м. Вінниця
14 вересня 2015 р. Справа № 802/162/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
головуючого судді: Сала П.І.,
суддів: Богоноса М.Б., Мультян М.Б.,
секретаря судового засідання: Волощук А.М.,
представника позивача: ОСОБА_1,
представника третьої особи: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_3
до: Державної реєстраційної служби України, державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Молдаванової Галини Миколаївни,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, публічне акціонерне товариство "Мегабанк", Реєстраційна служба Вінницького міського управління юстиції,
про: визнання протиправним та скасування рішення,
28.01.2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції від 17.11.2014 року, індексний № 17243513, про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за публічним акціонерним товариством "Мегабанк" (далі - ПАТ "Мегабанк") на підставі договору іпотеки № ГД-03г/2008-з/1, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудиком В.В. 15.08.2008 року (реєстровий № 7077).
Під час розгляду справи за вищевказаним позовом було встановлено, що оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в дійсності прийняте державним реєстратором Державної реєстраційної служби України Молдавановою Г.М.
Відтак, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.02.2015 року, постановленою із занесенням до журналу судового засіданні, на підставі ст. 52 КАС України за згодою позивача проведено заміну первинного відповідача Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції належними відповідачами Державною реєстраційною службою України та державним реєстратором Державної реєстраційної служби України Молдавановою Г.М. Водночас на підставі ст. 53 КАС України Реєстраційну службу Вінницького міського управління юстиції залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 15.08.2008 року між ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 з однієї сторони (Іпотекодавець) та ПАТ "Мегабанк" з іншої (Іпотекодержатель) було укладено іпотечний договір № ГД-03г/2008-з/1, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудиком В.В. (реєстровий № 7077). Відповідно до умов цього договору предметом іпотеки є нерухоме майно - трикімнатна квартира по АДРЕСА_1, яка в рівних частках (по ?) належить на праві приватної власності іпотекодавцям. Вказаний договір було укладено з метою забезпечення виконання кредитного договору № ГД-03г/2008-2 від 15.08.2008 року, укладеного між ПП "Вудмастер плюс" (Позичальник) та ПАТ "Мегабанк" (Кредитодавець) на загальну суму 500 000 грн. Однак, 21.06.2012 року господарський суд Вінницької області виніс ухвалу про затвердження звіту, ліквідаційного балансу банкрута та припинення провадження у справі № 5/39-10, згідно з якою ПП "Вудмастер плюс" було ліквідоване як юридична особа. 03.07.2012 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис № 11741170003006045 про припинення юридичної особи ПП "Вудмастер плюс". Посилаючись на норми Цивільного кодексу України та Закону України "Про іпотеку" позивач ОСОБА_3 зазначає, що іпотека, як різновид застави, припиняється у разі припинення основного зобов'язання за кредитним договором у зв'язку з ліквідацією позичальника-юридичної особи. Відтак, іпотечний договір № ГД-03г/2008-з/1 від 15.08.2008 року визнається припиненим з 03.07.2012 року, тобто з дати внесення до Реєстру відомостей про припинення ПП "Вудмастер плюс". Незважаючи на це, ПАТ "Мегабанк" звернулось до відповідачів із заявою про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 з метою забезпечення виконання зобов'язань ПП "Вудмастер плюс". За результатами розгляду такої заяви прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.11.2014 року, індексний № 17243513. Позивач вважає дане рішення протиправним та просить його скасувати, посилаючись на те, що воно винесене державним реєстратором на підставі договору іпотеки, який в силу закону є припиненим з 03.07.2012 року. Крім того, на час прийняття такого рішення існував невирішений судом цивільний спір між ОСОБА_3 та ПАТ "Мегабанк", про що банк, як заявник, не повідомив відповідачів, приховавши від них дану істотну обставину.
В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлений адміністративний позов та надав пояснення згідно з наведеними у позовній заяві обґрунтуваннями. Додатково зазначив, що рішенням апеляційного суду Вінницької області від 06.08.2015 року у справі № 127/4201/14-ц задоволено зустрічний позов ОСОБА_3 до ПАТ "Мегабанк" про визнання договору іпотеки припиненим та визнано припиненим з 03.07.2012 року договір іпотеки № ГД-03г/2008-з/1, укладений 15.08.2008 року між ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ПАТ "Мегабанк". Таким чином, доводи позивача про безпідставність прийняття оскаржуваного рішення на даний час підтверджуються судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Представник Державної реєстраційної служби України в судове засідання від 14.09.2015 року не з'явився, що однак не перешкоджає розгляду справи за його відсутності. Водночас, беручи участь у судовому засіданні від 24.04.2015 року, представник цього відповідача позовні вимоги заперечила з мотивів, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (том 1, а.с. 153-158). Вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення державний реєстратор діяла правомірно та з урахуванням тих документів, які їй було надано заявником. Просила суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Державний реєстратор Державної реєстраційної служби України Молдаванова Г.М. у судове засідання на виклик суду не з'явилась та заявила клопотання про розгляд справи без її участі. Вимоги позивача заперечує, посилаючись на те, що заявником ПАТ "Мегабанк" були надані всі необхідні документи для державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1. Так, правовстановлюючим документом, який підтверджував виникнення речового права банку на вказане нерухоме майно був договір іпотеки від 15.08.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудиком В.В. 15.08.2008 року (реєстровий № 7077). Крім того, заявником надавалися повідомлення за № 606/1482-1 від 16.11.2008 року та за № 69 від 15.01.2009 року про усунення порушень зобов'язання за іпотечним договором, а також попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги про повний розрахунок. На момент подання заявником заяви щодо проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно минув 30-денний строк з дня отримання іпотекодавцем вимоги відповідно до іпотечного застереження, що було умовою для переходу права власності на об'єкт нерухомого майна. Відтак, враховуючи те, що підстав для відмови у державній реєстрації не було, нею правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України було прийнято рішення про реєстрації прав та їх обтяжень від 17.11.2014 року, індексний № 17243513 (том 1, а.с. 165-167).
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_7 та ОСОБА_5 подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, заявлений адміністративний позов повністю підтримують (том 1, а.с. 61-62).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилась, а надіслані їй повідомлення про виклик до суду неодноразово повертались без виконання з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Представник ПАТ "Мегабанк", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, у судовому засіданні адміністративний позов заперечив та пояснив, що 15.08.2008 року між ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ПАТ "Мегабанк" було укладено іпотечний договір № ГД-03г/2008-з/1, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудиком В.В. 15.08.2008 року (реєстровий № 7077). Відповідно до умов цього договору іпотекодавці передали у заставу ПАТ "Мегабанк" нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1. Водночас згідно із застереженнями про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачені пунктами 5.1, 5.2 договору, в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема отримати на праві власності предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Відповідне право іпотекодержателя закріплене також у ст. 37 Закону України "Про іпотеку". Відтак, керуючи положеннями чинного законодавства та укладеного договору, ПАТ "Мегабанк" звернулося до державної реєстраційної служби із заявою про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 в рахунок виконання зобов'язань по кредитних договорах ПП "Вудмастер плюс", забезпечених договором іпотеки № ГД-03г/2008-з/1 від 15.08.2008 року. За результатами її розгляду державним реєстратором правомірно прийнято рішення від 17.11.2014 року, індексний № 17243513, про державну реєстрацію права власності на вищевказане нерухоме майно. Доводи позивача про його протиправність третя особа вважає безпідставними, оскільки на момент прийняття рішення не існувало жодних перешкод для оформлення за ПАТ "Мегабанк" права власності на предмет іпотеки згідно з договором № ГД-03г/2008-з/1 від 15.08.2008 року. У свою чергу рішення апеляційного суду Вінницької області від 06.08.2015 року у справі № 127/4201/14-ц винесене значно пізніше та не може враховуватись при наданні оцінки діям державного реєстратора у цій справі.
Представник Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, у судовому засіданні від 24.04.2015 року пояснив, що заява ПАТ "Мегабанк" про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно разом із підтверджуючими документами була подана до Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції 30.10.2014 року. Однак, в подальшому реєстраційну справу було передано для прийняття відповідного рішення до Державної реєстраційної служби України. Заявлені позивачем вимоги представник третьої особи заперечує, посилаючись на те, що державний реєстратор виніс законне рішення на підставі тих документів, які йому були подані. В останнє судове засідання представник Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції на виклик суду не з'явився, що не перешкоджає вирішенню справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін та третіх осіб, оцінивши інші докази, які були зібрані та досліджені під час судового розгляду справи, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити з огляду на таке.
Встановлено, що 15.08.2008 року між ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 (Іпотекодавці) та ПАТ "Мегабанк" (Іпотекодержатель) було укладено іпотечний договір № ГД-03г/2008-з/1, який посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудиком В.В. 15.08.2008 року та внесено до реєстру за № 7077 (том 1, а.с. 111-112).
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору договір забезпечує виконання боржником ПП "Вудмастер плюс" зобов'язань перед заставодержателем ПАТ "Мегабанк" за кредитними договорами № ГД-03г/2008-2 та № ГД-03г/2008-1 від 15.08.2008 року.
Пунктом 1.2 іпотечного договору визначено, що предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме трикімнатна квартира АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 в рівних частках кожному (по ?) на праві приватної власності.
Крім того, згідно з п. 5.1, п. 5.2 договору у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, а також з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема отримати на праві власності предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Відтак, керуючись вищезазначеними застереженнями про задоволення вимог Іпотекодержателя та положеннями ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку", 30.10.2015 року ПАТ "Мегабанк" в особі свого уповноваженого представника Єрмакової О.М. звернулось до Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області із заявою про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, до якої серед інших документів було долучено правовстановлюючий документ - договір іпотеки № ГД-03г/2008-з/1 від 15.08.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудиком В.В. 15.08.2008 року (реєстровий № 7077) (том 1, а.с. 67-118).
17.11.2014 року за результатами розгляду такої заяви державним реєстратором Державної реєстраційної служби України Молдавановою Г.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 17243513, яким вирішено провести державну реєстрацію права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ПАТ "Мегабанк" (том 1, а.с. 119).
Позивач вважає вищевказане рішення протиправним та просить суд його скасувати, посилаючись на те, що ухвалою господарського суду Вінницької області від 21.06.2012 року у справі № 5/39-10 боржника ПП "Вудмастер плюс" було ліквідовано як юридичну особу, про що 03.07.2012 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис за № 11741170003006045 (том 1, а.с. 11-15). Відтак, іпотечний договір № ГД-03г/2008-з/1 від 15.08.2008 року в силу закону визнається припиненим з 03.07.2012 року, а отже реєстрація права власності на нерухоме майно здійснена відповідачами на підставі правочину, який за законом вважається припиненим.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, суд виходить з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Згідно із ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.
В силу вимог приписів ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
Статтею 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Згідно з ч. 4 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно визначений Постановою Кабінету Міністрів України № 1141 від 26.10.2011 року.
Пунктом 44 цього Порядку передбачено, що порядок прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування рішення державного реєстратора та скасування записів Державного реєстру прав установлює Мін'юст.
Відповідно до п. 2.1 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 3502/5 від 12.12.2011 року, для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.10.2014 року представник ПАТ "Мегабанк" Єрмакова О.М. звернулась до Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції із заявою про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, до якої було долучено в тому числі правовстановлюючий документ - договір іпотеки № ГД-03г/2008-з/1, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудиком В.В. 15.08.2008 року (реєстровий № 7077).
Водночас судом встановлено, що станом на цей час існував невирішений цивільний спір між ПАТ "Мегабанк" та ОСОБА_3, про який банку було достовірно відомо, однак державного реєстратора про його існування не повідомлено.
Так, ще у березні 2014 року ПАТ "Мегабанк" звернулось до Вінницького міського суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про виселення та зняття з реєстрації місця проживання у квартирі АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 37-41).
26.03.2014 року ОСОБА_3, як відповідачем у вищевказаній цивільній справі, було подано зустрічний позов про визнання договору іпотеки № ГД-03г/2008-з/1 від 15.08.2008 року припиненим з 03.07.2012 року (том 1, а.с. 63-66).
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05.06.2015 року у справі № 127/4201/14-ц позов ПАТ "Мегабанк" в особі Вінницького центрального регіонального відділення до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_15, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про виселення та зняття з реєстрації місця проживання задоволено частково та вирішено виселити ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_6 з квартири АДРЕСА_1 з наданням іншого житлового приміщення. В іншій частині позову ПАТ "Мегабанк" відмовлено. Цим ж судовим рішенням відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ПАТ "Мегабанк" про визнання припиненим договору іпотеки № ГД-03г/2008-з/1, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудиком В.В. 15.08.2008 року (реєстровий № 7007) (том 2, а.с. 18-27).
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, ОСОБА_3 оскаржив його в апеляційному порядку.
Враховуючи те, що адміністративний суд позбавлений можливості надавати оцінку цивільним правовідносинам, що виникли між ОСОБА_3 та ПАТ "Мегабанк" у зв'язку з укладенням договору іпотеки, але беручи до уваги необхідність перевірки доводів позивача про неправомірність оскаржуваного рішення державного реєстратора від 17.11.2014 року з мотивів його винесення на підставі договору іпотеки, який, як стверджує позивач, в силу закону вважався припиненим з 03.07.2012 року, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року провадження у даній справі зупинялось до набрання законної сили рішення суду у цивільній справі № 127/4201/14-ц (том 2, а.с. 32-33). Вказана ухвала сторонами і третіми особами не оскаржувалась та набрала законної сили.
Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 06.08.2015 року у справі № 127/4201/14-ц задоволено апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_5, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05.06.2015 року в частині задоволення позову ПАТ "Мегабанк" про виселення ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_15 з квартири АДРЕСА_1 скасовано і у задоволенні цих вимог відмовлено. Крім того, задоволено зустрічний позов ОСОБА_3 до ПАТ "Мегабанк" про визнання договору іпотеки припиненим та визнано припиненим з 03.07.2012 року договір іпотеки № ГД-03г/2008-з/1, укладений 15.08.2008 року між ПАТ "Мегабанк" та ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудиком В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 7077 (том 2, а.с. 44-46).
Таким чином, вищезазначеним судовим рішенням іпотечний договір № ГД-03г/2008-з/1 від 15.08.2008 року визнано припиненим з 03.07.2012 року. При цьому суд апеляційної інстанції констатував, що за змістом ст.ст. 575, 593, 598, 609 ЦК України та ст.ст. 3, 17 Закону України "Про іпотеку" застава (іпотека) припиняється в разі припинення основного зобов'язання. Отже, припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією є підставою для припинення договору застави, тому що зобов'язання за кредитним договором припинилося.
Відповідно до ст. 319 ЦПК України рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.
Отже, рішення апеляційного суду Вінницької області у справі № 127/4201/14-ц набрало законної сили 06.08.2015 року.
Водночас згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З огляду на викладене суд вважає доведеними доводи позивача про те, що на момент прийняття державним реєстратором оскаржуваного рішення договір іпотеки визнавався припиненим в силу закону, що позбавляло іпотекодержателя ПАТ "Мегабанк" права реєструвати за собою власність на квартиру АДРЕСА_1 на підставі такого припиненого правочину.
При цьому особливу увагу суд звертає на ту обставину, що вищевказане рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно за ПАТ "Мегабанк" було прийняте за наявності невирішеного у судовому порядку спору про право, адже, як вже зазначалось раніше, із зустрічним позовом про визнання припиненим договору іпотеки від 15.08.2008 року (реєстраційний № 7007) ОСОБА_3 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області ще у березні 2014 року.
Посилання відповідачів та третіх осіб на те, що станом на дату прийняття такого рішення державний реєстратор діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, суд до уваги не бере, адже згідно з положеннями частини 3 статті 2 КАС України рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень перевіряються адміністративними судами не лише винятково за цим критерієм, але й за багатьма іншими, яким оскаржуване рішення не відповідає та на сьогодні порушує законні права позивача і членів його сім'ї.
Також суд враховує, що відповідно до п. 2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 3502/5 від 12.12.2011 року, для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.
Таким чином, для забезпечення відновлення порушених законних прав та інтересів позивача необхідним є внесення запису про скасування державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ПАТ "Мегабанк", що у свою чергу можливо лише за відповідним рішенням адміністративного суду.
Згідно із ст.ст. 11, 71, 86 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Повно, всебічно і об'єктивно дослідивши усі обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного здобутого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до переконання про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Молдаванової Г.М. від 17.11.2014 року, індексний № 17243513, про державну реєстрацію права власності на кв. АДРЕСА_1 за ПАТ "Мегабанк" на підставі договору іпотеки № ГД-03г/2008-з/1, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудиком В.В. 15.08.2008 року (реєстровий № 7077). Відтак, адміністративний позов ОСОБА_3 належить задовольнити повністю.
Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якою передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 254 КАС України суд,
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Молдаванової Галини Миколаївни від 17.11.2014 року, індексний № 17243513, про державну реєстрацію права власності на кв. АДРЕСА_1 за публічним акціонерним товариством "Мегабанк" на підставі договору іпотеки № ГД-03г/2008-з/1, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудиком В.В. 15.08.2008 року (реєстровий № 7077).
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачений при зверненні до адміністративного суду судовий збір у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної реєстраційної служби України (ідентифікаційний код 37508344).
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя Сало Павло Ігорович
Судді: Богоніс Михайло Богданович
Мультян Марина Бондівна