м. Вінниця
18 вересня 2015 р. Справа № 802/3269/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Іллінецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Іллінецька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - Іллінецька ОДПІ, позивач) з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач) про стягнення податкового боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем станом на дату звернення до суду рахується борг в сумі 2062,06 грн. за не сплату єдиного податку з фізичних осіб. Вказану заборгованість відповідач добровільно не погасив, а тому позивач звернувся до суду щодо її примусового стягнення.
Представник позивача в судове засідання не прибув, натомість надав суду заяву вх. №26646 від 17.09.2015 року у якій просив здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні, зазначивши, що позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання також не прибув. Судову кореспонденцію суд направляв відповідачу на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (АДРЕСА_1). Однак до суду повернувся не вручений конверт зі вмістом поштового відправлення з відміткою поштового відділення зв'язку: "за зазначеною адресою не проживає". За таких обставин, суд вважає, що відповідач відповідно до ч. 4 ст. 33 та ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частин 4, 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець Іллінецькою районною державною адміністрацією 20.08.2007 року та перебуває на податковому обліку у Іллінецькій ОДПІ з 21.08.2007 року, є платником єдиного податку та перебуває на спрощеній системі оподаткування.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (далі - ПК України) передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Статтею 300 ПК України встановлено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку.
Як вбачаться із матеріалів справи, за ФОП ОСОБА_1 станом на 25.08.2015 року рахується заборгованість по сплаті єдиного податку з фізичних осіб у сумі 2062,06 грн., період виникнення якої розпочинається з квітня 2014 року, що підтверджується витягом з облікової картки платника єдиного податку (а.с. 5-8).
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що Іллінецькою ОДПІ з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено податкову вимогу № 424-23 від 06.05.2015 року на суму 2062,06 грн., що підтверджується корінцем податкової вимоги (а.с.4). Проте вказана податкова вимога залишилась без виконання. Станом на день розгляду справи суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку заборгованості з єдиного податку.
Згідно з п. 87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості в розмірі 2062,06 грн. ФОП ОСОБА_1 у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення адміністративного позову.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до частини 4 статті 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) податковий борг зі сплати єдиного податку в сумі 2062 (дві тисячі шістдесят дві) гривні 06 копійок на р/р №31412699700285 в УДКСУ в Іллінецьому районі, МФО 802015, код одержувача 37798840.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович