ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.09.2015Справа №910/20496/15
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи»
до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»
про стягнення 102 807,12 грн.
Суддя Ярмак О.М.
Представники :
Від позивача: Губарькова Н.Л. за дов.
Від відповідача: не з'явився
Пред'явлені вимоги про стягнення з відповідача суми 102 807,12 грн. неотриманого доходу (упущеної вигоди» по договору банківського вкладу № 348 від 14.12.2012.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за умовами укладеного між сторонами договору банківського вкладу № 348 від 14.12.2012 після закінчення строку розміщення вкладеного траншу у розмірі 8 930 000 грн. банк повинен був перерахувати вказані кошти на поточний рахунок позивача, зокрема відкритий у банку за договором № 135 на розрахунково-касове обслуговування від 14.01.2005 року, а позивач отримати прибуток у розмірі 2% річних, як оплату банком по середньоденних залишках коштів на рахунку клієнта не бюджетної сфери. При цьому, банк свої зобов'язання щодо повернення вказаних коштів не виконав, в результаті чого позивач не отримав прибуток у розмірі 102 807,12 грн., які просить стягнути як упущену вигоду відповідно до ст.623 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 01.09.2015.
31.08.2015 до суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі.
Ухвалою суду від 01.09.2015 у зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 15.09.2015.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач свого представника у засідання суду не направив, письмового відзиву по суті спору не надав, тому справа розглядається за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, встановив:
14.02.2012 між позивачем (клієнта за договором) та відповідачем (банк) був укладений договір банківського вкладу № 348-1, за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу суму грошових коштів (вклад) у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а банк - виплачувати позивачу таку суму та нараховані на неї проценти.
Відповідно до п.1.2 договору, вклад складається з вкладних траншів, що розміщені клієнтом згідно з умовами цього договору. Вкладний транш є сумою грошових коштів, що переказана клієнтом на вкладний рахунок в порядку та на умовах, передбачених цим договором та додатками, укладеними в рамках цього договору і які є його невід'ємною частиною.
Згідно з п.3.1 договору, при закінченні строку розміщення вкладного траншу, його повернення здійснюється банком шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок клієнта, вказаний у розділі 7 цього договору, або ж на інший поточний рахунок, вказаний у листі клієнта про повернення коштів.
Після закінчення строків надання вкладних траншів, що обумовлюються сторонами в додатках і є невід'ємною частиною цього договору, банк зобов'язаний повернути суму вкладних траншів на умовах, зазначених у договорі та додатках до цього договору (п.4.2 договору).
01.07.2014 сторонами було підписано додаток № 348-18 до договору банківського вкладу, яким погоджено, що для розміщення вкладеного траншу у банку клієнт не пізніше 01.07.2014 року здійснює перерахування грошових коштів зі свого поточного рахунку через транзитний рахунок на вкладний рахунок у банку у розмірі 930 000,00 грн., на вказану суму нараховуються проценти, виходячи із процентної ставки у розмірі 20,00% річних.
В подальшому сторони шляхом оформлення додатків до договору продовжували строк розміщення вкладеного траншу у банку у розмірі 930 000,00 грн., зокрема додатком № 348-18/5 від 05.12.2014 - до 05.01.2015 року.
30.12.2014 сторонами було підписано додаток № 348-19 до договору банківського вкладу, яким погоджено, що для розміщення вкладеного траншу у банку клієнт не пізніше 30.12.2014 здійснює перерахування грошових коштів зі свого поточного рахунку через транзитний рахунок на вкладний рахунок у банку у розмірі 8 000 000,00 грн., нас строк до 06.01.2015 із нарахуванням процентів, виходячи з процентної ставки у розмірі 18,00 % річних.
Позивач вказує, що в результаті бездіяльності відповідача та не повернення банком вкладних коштів на поточний рахунок ПрАТ «СК «Залізничні шляхи», останнім не було отримано прибуток у розмірі 2% річних, як оплату банком по середньоденних залишках коштів на рахунку клієнта небюджетної сфери в національній валюті згідно п.3.1 додатку № 1 до договору на розрахунково-касове обслуговування № 135 від 14.01.2005, неотриманий прибуток становить 102 807,12 грн.
Судом встановлено, що у розділі 7 договору банківського вкладу «Класичний» № 348-1 від 14.01.2005 року вказано рахунок клієнта - ПрАТ «СК «Залізничні шляхи» № 2650.8.10586.01, відкритий в Філії «Полтавське РУ «АТ Банк «Фінанси та Кредит», на який мали бути перераховані після закінчення строку вкладу, вкладні кошти у розмірі 8930000 грн.
Вказаний рахунок був відкритий клієнтом за договором на розрахунково-касове обслуговування № 135 від 14.01.2005.
У додатку № 1 договору встановлено Тарифи комісійної винагороди по обслуговуванню клієнта в національній валюті та передбачено у п.3, що за користування банком тимчасово-вільними коштами, він сплачує клієнту 2% річних по середньоденних залишках коштів на рахунках клієнтів не бюджетної сфери у національній валюті від 10 000 грн. і більше.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 у справі № 910/2505/15-г, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 позовні вимоги ПАТ «СК «Залізничні шляхи» до ПАТ «Банк «Фінанси і кредит» задоволено частково, стягнено з банку 8 930 000 грн. грошових коштів, неповернений клієнту у встановлений строк по договору банківського вкладу № 348-1 від 14.12.2012.
Вказаним рішенням встановлено факт перерахування позивачем коштів на вкладний рахунок в банку відповідача на суму 930 000 грн. та 8000000 грн., надходження 06.01.2015 на поточний рахунок позивача в установі відповідача процентів за користування коштами по вкладеному рахунку згідно депозитарної угоди № 348-18/5 від 01.07.2014 та № 348-19 від 30.12.2014 та факт неповернення банком вкладів клієнту після закінчення строку користування вкладеними траншами.
Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином підтверджується факт невиконання відповідачем обумовлених договором зобов'язань щодо перерахування коштів банківського вкладу на суму 8930000,00 грн. на рахунок клієнта та неотримання в результаті вказаних обставин клієнтом прибутку по договору на розрахунково-касове обслуговування № 135 від 14.01.2005 року у розмірі 2% річних.
Згідно розрахунку позивача, неотриманий прибуток становить суму 102 807,12 грн., у т.ч. 10 752,33 грн. за період з 05.01.2015 по 05.08.2015 користування неповерненим вкладом, розмішеним у банку відповідно до додатку № 348-18 від 05.12.2014 до договору банківського вкладу від 14.12.2012 у розмірі 930 000 грн. та суми 92 054,79 грн. за період з 06.01.2015 по 05.08.2015 по додатку № 348-19 від 30.12.2014 до договору банківського вкладу № 348.
Як визначено чинним законодавством, зокрема ст.623 ЦК України, як загальною нормою, та ст..ст. 224,225 ГК України, як нормами спеціальними, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань боржником, від повинен відшкодувати кредитору заподіяні цим збитки.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.225 ГК України, до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, крім іншого, включається неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язань другою стороною.
Згідно ч.4 ст. 623 ЦК України, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх зобов'язань. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою підставою, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 у справі № 910/2505/15-г встановлено факт невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо повернення коштів у розмірі 8930000 грн. по договору банківського вкладу № 348-1 від 14.12.2012. вказав рішення розцінюється судом як захід, що вживався кредитором для отримання доходу.
Умовами додатку № 1 договору на розрахунково-касове обслуговування № 135 від 14.01.2005р. передбачено право позивача отримати прибуток за користування банком коштами клієнта у розмірі 2% річних, тобто отримання прибутку і його розмір є реальним.
Таким чином, судом встановлено та позивачем доведено, що у зв'язку з порушенням відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивачем неотримано прибуток на суму 102 807,12 грн., на який він розраховував укладаючи договірні відносини банківського вкладу та банківського обслуговування з відповідачем.
Відповідач письмового відзиву, свого контррозрахунку суми позову не надав, стверджувань позивача не спростував.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м.Київ, вул.Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи» (36011, м. Полтава, вул..Шевченка, 3, код ЄДРПОУ 22523595) 102 807 (сто дві тисячі вісімсот сім) грн. 12 коп. неотриманорго прибутку, 2056 (дві тисячі п'ятдесят шість) грн. 14 коп. судового збору.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Суддя О.М.Ярмак