ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
03.09.2015 р. Справа №910/13766/15
За позовом Державної фітосанітарної інспекції Кіровоградської області
До Приватного акціонерного товариства " МТС Україна "
Про стягнення неправомірно стягнутих у вигляді штрафу кошти за ненадані телекомунікаційні послуги у розмірі 27089,28 грн. та стягнення штрафу у розмірі 6772,32 грн.
Суддя Пінчук В.І.
Представники:
Від позивача не з'явився
Від відповідача Петиченко І.В. - предст.
Рішення прийняте 03.09.2015 р., оскільки у судовому засіданні 02.07.2015 р. розгляд справи відкладався відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України, а судових засіданнях 30.07.2015 р. та 06.08.2015 р. оголошувались перерви.
Обставини справи
Позивач - Державна фітосанітарна інспекція Кіровоградської області звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача - Приватного акціонерного товариства " МТС Україна " 27089,28 грн. - неправомірно вилучених у вигляді штрафу коштів інспекції за ненадані телекомунікаційні послуги та стягнення 6772,32 грн. штрафу за ненадання оплачених телекомунікаційних послуг.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача сплачений судовий збір в розмірі 1827,00 грн. та комісію банку, згідно квитанції від 15.04.2015 р. № 0.0.373344267.1 в розмірі 18,27 грн. ( заява про уточнення позовних вимог від 30.06.2015 р. )
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволені позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд,-
25.02.2013 р. між позивачем ( абонентом ) та відповідачем ( оператором ) був укладений договір № 1.12482006 про надання телекомунікаційних послуг.
Відповідно до умов вказаного договору відповідач зобов'язався надавати на тарифній основі телекомунікаційні послуги позивачу, а останній зобов'язався приймати вказані послуги та оплачувати їх.
Пунктом 4.3 договору № 1.12482006 від 25.02.2013 р. передбачено, що позивач повинен сплатити рахунок за надані послуги не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.
У разі неодержання рахунків до 15 числа місяця, наступного за розрахунком, позивач повинен звернутися до оператора для одержання інформації щодо подальших розрахунків. ( п. 4.5 договору ).
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 18.07.2014 р. останнім було отримано лист відповідача від 15.07.2014 р. ( вх. № 584/01-19 ) в якому відповідач повідомляє про стягнення з особового рахунку Державної фітосанітарної інспекції Кіровоградської області № 1.12482006 штрафу в розмірі 27089,28 грн. та про наявність станом на 31.05.2014 р. заборгованості в розмірі 5780,74 грн.
Позивач вважає, що стягнення з останнього штрафу в розмірі 27089,28 грн. є таким, що не відповідає чинному законодавству та вимогам договору, а свої права, як споживача послуг товариства - порушеними, оскільки заборгованість виникла не через його бездіяльність, а з вини Державної казначейської служби.
Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав:
Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона ( виконавець ) зобов'язується за завданням другої сторони ( замовника ) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до додаткових угод до договору № 1.12482006 від 25.02.2013 р. позивач зобов'язався не припиняти виконання умов договору протягом 2 років в обмін на придбання ним 26 терміналів NOKIA за 1 грн.
Однак в порушення умов договору починаючи з вересня 2013 р. позивач перестав сплачувати отримані послуги. У зв'язку з цим відповідно до умов договору 11 лютого 2014 р. надання телекомунікаційних послуг йому було припинено.
У зв'язку із достроковим припиненням надання телекомунікаційних послуг позивачу було нараховано передбачений договором штраф в розмірі 27089,74 грн.
В своїй позовній заяві позивач посилається на відсутність з його боку намірів дострокового припинення договору й вказує на неналежне виконання своїх обов'язків із здійснення розрахунково - касового обслуговування Державною казначейською службою. Позивач вважає, що оскільки заборгованість виникла не через його бездіяльність, а з вини Державної казначейської служби, то для притягнення його до відповідальності не має правових підстав.
Також позивач посилається на невиконання казначейством свого обов'язку із здійснення платежу як на обставину непереборної сили.
Разом з тим, суд зазначене твердження відповідача до уваги не приймає.
Згідно ст. 218 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із Законом України " Про торгово - промислові палати України ", наказом Міністерства фінансів України № 1329 від 14.12.2012 р., Податковим кодексом України та розробленими на їх підставі Положенням про порядок підтвердження форс - мажорних обставин, затвердженим Рішенням Президії Торгово - промислової палати України від 14.05.2013 р., форс - мажорні обставини та обставини непереробної сили ( чи стихійного лиха ) на території України засвідчує Торгово - промислова палата України.
Суд вважає, що на порушення державним казначейством своїх обов'язків із здійснення платежу не можна посилатись як на обставину непереборної сили, без засвідчення цього юридичного факту Торгово - промисловою палатою України у встановленому законодавством порядку.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
дата підписання повного тексту рішення 11.09.2015 р.
СуддяВ.І.Пінчук