Ухвала
07 вересня 2015 року м. Київ
Суддя судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Гвоздик П.О.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 13 лютого 2015 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 16 липня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У жовтні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 13 лютого 2015 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 9 450 грн 23 коп. заборгованості за кредитним договором та 229 грн 40 коп. судового збору, а в решті вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 16 липня 2015 року, рішення місцевого суду змінено, вказавши суму стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 11 730 грн 38 коп., а в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Крім того, заявником порушено клопотання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження.
Оскільки причина пропуску цього процесуального строку є поважною, клопотання підлягає задоволенню, а касаційний строк - поновленню.
Розглянувши касаційну скаргу, вважаю, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні, виходячи з наступного.
Частково задовольняючи позов, місцевий суд, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив із того, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору, утворилася заборгованість перед ПАТ КБ «ПриватБанк», яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 з урахуванням встановленого ст. 257 ЦК України строку позовної давності.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Із змісту касаційної скарги та оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції та рішення місцевого суду в частині, що залишена без змін, не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись ст. ст. 73, 325, 328 ЦПК України,
Поновити ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Василівського районного суду Запорізької області від 13 лютого 2015 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 16 липня 2015 року.
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_2.
Касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.О. Гвоздик