Рішення від 18.09.2015 по справі 922/4666/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2015 р.Справа № 922/4666/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Кріциній В.Е.

розглянувши справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" м. Харків

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, м. Харків Третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ВЧ А-1215, м. Харків

про стягнення коштів

за участю представників:

позивача - Антипова С.Л., дов. № 01-42юр/3207 від 30.04.2015р.

відповідача - Сікаленко Ю.В., дов. № 860 від 23.02.2015р.

3-ї особи - Зубарєва О.О., дов. № 441 від 18.09.2015р.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" (позивач) звернулася до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (відповідача) 70 318,88 грн., з яких: пеня в розмірі 27036,77 грн., інфляційні втрати в розмірі 41734,57 грн. та 3% річних в розмірі 1547,54 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 14059 від 31.03.2009 р. Позивач також просить суд стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1 827,00 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов (вх.№37415 від 18.09.2015 р.) просить суд зменшити розмір пені на 90%, посилаючись на те, що установа відповідача є неприбутковою, фінансується з Державного бюджету України та сплачує заборгованість по мірі надходження бюджетних коштів на її рахунки. Відповідач також зазначив, що на теперішній час всі кошти, які є в наявності у Міністерства оборони України, спрямовані на підвищення обороноздатності країни.

Представник позивача проти клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90% заперечує.

Представник третьої особи у судовому засіданні та у відзиві на позов (вх.№37386 від 18.09.2015 р.,) просить суд у позові відмовити повністю.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

31 березня 2005 р. між АК "Харківобленерго" (постачальник) та Військовою частиною НОМЕР_1 (споживач) було укладено договір №14059 про постачання електричної енергії (надалі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язався постачати електричну енергію споживачеві (3-й особі), а споживач (3-я особа) зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електроенергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Пунктом 2.2.2. договору передбачено, що постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням умов розділів 6, 7 договору, відповідно до Додатку № 1 "Договірні величини споживання" та Додатку № 2 "Порядок розрахунків".

В п. 2.3.3. договору сторони домовилися про те, що споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування з урахуванням Додатку №2 "Порядок розрахунків".

Згідно з п. 5 Додатку № 2 остаточний розрахунок відповідача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі рахунка, який виставляється постачальником електричної енергії на основі даних про фактичне споживання електричної енергії, визначених за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом).

Розрахунковим періодом вважається період з 01 числа місяця до такого ж числа наступного місяця (п.1 Додатку №2 до договору).

За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток №20 "Акт про використану електричну енергію", який відповідач отримує разом із рахунками та повинен повернути підписаним і скріпленим печаткою в термін до 5 днів.

Для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділенні відповідного РВЕ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання.

В разі неявки відповідача для отримання рахунку позивач направляє рахунок відповідачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим відповідачем з дня його відправлення.

Судом також встановлено, що 05.01.2015 р. між АК "Харківобленерго" (постачальник), Військовою частиною НОМЕР_1 (споживач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова (платник) було укладено Додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії №14059 від 31.03.2009 р., відповідно до якої сторони домовились про те, що платником за спірним договором є Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова (відповідач).

Даною Додатковою угодою було внесено зміни до п.4.1. Додатку №2 до договору: "Оплата за такі види нарахувань, як вартість електроенергії (у тому числі така, що надійшла на підставі визнаної претензії або за рішенням суду) з ПДВ, здійснюється платником протягом 10 операційних днів з моменту отримання відповідачем рахунку та акту звіряння взаєморозрахунків".

Крім того, було внесено зміни до п.4.2. Додатку №2 до договору: "Плата за такі види нарахувань, як надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії з ПДВ, сума пені, 3 % річних, індекс інфляції, плата за надання споживачу додаткових послуг (повторне підключення, перевірка та ремонт лічильників та інші послуги, надання яких погоджено з НКРЕ та Глав КЕУ ЗС України) та інші платежі, перераховуються платником на поточний рахунок постачальника в термін 10 операційних днів після отримання споживачем рахунку, акта звіряння взаєморозрахунків або акта виконаних робіт".

Пунктом 5.1. Правил користування електричною енергією визначено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Пунктом 7 статті 276 ГК України встановлено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання умов договору здійснив відпуск електричної енергії відповідачу у період з грудня 2014 р. по червень 2015 р. та надіслав на адресу відповідача рахунки на оплату електроенергії, які відповідач оплатив несвоєчасно, що підтверджується платіжними дорученнями та реєстрами проведених оплат за договором .

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати позивач нарахував та пред'явив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 27036,77 грн., інфляційні втрати в розмірі 41734,57 грн. та 3% річних в розмірі 1547,54 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.2.1. договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктом 2.5.5. договору, з порушенням термінів, визначених додатком №2 "Порядок розрахунків", відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та індекс інфляції. При цьому сума пені нараховується відповідача з дати остаточного розрахунку, зазначеного у Додатку №2 до договору, до дня ліквідації заборгованості включно та зазначається в рахунку окремою строчкою.

Перевіривши правильність нарахування позивачем інфляційних втрат в розмірі інфляційні втрати в розмірі 41734,57 грн. та 3% річних в розмірі 1547,54 грн., суд дійшов висновку про те, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства України, відповідають наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, перевіривши правильність нарахування позивачем пені в розмірі 27036,77 грн., суд вважає, що дане нарахування також не суперечить вимогам чинного законодавства України, умовам договору та відповідає наданому розрахунку.

Разом з тим, відповідач звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру пені на 90%, мотивуючи його тим, що установа відповідача є неприбутковою, фінансується з Державного бюджету України та сплачує заборгованість по мірі надходження бюджетних коштів на її рахунки.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені і враховуючи те, що установа відповідача є неприбутковою та фінансується з Державного бюджету України, суд вважає за можливе у відповідності до ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пред'явленої позивачем до стягнення пені на 50%. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 13518,39 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно приписів п.4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 55, 129 Конституції України, ст.ст. 306, 307 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 4, 4-3, 12, 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280, п/р 35211001015404 у ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Акціонерної компанії „Харківобленерго” (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954, п/р НОМЕР_2 в в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805)- пеню в розмірі 13518,39 грн., інфляційні втрати в розмірі 41734,57 грн. та 3% річних в розмірі 1547,54 грн., та 1 827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в розмірі 13518,39 грн. у позові відмовити.

Повне рішення складено 22.09.2015 р.

Суддя О.О. Присяжнюк

Попередній документ
50935392
Наступний документ
50935394
Інформація про рішення:
№ рішення: 50935393
№ справи: 922/4666/15
Дата рішення: 18.09.2015
Дата публікації: 04.10.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії