79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
19.10.11 Справа № 5015/5386/11
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого -судді Мурської Х.В.
суддів Давид Л.Л.
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання Лісовській Н.В.
розглянув апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління", № 27/09 від 17.09.2011р.
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.09.2011 р.
у справі № 5015/5386/11 про відмову у прийнятті позовної заяви Закритого акціонерного товариства "Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління", м. Львів
до Комунального підприємства "Львіврембудпостач", м. Львів
про зобов'язання до вчинення дій
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2;
від відповідача: не з'явились.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.09.2011 року у прийнятті позовної заяви ЗАТ «Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління» до КП «Львіврембудпостач»про зобов'язання до вчинення дій -відмовлено на підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 62 ГПК України.
Не погоджуючись з даною ухвалою місцевого господарського суду, ЗАТ «Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління» звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду від 16.09.2011р. скасувати, справу передати на розгляд місцевого господарського суду з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав, участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.
Враховуючи ту обставину, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.10.2011 року участь представників сторін в судовому засіданні визначено на власний розсуд, сторін інформовано про час та місце розгляду апеляційної скарги та про наслідки неявки в судове засідання, а також те, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, оскаржувана ухвала суду першої інстанції -скасуванню, з огляду на наступне.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що рішенням Господарського суду Львівської області від 09.09.2009р. у справі № 12/121 позовні вимоги ЗАТ «Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління»задоволено. З КП «Львіврембудпостач»на користь позивача стягнуто 315 757,57 грн. основного боргу, 21235,96 грн. інфляційних втрат та 6540,07 грн. 3% річних. Позивачу відшкодовано судові витрати. На підставі наказу, виданого на виконання судового рішення у справі № 12/121, 12.10.2009р. Сихівським ВДВС ЛМУЮ відкрито виконавче провадження, а 26.10.2009р. між позивачем та відповідачем укладено угоду про розстрочення боргу в строк до 15.12.2009р. Відповідач сплатив 17 757, 58 грн. боргу, не виконавши умови угоди на суму 331 481 грн., що слугувало підставою для звернення до суду з позовом про зобов'язання до вчинення дій.
Місцевий господарський суд відмовив у прийнятті позовної заяви, мотивуючи своє рішення тим, що угода про розстрочення боргу не є цивільно-правовою угодою (господарським договором), а , отже, не підлягає розгляду в господарських судах. Крім того, відсутні будь-які правові підстави змінювати порядок виконання рішення за домовленістю сторін і повторно звертатись до суду про стягнення цієї ж суми, оскільки є судове рішення між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Однак, судова колегія не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст.2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
За змістом положень вказаних норм правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Однак, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації встановленого вищевказаними нормами права.
Підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.
А відтак, особа, звертаючись до суду, повинна довести наявність суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто довести, що особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі є належним позивачем. Лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії або утримуватись від їх вчинення) від зобов'язаних осіб.
Отже, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Відтак, висновки місцевого господарського суду при прийнятті ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви про те, що угода, яку позивач просить зобов'язати виконати КП «Львіврембудпостач» не є цивільно-правовою угодою, а тому спір не підлягає розгляду в господарських судах України, є передчасними.
Висновки суду першої інстанції про те, що у прийнятті позовної заяви слід відмовити й з тих підстав, що є судове рішення між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, судова колегія вважає неправомірними, з огляду на наступне.
Згідно ст.8 Конституції України кожному гарантовано право на звернення до суду для захисту його конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції України.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Підставою для їх захисту є порушення, невизнання або оспорювання цивільного права.
У відповідності до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає предмет і підставу позову. Предмет позову це конкретна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, а підстава позову -це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Після з'ясування фактичних обставин справи, суд може зробити висновок щодо відповідності заявленої матеріально - правової вимоги способам захисту права і про порушення охоронюваного законом інтересу позивача. Якщо буде встановлено, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права, суд приймає рішення про відмову у позові.
Як було зазначено вище, рішенням Господарського суду Львівської області від 09.09.2009р. у справі № 12/121 позовні вимоги ЗАТ «Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління»задоволено. З КП «Львіврембудпостач»на користь позивача стягнуто 315 757,57 грн. основного боргу, 21235,96 грн. інфляційних втрат та 6540,07 грн. 3% річних. Позивачу відшкодовано судові витрати.
Однак, підставою для звернення до суду з позовом у справі № 12/121 слугувало невиконання КП «Львіврембудпостач»договору підряду, укладеного з ЗАТ «Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління».
В даному ж випадку, підставою для звернення ЗАТ «Львівське шляхове ремонтно-будівельне управління»з позовом є невиконання КП «Львіврембудпостач»умов угоди від 26.10.2009р.
Відтак, правові підстави для відмови у прийняття позовної заяви з покликанням на норми п. 2 ч. 1 ст. 62 ГПК України -відсутні.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.09.2011 року слід скасувати, матеріали справи № 5015/5386/11 передати на розгляд місцевого господарського суду.
Керуючись ст. 33, 43, 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України,
Львівський апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу задоволити.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.09.2011 року про відмову у прийнятті позовної заяви скасувати, справу передати на розгляд Господарського суду Львівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий -суддя Мурська Х.В.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Кордюк Г.Т.