копія
10 серпня 2015 р. Справа № 804/7377/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Маковської О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Повного товариства "Лисенко та Компанія - Ломбард" про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені , -
11.06.2015 Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Повного товариства «Лисенко та Компанія - Ломбард» (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 9116, 80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства не здійснив перерахунок коштів за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайнятих інвалідом, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції та пеню за порушення термінів сплати зазначених санкцій.
Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2015 відкрито скорочене провадження у справі №804/7377/15, а також запропоновано відповідачу надати письмові заперечення на адміністративний позов.
До канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Повного товариства «Лисенко та Компанія - Ломбард» надійшли письмові заперечення, в яких відповідач зазначив, що він повністю виконав всі вимоги, які накладає на підприємство-роботодавця стаття 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємство створило робочі місця для працевлаштування інвалідів, атестувало ці робочі місця для працевлаштування на них інвалідів, інформувало районний центр зайнятості для напряму на вакантні місця інвалідів, які мають бажання працювати, у зв'язку з чим відповідач просить в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, Повне товариство «Лисенко та Компанія - Ломбард» є фінансовою установою, що діє відповідно до Закону України «Про фінансові послуги (операції), прямо визначені зазначеним законом.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991р. № 875-ХІІІ, (зі змінами та доповненнями) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 статті 19 і забезпечують працевлаштування інвалідів.
Згідно із статтею 20 цього Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 25 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
З матеріалів справи вбачається, що в 2014 році середньооблікова кількість штатних працівників в Повному товаристві «Лисенко та Компанія - Ломбард» фактично склала 13 осіб, серед яких працівники, яким відповідно до законодавства України встановлено інвалідність не значились, про що свідчать відомості в Звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів, який був поданий до Фонду соціального захисту інвалідів (міститься в матеріалах справи).
Відповідно до статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п.11,12 "Положення про Фонд соціального захисту інвалідів" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1434, місцеві органи соціального захисту населення: виявляють інвалідів, які бажають працювати і спроможні реалізувати свої здібності та можливості на підставі індивідуальних програм реабілітації; щомісячно надсилають службі зайнятості заявки на навчання інвалідів; ведуть банк даних про інвалідів, які працюють і бажають працювати.
Згідно з частиною 4 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" підприємства, установи, організації незалежно від форм власності щомісяця подають центрам зайнятості адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій).
Згідно із статтею 8 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров'я України та органами місцевого самоврядування.
Також, відповідно до статті 18 цього Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок їх працевлаштування.
Так, Закон України "Про зайнятість населення" передбачає, що державна служба зайнятості, на яку покладено реалізацію державної політики зайнятості населення, направляє для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) громадян, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки, а інвалідів - відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань.
Підприємства, установи і організації, незалежно від форми власності щомісяця подають центрам зайнятості адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних місць(вакансій).
З матеріалів справи вбачається, що на протязі 2014 року в Повному товаристві «Лисенко та Компанія - Ломбард» неодноразово була відкрита вакансія касира - приймача з відповідними посадовими обов'язками, визначеними Інструкцією про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, затвердженою Наказам Міністерства фінансів України №84 від 06.04.1998, а також посадовою інструкцією підприємства, затвердженою директором Повного товариства «Лисенко та Компанія - Ломбард» від 31.11.2009.
Після відкриття вакансії на підприємстві в січні 2014 року при проведенні особистого інтерв'ювання для працевлаштування жодного спеціаліста з оформленою інвалідністю, який би відповідав вимогам законодавства України про порядок надання фінансових послуг не було знайдено.
Крім того, відповідно до матеріалів справи, у 2013 році до складу штатних працівників відповідача входив інвалід, яких у 2014 році був звільнений за власним бажанням, що підтверджується Звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік, поданого до позивача (міститься в матеріалах справи).
Отже, відповідачем виконано встановлені чинним законодавством України обов'язки щодо забезпечення працевлаштування інвалідів на власне підприємство.
Частина 2 статті 19 Конституції України та статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 69 та 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Приймаючи до уваги викладене, суд прийшов до висновку, що відповідачем доведено правомірність своїх дій, а позовні вимоги Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів не обґрунтовані та не підтверджені належними доказами, а тому не підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський окружний адміністративний суд, -
У задоволенні адміністративного позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Повного товариства «Лисенко та Компанія - Ломбард» про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені - відмовити.
Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 10.08.2015 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник суддіО.В. Маковська О.В. Маковська В.В. Кухар