06.03.14
Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62
"06" березня 2014 року Справа № 916/2808/13
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П., розглянувши заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
за позовом: фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
65000, АДРЕСА_1;
адреса для листування: 65007, АДРЕСА_2;
до відповідача: публічного акціонерного товариства “Банк “Демарк”
14000, вул. Комсомольска,28, Чернігів;
предмет спору: стягнення 26942,06грн.;
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 ( дов. №603104 від 06.02.2014р.)- представник;
від відповідача: ОСОБА_3 (дов. №01/20-503 від 24.12.2010р.)юрисконсульт;
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до публічного акціонерного товариства “Банк “Демарк” про стягнення 26942,06грн. заборгованості за договором доручення №1954 від 24.12.2012р., з яких 25035,47грн. основного боргу, 1588,58грн. пені та 318,01грн. 3%річних.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.12.2013р. встановлено, що справа за територіальною підсудністю, згідно до ст.15, 17 ГПК України, має розглядатись господарським судом Чернігівської області за місцезнаходженням відповідача - юридичної особи ПАТ “Банк “Демарк”, місцезнаходження якої -14000, вул. Комсомольська,28, Чернігів.
Відповідно до автоматизованого розподілу справу №916/2808/13розподілено судді Цимбал-Нарожній М.П.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 11.01.2014р. справу були прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 19.02.2014р.р., після чого, у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному 19.02.2014р. розгляд справи перенесено на 26.02.2014р., після чого в судовому засіданні оголошувалась перерва до 06.03.2014р., відповідно до ст.77 ГПК України.
До позовної заяви позивачем додано заяву від 18.10.2013р. про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать ПАТ «Банк «Демарк» у сумі 26942,06грн..
Заява мотивована лише тим, що відповідач ухилявся від сплати заборгованості в досудовому порядку та можливе ухилення від виконання нею судового рішення.
Представник відповідача в судовому засіданні 06.03.2014р. проти заяви про забезпечення позову заперечив, зазначаючи, що заява не обґрунтована та безпідставно заявлена.
Дослідивши в судовому засіданні 06.03.2014р. заяву про забезпечення позову, суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно із ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
В Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. №16 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери, тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Посилання в заяві лише на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Доказів в обгрунтування заяви про вжиття заходів до забезпечення позову позивачем суду не надано.
Виходячи з викладеного, позивачем не надано належних доказів, що підтверджують вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання як до, так і після прийняття рішення.
Виходячи з викладеного, заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать ПАТ «Банк «Демарк» у сумі 26942,06грн. задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Суддя Цимбал-Нарожна М.П.