"23" січня 2013 р.Справа № 5/3/5022-20/2012(14/34-527)
про відкладення розгляду справи
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрушків Г.З. розглянув справу
за позовом Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку", вул. Дегтярівська, 8 "а", м. Київ, 04050 (адреса для листування: м.Київ, вул.Машинобудівна, 44, 03680)
до відповідача ОСОБА_1 особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1
За участю представників від:
Позивача: не з'явився;
Відповідача : не з'явився.
Суть справи:
Акціонерний банк "Банк регіонального розвитку" звернувся в господарський суд Тернопільської області із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 26137.81 дол. США, що по курсу НБУ станом на 23.03.2010р. становить 207910.60 грн., та про визнання права позивача на часткове відшкодування заборгованості за рахунок коштів в сумі 196296.48 грн., які містяться на депозитному рахунку другого ВДВС Тернопільського МУЮ від реалізації предмета іпотеки -домоволодіння, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Академіка Дністрянського, 4.
На підставі ст. 22 ГПК України позивач неодноразово змінював позовні вимоги в частині стягнення заборгованості і в кінцевому результаті згідно поданої 12.05.2010р. заяви просить стягнути з відповідача борг в сумі 35517.94 дол. США, із яких: заборгованість за кредитом - 26019.75 дол. США; по відсотках - 2666.49 дол. США; пені - 5959.57 дол. США; 3% річних - 872.13 дол. США.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 23.03.2011р. у справі №14/34-527 в позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.08.2012р. рішення господарського суду Тернопільської області від 23.03.2011р. у справі №14/34-527 залишено без змін, а апеляційна скарга Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" -без задоволення.
Постановою вищого господарського суду України від 29.11.2011р. №14/34-527 касаційну скаргу Акціонерного банку "Банк регіонального розвитку" задоволено, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.08.2012р. та рішення господарського суду Тернопільської області від 23.03.2011р. у справі №14/34-527 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.
05.01.2012р. матеріали справи №14/34-527 повернулись із Вищого господарського суду України до господарського суду Тернопільської області (зареєстровано канцелярією суду за вхідним №8094).
Розпорядженням голови господарського суду Тернопільської області від 10.01.2011р. справу № 14/34-527 передано на розгляд судді Андрушків Г.З.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 13.01.2012р. суддею Андрушків Г.З. прийнято матеріали справи №14/34-527, присвоєно їй номер 5/3/5022-20/2012(14/34-527) та призначено до розгляду на 01.02.2012р. на 11год. 00хв.
В обґрунтування позовних вимог, та згідно пояснень повноважного представника в судовому засіданні, позивач посилається на те, що відповідач взяті на себе визначені умовами кредитного договору №18/Т від 28.10.2005р. зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом виконував неналежним чином, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом та заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом. У зв'язку із чим 24.10.2008р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за заявою позивача було вчинено виконавчий напис, за яким звернуто стягнення на предмет іпотеки (майно відповідача передане в забезпечення виконання зобов'язання по кредитному договору) з метою погашення заборгованості за кредитним договором. Внаслідок примусового продажу предмету іпотеки за виконавчим написом нотаріуса відбулось часткове погашення сум заборгованості, а саме: погашено 27612,22 доларів США заборгованості за основною сумою кредиту та 10872,44 доларів США заборгованості по нарахованих відсотках. Однак, зважаючи, що стягнення за виконавчим написом проведене органом ДВС лише 23.03.2010р. у гривневій валюті, в той час як кредитні кошти відповідачу надавалися у доларах США, і погашення згідно умов договору повинно проводитись у валюті в якій кредит надавався, а тому після отримання від органу ДВС коштів від реалізації предмету іпотеки в гривневій валюті, враховуючи зміну курсу долара США, непогашеними залишилися 26019,75 доларів США боргу по кредиту, і відповідно 6888,09 доларів США відсотків за користування кредитом, які позивач просить стягнути із відповідача в судовому порядку.
29.02.2012 року позивачем подано заяву, в якій у зв'язку із тим, що внаслідок примусового продажу предмету іпотеки за виконавчим написом нотаріуса відбулось часткове погашення сум заборгованості, а саме погашено 27612,22 доларів США заборгованості за основною сумою кредиту та 10872,44 доларів США заборгованості по нарахованих відсотках, і після отримання вказаних сум від органу ДВС непогашеними залишились 26019,75 доларів США за основною сумою кредиту, а також враховуючи, що станом на сьогоднішній день кошти на депозитному рахунку ДВС відсутні, змінює позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 32907,84 доларів США, із них, як вбачається із долученого позивачем розрахунку, 26019,75 доларів США заборгованості за кредитом, 6888,09 доларів США заборгованості по відсотках.
Зазначену заяву про зміну предмету позову, яка по своїй суті є заявою про зменшення позовних вимог, враховуючи, що дана заява подана позивачем відповідно до вимог ст.22 ГПК України - до прийняття рішення у справі, ухвалою суду від 29.02.2012р. прийнято судом і спір вирішується відповідно до зменшених позовних вимог.
Крім того, у зв'язку із поданням позивачем клопотання про продовження строку розгляду справи та для витребування додаткових доказів у сторін, судом ухвалою від 29.02.2012р. розгляд справи відкладено на 14.03.2012р. на 12год. 00хв. та продовжено строк вирішення спору на 15 днів.
Відповідач у запереченні на позовну заяву, відзиві на позовну заяву, відзиві на заяву про зміну предмету позову, та згідно пояснень в судовому засіданні зазначає, що позивач хибно вважає, що кредитні кошти надавалися відповідачу в доларах США, оскільки документально не підтверджено отримання відповідачем жодного цента США на його розрахункові рахунки і фактично банк надав йому кредитні кошти лише в гривнях і на його рахунки банком перераховувались лише гривні. Ініціюючи звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом вчинення виконавчого напису, Банк визначив розмір зобов'язання позичальника, який становив 308183грн.33коп.. А тому вважає, що оскільки виконавчий напис складений у національній валюті України в сумі 308183грн.33коп., що погашає заборгованість по кредитному договору №18/Т, то такий перерахунок є безпідставним. Ч.2 ст.524 ЦК України допускає використання значень у іноземній валюті, а згідно з ст.533 ЦК України виконання такого зобов'язання є можливим виключно у гривнях. Позивач на протязі терміну від моменту вчинення виконавчого напису і до моменту отримання коштів від реалізації майна мав повну можливість реалізувати майно, що перейшло в його власність за ціною і умовами, що повністю відповідали його потребам в той період, однак зволікаючи був сам наражений на фінансові ризики. Відшкодування збитків від курсової різниці суперечить розділу кредитного договору, який визначає погашення можливих витрат Банку, пов'язаних з несвоєчасним поверненням кредитних коштів за рахунок пені у розмірі 0,2% простроченої кредитної лінії. Вважає, що використання валютного кредиту у сумі 32500, 16500, 7900, 4506 доларів США документально не підтверджено, оскільки відсутні будь-які квитанції, або чеки на одержання ОСОБА_2 валютних коштів по даному кредиту, а тому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні, в порядку ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва з 14.03.2012р. до 26.03.2012р. до 16год.00хв.
Після перерви позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, згідно якої повідомляє, що у зв"язку з проведенням ним перерахунку по кредиту та донарахування відсотків за користування кредитом за лютий 2012 року заборгованість відповідача станом на 01.03.2012 року становить 32655,35дол.США, з яких 25589,75 дол.США заборгованість по кредиту, що в перерахунку в національну одиницю України становить 204454,43грн., 7065,60 дол.США заборгованість по відсотках, що в порахунку в національну одиницю України становить 56452,02грн., які і просить стягнути з відповідача
Після перерви відповідач в судовому засіданні зазначив, що заяви про продаж іноземної валюти ним не підписувались, а також він не може пригадати чи підписував додаткові угоди, на які позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, в зв'язку із чим подав клопотання, в якому просить провести почеркознавчу експертизу по матеріалах справи №5/3/5022-20/2012(14/34-527), що стосується виконання його підписів (СПД ФО ОСОБА_2Ю.) на первинних документах, а саме: додаткових угодах та заявах про продаж іноземної валюти. І просить зробити висновок експерта щодо достовірності підпису СПД ФО Рассказова ОСОБА_4 на цих документах.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 26.03.2013р. клопотання відповідача задоволено та призначено у справі №5/3/5022-20/2012(14/34-527) судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, та у зв'язку із цим зупинено провадження у справі на період проведення експертизи; обов'язок проведення оплати за проведення експертизи покладено на відповідача; зобов'язано сторони на вимогу експерта надавати йому всі необхідні документи для проведення експертизи в тому числі позивачу направити Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз оригінали документів, а саме: - додаткову угоду №2 від 09.11.2005р., додаткову угоду №3 від 08.12.2005р., додаткову угоду №4 від 16.06.2005р., додаткову угоду №5 від 11.07.2005р., заяву про продаж іноземної валюти №3 від 03.03.2006р., заяву про продаж іноземної валюти №3 від 16.06.2006р., заяву про продаж іноземної валюти №3 від 11.07.2006р.
17 липня 2012 року Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, згідно супровідного листа № 22 від 16.07.2012р., матеріали справи №5/3/5022-20/2012(14/34-527) повернуто суду, а ухвала господарського суду Тернопільської області від 26.03.2012р. залишилась без виконання, оскільки оплата за проведення експертизи не була проведена та не були надані відповідачем досліджувані документи та зразки підписів.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 18.07.2012р. поновлено провадження у справі № 5/3/5022-20/2012(14/34-527) та призначено до розгляду на 25.07.2012 року на 12 год. 00хв.
У зв'язку із поданням клопотання відповідача б/н від 25.07.2012р. про продовження строку розгляду справи та відкладення розгляду справи, а також клопотання позивача про відкладення розгляду справи, ухвалою від 25.07.2012р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 01.08.012р. на 11 год. 00 хв.
Відповідач звернувся до суду з клопотанням від 31 липня 2012 року провести почеркознавчу експертизу по матеріалах справи №5/3/5022-20/2012 (14/34-527) щодо виконання підписів на первинних бухгалтерських документах, кредитних договорах, договорах іпотеки (застави нерухомого майна), тощо. Зазначає, що не отримував жодної кореспонденції від Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про оплату за проведення експертизи, із зазначенням реквізитів рахунків та суми платежу, у зв'язку з чим в судове засідання 01 серпня 2012 року супровідним листом надав оригінали документів, у яких містяться зразки підписів у документах, підписаних ним особисто (ОСОБА_2Ю.) у період до 2005р., тобто до терміну укладення спірних договорів, так як зазначені зразки витребовувались експертом Тернопільського відділення КНДІСЕ клопотанням №22/5-476/1880 від 15.05.2012р., невиконання якого та не оплата експертизи відповідачем, стали підставою для повернення матеріалів справи без проведення (виконання) судово-почеркознавчої експертизи.
Представник позивача в судовому засіданні проти проведення повторно у справі почеркознавчої експертизи не заперечив, надавши при цьому супровідним листом оригінали документів, які ухвалою суду від 26 березня 2012 року його (позивача) було зобов'язано направити Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, і які необхідні для проведення експертизи, а саме: додаткову угоду №2 від 09.11.2005р., додаткову угоду №3 від 08.12.2005р., додаткову угоду №4 від 16.06.2005р., додаткову угоду №5 від 11.07.2005р., заяву про продаж іноземної валюти №3 від 03.03.2006р., заяву про продаж іноземної валюти №3 від 16.06.2006р., заяву про продаж іноземної валюти №3 від 11.07.2006р.
Враховуючи зазначені обставини, приймаючи до уваги, що для об'єктивного розгляду спору по суті та оцінки належності доказів має значення встановлення факту достовірності підпису ОСОБА_1 особи -підприємця ОСОБА_2 на додатковій угоді №2 від 09.11.2005р., на додатковій угоді №3 від 08.12.2005р., на додатковій угоді №4 від 16.06.2005р., на додатковій угоді №5 від 11.07.2005р., на заяві про продаж іноземної валюти №3 від 03.03.2006р., на заяві про продаж іноземної валюти №3 від 16.06.2006р., на заяві про продаж іноземної валюти №3 від 11.07.2006р., а питання щодо дійсності підпису відповідача потребує спеціальних знань, ухвалою господарського суду Тернопільської області від 01.08.2012р. клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи задоволено, провадження у справі №5/3/5022-20/2012 (14/34-527) зупинено на період проведення судової-почеркознавчої експертизи.
У зв'язку із направленням Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (згідно супровідного листа № 22 від 14.12.2012р.) висновку судової-почеркознавчої експертизи №3990/12-22 від 14.12.2012р., для ознайомлення сторін з висновком експертизи, ухвалою господарського суду Тернопільської області від 19 грудня 2012 року, без поновлення провадження у справі, було призначено засідання на 09 січня 2013 року на 12 год. 00 хв. та зобов'язано сторони до 10 січня 2013 року надати суду результати ознайомлення з висновком експертизи, проте станом на 14 січня 2013р. результатів ознайомлення з висновком експертизи сторони не подали.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 14.01.2013р. провадження у справі поновлено та призначено її до розгляду на 23 січня 2013 року на 12 год. 00 хв.
Позивач в судове засідання 23.01.2013р. участі уповноваженого представника не забезпечив, однак звернувся до суду з клопотанням №22/942 від 18.01.2013р. про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що Акціонерний банк "Банк регіонального розвитку" перебуває в стані ліквідації, більшість працівників, які б мали необхідну професійну підготовку та кваліфікацію, достатню для представництва інтересів позивача в суді, були звільнені, а працівник, який має достатню кваліфікацію, не має можливості прибути в засідання, оскільки має прийняти участь в іншому судовому засіданні, в підтвердження чого подав копію судової повістки-повідомлення апеляційного суду Автономної республіки Крим.
Відповідач в судове засідання не з'явився, проте подав клопотання б/н від 22.01.2013р., яким просить відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв'язку з неможливістю перебувати у судовому засіданні та не проводити судове засідання без його участі.
За нормами ч.ч. 1, 3 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Таким чином, встановлений законодавцем строк вирішення спору, з врахуванням його продовження на 15 календарних днів, закінчився.
Згідно ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23 лютого 2006 р. № 3477-ІУ суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною Законом N 475/97-ВР від 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно п. 31 Рішення Європейського суду з прав людини від 1 лютого 2007 р. у справі “Макаренко проти України” суд нагадує, що "розумний" строк проваджень має визначатись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника і компетентних органів та інтерес, який мав заявник у цьому спорі.
Згідно п. 27 Рішення Європейського суду з прав людини від 8 квітня 2010 року у справі "Гутка проти України" суд також частково погодився з твердженням Уряду України про те, що сторони сприяли тривалості оскаржуваного провадження. Вірним є те, що, хоча стороні в цивільній справі не можна ставити за вину використання доступних за національним законодавством засобів для захисту своїх інтересів, вона має враховувати те, що такі дії неминуче призводять до затягування відповідного провадження (див. ухвалу у справі "Малицька-Васовська проти Польщі" (від 5 квітня 2001 року, N 41413/98).
Таким чином, розглянувши матеріали справи, клопотання позивача та відповідача про відкладення розгляду справи, суд зауважує, що "розумним" для розгляду даної справи є саме строк, який забезпечить як повний, всебічний, об'єктивний розгляд справи, так і реалізацію процесуальних прав сторін по справі, а тому, вважає за можливе задовольнити клопотання сторін та відкласти розгляд справи.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 77, 86 ГПК України, господарський суд
1. Розгляд справи відкласти на 08.02.2013р. на 11 год. 30 хв.
2. Ухвалу надіслати сторонам у справі.
Участь уповноважених представників сторін в засіданні обов'язкова.
У разі незабезпечення сторонами в засіданні участь уповноважених представників, справа буде розглядатися за правилами ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.
Суддя Г.З. Андрушків