягнення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МСК-Груп»в сумі 4 027 грн. 12 коп. При цьому, позивачем одночасно вказано два заходи стягнення зазначеного податкового боргу (п. п. 3, 4 позовних вимог), які є взаємовиключними, та підлягають розгляду окремо в порядку загального (позовного) провадження, та окремого провадження за поданням органу державної податкової служби.
Враховуючи, що відкриття одночасно двох окремих судових проваджень за заявою однієї особи є неможливим, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська - залишити без руху.
Позивачу надати строк до 30 вересня 2011 р. для усунення вказаних недоліків позовної заяви, а саме: приведення позовних вимог у відповідність до ст. ст. 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства (зокрема, визначити захід стягнення податкового боргу, та навести його обґрунтування з посиланням на відповідні докази) шляхом викладення тексту нової позовної заяви.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В. В. Чорна