01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"15" вересня 2015 р. Справа № 911/3610/15
У справі за позовом Публічного акціонерного товариства “ВТБ БАНК”;
до Приватного акціонерного товариства “СІЛЬПО РІТЕЙЛ”;
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “ЛІН БЕККЕР”;
про стягнення 670 297 378,37 грн.
Суддя Т.П. Карпечкін
В засіданні приймали участь:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 453 від 04.08.2015 р.);
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився.
обставини справи:
В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» (кредитор, позикодавець) до Приватного акціонерного товариства “СІЛЬПО РІТЕЙЛ” (поручитель) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІН БЕККЕР” (боржник, позичальник) про стягнення 670297378,37 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.08.2015 року порушено провадження у справі № 911/3610/15 та призначено справу до розгляду на 15.09.2015 року.
14.09.2015 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання, яке відбулось 15.09.2015 року представник відповідача та третьої особи не з'явился, вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 20.08.2015 року не виконали. У зв'язку з чим, в судовому засіданні 15.09.2015 року розгляд справи було відкладено до 06.10.2015 року.
Також, одночасно з позовом ПАТ «ВТБ Банк» подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на відкритих у фінансових установах рахунках Приватного акціонерного товариства “СІЛЬПО РІТЕЙЛ” в межах розміру позовних вимог.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Як слідує зі змісту поданої позивачем заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, ПАТ «ВТБ Банк» в обґрунтування означеної заяви зазначає про ухилення відповідача від виконання зобов'язання з повернення кредитних коштів, суттєве погіршення його фінансового стану, що у майбутньому може ускладнити виконання рішення суду, а відтак може бути свідченням порушення майнових інтересів позивача.
Однак, суду не надано доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого позивачем заходу до забезпечення позову у даній справі, у той час як посилання позивача на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення не є достатньо обґрунтованими, а тому суд, у відповідності до ст. 66 ГПК України, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ПАТ «ВТБ Банк» про вжиття заходів до забезпечення позову з огляду на її необґрунтованість.
Крім того, відповідачем подано до суду заперечення на заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій відповідач повідомив суду та надав докази того, що зобов'язання за Кредитним договором забезпечено ще трьома договорами поруки з різними особами та договором іпотеки. У зв'язку з чим, відповідач наголошує, що поряд з тим, що позивачем жодним чином не обґрунтовано вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, позивачем також замовчано численні забезпечення зобов'язань за Кредитним договором, які в достатній мірі гарантують виконання судового рішення про стягнення заборгованості за Кредитним договором.
У зв'язку з викладеним, заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову відхилено судом в судовому засіданні 15.09.2015 року, в якому був присутній представник позивача.
Пункт 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» визначено, що ст. 106 ГПК передбачено можливість оскарження ухвал про забезпечення позову, скасування забезпечення позову. Відтак ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову або в задоволенні клопотання про скасування заходів до забезпечення позову оскарженню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 66, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Відмовити Публічному акціонерному товариству «ВТБ Банк» у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 911/3610/15.
Суддя Карпечкін Т.П.