16 вересня 2015 р. Справа № 804/10873/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіРябчук О.С.
при секретаріСкупейко І.М.
за участю:
представника позивача Приходько І.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська до ОСОБА_4 про стягнення коштів, -
20 серпня 2015 року Лівобережний районний центр зайнятості м. Дніпропетровська (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_4 (далі - відповідач) про стягнення із ОСОБА_4 суми коштів у розмірі 9458грн., незаконно отриманих від Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне. Громадянка ОСОБА_4 31.10.2013 року набула статусу безробітного. Виплату допомоги по безробіттю їй призначено з 07.11.2013 року. Разом з тим, згідно Акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 03-14/05 від 05.03.2014 року встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрована в органах ПФУ як приватний підприємець з 27.02.1995р. Станом на 05.03.2014 р. підприємницька діяльність ОСОБА_4 не перебуває в процесі припинення, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності відсутня, що поставило під сумнів достовірність наданих відповідачем даних з метою одержання статусу безробітного. Позивач вважає, що відповідачем незаконно отримано матеріальну допомогу на випадок безробіття у період від дня призначення такої допомоги, тобто з 07.11.2013 р. до 12.02.2014 р. - до зняття з реєстрації, у загальному розмірі 9458,00грн. Вимоги Претензії на суму 9458,00 грн. відповідачем не виконані у добровільному порядку. У зв'язку з тим, що вказана сума самостійно не сплачується відповідачем, позивач змушений звернутись до суду з відповідним позовом.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, заперечень на позов не надала, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
31 жовтня 2013 року ОСОБА_4 звернулась до Лівобережного РЦЗ м. Дніпропетровська з письмовою заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
У письмовій заяві ОСОБА_4 особисто підтверджено, що вона н зареєстрована уб'єктом підприємницької діяльності, немає особистого селянського господарства, не є фермером або членом фермерського господарства, не навчається на денній (очній) формі навчання тощо (а.с.5).
Наказом Лівобережного РЦЗ м. Дніпропетровська № НТ 131031 від 31.10.2013 р. ОСОБА_4 надано статус безробітного.
Наказом Лівобережного РЦЗ м. Дніпропетровська №НТ 131107 від 07.11.2013 р. ОСОБА_4 призначено допомогу по безробіттю відповідно до пп.1,3,4 ст.22, п.1. ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.2.1. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності.
Означеним наказом також затверджено розпочати виплату допомоги по безробіттю 07.11.2013 р.
05 березня 2014 року у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» фахівцями Лівобережного РЦЗ м. Дніпропетровська здійснено перевірку обґрунтованості виплат ОСОБА_4 матеріального забезпечення по безробіттю відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Підстава: дані ПФУ (а.с.6)
За результатами перевірки прийнято Акт № 03-14/05 від 05.03.2014 рокурозслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Відповідно до Акта № 03-14/05 від 05.03.2014 року в ході перевірки встановлено, що громадянка ОСОБА_4 під час реєстрації в Державній службі зайнятості надала недостовірні дані та приховала факт реєстрації як приватного підприємця під час надання статусу безробітного в порушення вимог ст.43 Закону України «Про зайнятість населення».
З Актом № 03-14/05 від 05.03.2014 рокуСтупіна О.І. ознайомлена.
Згідно з відміткою на зворотньому листі Акту відповідач з висновками акту не згодна (а.с.6).
07 березня 2014 року позивачем прийнято Наказ №140304 про припинення реєстрації ОСОБА_4 як безробітної та повернення виплат.
27 березня 2014 року директором Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська видано наказ №182 про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю гр. ОСОБА_4
Позивачем вжито заходи по відшкодуванню коштів на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття шляхом надіслання ОСОБА_4Претензії на суму 9458,00грн. про повернення незаконно отриманих коштів.
Копію Претензії направлено відповідачу рекомендованим поштовим відправленням.
На момент звернення до суду з означеним позовом суми не відшкодовані відповідачем.
Правовідносини в сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на час виникнення спірних правовідносин були врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III (далі Закон № 1533-III), Законом України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року № 5067-VI, та Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 N 307 (далі Порядок № 307).
Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону № 1533-III, право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.
Згідно з ч.1, 2 ст.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності та професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях є видами соціального забезпечення на випадок безробіття.
Згідно із ч.1,2,3 ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, а також особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, та застраховані особи, звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, мають право на допомогу по безробіттю без урахування страхового стажу. Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Згідно ч. 2 ст. 36 Закону № 1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (ч.3 ст. 36 Закону України № 1533-ІІІ).
Згідно п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, ДПА 13.09.2009р. №60/62, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з облікуяк безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, Конституцією та законами України.
У відповідності до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем приховано від Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровськатой факт, що на час реєстрації як безробітної по Лівобережному РЦЗ м. Дніпропетровська, відповідач реєстрована приватним підприємцем (заява від 31.10.2015 р.), що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
При цьому, прибутковість від підприємницької діяльності або відсутність доходу у такого підприємця в даному випадку не має значення.
Судом враховано, що позивачем правомірно, в рамках ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 60/62, було складено Акт № 03-14/05 від 05.03.2014 року із зазначенням виявленого порушення.
Копію Претензії на суму 9458,00грн. направлено відповідачу на адресу реєстрації (а.с.11).
Отже, позивачем здійснено всі передбачені чинним законодавством заходи щодо стягнення коштів у розмірі 9458,00грн., незаконно отриманих від Лівобережного РЦЗ м. Дніпропетровська в якості допомоги по безробіттю.
Враховуючи викладене, а також відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача щодо наявності заборгованості та/або відповідних проплат (в тому числі часткових), суд вважає позовні вимоги Лівобережного РЦЗ м. Дніпропетровська до ОСОБА_4 про стягнення коштів у розмірі 9458грн. обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська до ОСОБА_4 про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) кошти в розмірі 9458грн. (дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят вісім гривень 00 копійок) незаконно отриманих від Лівобережного районного центру зайнятості на користь Лівобережного районного центру зайнятості м. Дніпропетровська.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 21 вересня 2015 року
Суддя О.С. Рябчук