29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"15" вересня 2015 р.Справа № 924/1365/15
Господарський суд Хмельницької області у складі:
судді Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю промислове підприємство "ЗІП" м. Дніпродзержинськ
до Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" м. Хмельницький
про стягнення 361488,57 грн., з яких 228345,08 грн. основний борг, 126274,83 грн. інфляційні втрати, 6868,66 грн. три процента річних
Представники сторін:
позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю №5 від 12.01.2015 р. (присутній в судовому засіданні 07.09.2015 р.)
відповідача: ОСОБА_2 - довіреність 23.06.2015 р.
Повне рішення складено 15.09.2015р.
Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 361488,57 грн. заборгованості за поставлений товар, де 228345,08 грн. основний борг, 126274,83 грн. інфляційні втрати, 6868,66 грн. три процента річних.
Позов обґрунтовує укладеним між сторонами договором поставки №55-14 від 29.05.2014р., на виконання якого позивач здійснив поставку відповідачу товару (лакофарбової продукції) за наступними видатковими накладними: №ГП-0000383 від 11.06.2014р. на суму 18563,00 грн., №ГП-0000439 від 23.06.2014р. на суму 209782,08 грн.
Проте відповідач, в порушення умов договору не здійснив оплату отриманого товару, що стало підставою для позивача звернутись з позовом до суду.
Представник позивача в судовому засіданні 07.09.2015 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вважає їх правомірними та обґрунтованими поданими доказами.
Також позивач надав клопотання від 07.09.2015 р., в якому останній просить суд розглядати справу без участі представника за наявними матеріалами, позовні вимоги підтримує у повному об'ємі.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, суму позову в частині стягнення основної суми боргу визнав у повному об'ємі, про що надав письмову заяву.
Справа підлягає розгляду за наявними в ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.
Суд, розглянувши матеріали справи, встановив таке.
Відповідно до Довідки АБ №449155 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України товариство з обмеженою відповідальністю промислове підприємство "ЗІП" зареєстроване як юридична особа за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, 107А, код 21875464.
29.05.2014р. між ТОВ промислове підприємство "ЗІП" (надалі Постачальник) та ДП "Хмельницький облавтодор ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (надалі Покупець) був укладений договір поставки №55-14.
Відповідно до п. 1.3. договору Постачальник зобов'язався поставляти та передавати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити наступний товар - фарбу розміточну, фарбу ПФ, розчинник, мікросклокульки.
Найменування (номенклатура, асортимент) та кількість товару вказується у Специфікаціях або додаткових угодах, що є невід'ємними частинами даного договору (п. 1.4. Договору).
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що ціна цього договору орієнтовно становить 299 999,00 грн. в тому числі ПДВ, що станом на дату укладання договору дорівнює загальній вартості товару. Загальна вартість товару за цим Договором складається із вартості кожної партії Товару, поставленої в межах строку дії цього договору.
Згідно з п. 4.1. договору розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом: оплати Покупцем після пред'явлення Постачальником, отримання від Постачальника рахунку на оплату Товару та підписання Сторонами акту приймання-передачі товару і передачі документів зазначених пунктом 4.2. Договору.
До рахунка додаються: документи, що підтверджують належну якість товару (сертифікат або паспорт якості), видаткові накладні, податкові накладні та інші первинні документи передбачені для даного виду товару чинним законодавством. В разі ненадання зазначених цим пунктом Договору документів Постачальник зобов'язується відшкодувати спричинені Покупцю збитки (витрати) (п.4.2. Договору).
В пункті 4.3. договору сторони свідчать, що Покупець зобов'язується розрахуватися з Постачальником за отриманий товар на протязі 45 календарних днів з моменту отримання від Постачальника документів відповідно до п.п. 4.1, 4.2. цього Договору.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2014р. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії (п.п. 10.1, 10.3 Договору).
Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.
Згідно специфікації на поставку товару, що є додатком №1 до договору, постачальник зобов'язався передати покупцю наступний товар: сольвент 20л ЗЕБРА та мікросклокульки 100-600 на загальну вартість 18563,00 грн.
Згідно специфікації на поставку товару, що є додатком №2 до договору, постачальник зобов'язався передати покупцю наступний товар: фарба для розмічання проїзної частини доріг АК-501 30 кг 11 матовий білий загальною вартістю 209 782,08 грн.
На виконання умов договору позивач здійснив поставку відповідача товару, визначеного в специфікаціях, на загальну суму 228345,08 грн., а відповідач прийняв цей товар без зауважень, про що свідчать підписи на видаткових накладних №ГП-0000383 від 11.06.2014р., № ГП-0000439 від 23.06.2014р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №109 від 11.06.2014р., №115 від 20.06.2014р., товарно-транспортні накладні №ГП-0000383 від 11.06.2014р., №ГП-0000439 від 23.06.2014р.
Крім того, за актами приймання-передачі №1 від 11.06.2014р., та №2 від 23.06.2014р. на виконання п.4.2. договору позивач передав відповідачу наступні документи: оригінали рахунків, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, паспорта якості та сертифікати якості на товар.
Згідно акту звірки взаєморозрахунків станом на 22.10.2014р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 228345,08 грн. Даний акт підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.
22.10.2014р. позивач звернувся до відповідача з претензією №1635, відповідно до якої вимагав протягом трьох календарних днів з дати отримання претензії сплатити заборгованість в сумі 228345,08 грн.
Вказана претензія отримана представником відповідача 28.10.2014р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення кореспонденції, однак залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
У зв'язку з несвоєчасною оплатою за поставлену продукцію, позивач відповідно до ст. 625 ЦК України нарахував 6868,66 грн. 3 % річних та 126274,83 грн. інфляційних втрат.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке.
У відповідності до ст.11 та ст.509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки. Так, позивач поставив відповідачу товар, останній отримав його та зобов'язався сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 3.1. Договору сторони перебачили, що Покупець зобов'язується розрахуватися з Постачальником за отриманий товар на протязі 45 календарних днів з моменту отримання від Постачальника документів відповідно до п.п. 4.1, 4.2. цього Договору.
Інших умов та форм розрахунків сторони не погоджували.
Отже, у позивача виникло право вимагати оплати вартості товару в судовому порядку.
Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 228345,08грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором поставки №55-14 від 29.05.2014р., видатковими накладними №ГП-0000383 від 11.06.2014р., № ГП-0000439 від 23.06.2014р., довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей №109 від 11.06.2014р., №115 від 20.06.2014р., товарно-транспортними накладними №ГП-0000383 від 11.06.2014р., №ГП-0000439 від 23.06.2014р., актами прийманя-передачі №1 від 11.06.2014р., та №2 від 23.06.2014р.
Відповідачем не подано доказів оплати заборгованості, що є предметом позову, а також не спростовано факту отримання товару.
За таких обставин, позовні вимоги в сумі 228345,08 грн. заборгованості підлягають задоволенню як такі, що відповідають чинному законодавству та обґрунтовані матеріалами справи.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати в сумі 126274,83 грн., та 3% річних в сумі 6868,66 грн., розрахованих по кожній накладній окремо.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.
Судом приймається до уваги наданий в матеріали справи розрахунок заборгованості 3% річних, що відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
Таким чином, враховуючи вимоги ст. 625 ЦК України та зважаючи на наявність суми основного боргу, позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних в сумі 6868,66 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язання, які підлягають стягненню з відповідача у повному об'ємі.
Відповідно статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено помилку, у зв'язку з чим за розрахунком суду інфляційні втрати, за визначений позивачем період, становлять 126248,11 грн.
За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в сумі 17898,51 грн., в решті частині в сумі 26,72 грн. суд відмовляє, оскільки вони не обґрунтовані.
Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, щодо часткового задоволення позовних вимог в сумі 361461,85 грн., з яких 228345,08 грн. основний борг, 6868,66 грн. три процента річних, 126248,11 грн. інфляційні втрати.
У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по оплаті судового збору підлягають покладенню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам (99,99%).
Керуючись ст.ст.44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю промислове підприємство "ЗІП" м. Дніпродзержинськ до Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" м. Хмельницький про стягнення 361488,57 грн., з яких 228345,08 грн. основний борг, 126274,83 грн. інфляційні втрати, 6868,66 грн. три процента річних задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м. Хмельницький, вул. Свободи, 77, код 31100492) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю промислове підприємство "ЗІП" (Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, 107А, код 21875464) 228345,08 грн. (двісті двадцять вісім тисяч триста сорок п'ять гривень 08 коп.) основного боргу, 6868,66 грн. (шість тисяч вісімсот шістдесят вісім гривень 66 коп.) три процента річних, 126248,11 грн. (сто двадцять шість двісті сорок вісім гривень 11 коп.) інфляційні втрати, 7229,05 грн. (сім тисяч двісті двадцять дев'ять гривень 05 коп.) судового збору.
Видати наказ.
В решті частині щодо стягнення 26,72 грн. інфляційних втрат відмовити.
Повне рішення складено 15.09.2015р.
Суддя С.В. Заверуха
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу (Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, 107-А), рекоменд.
3 - відповідачу (м. Хмельницький, вул. Свободи,77).