ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
08.09.2015Справа №910/21222/15
За позовом Черкаської торгово-промислової палати
до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»
про стягнення 106 809,58 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники сторін:
від позивача: Філіпова І.В. - довіреність б/н від 22.07.2015 року;
від відповідача: не з'явилися;
Черкаська торгово-промислова палата звернулася до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення 106 809,58 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повернення позивачу владу (депозиту) після припинення дії Договору банківського вкладу «Класичний» №258-3 від 18.04.2014 року.
З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 100 000,00 грн. - грошових коштів (вклад), 6 809,58 грн. - проценти на вклад, 2 136,19 грн. - судового збору.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.08.2015 року порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 08.09.2015 року.
В судове засідання 08.09.2015 року представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Провадження у справі порушено ухвалою від 19.08.2015 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.
Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 08.09.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 08.09.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
18.04.2014 року між Черкаською торгово-промисловою палатою (далі по тексту - клаєнт, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (далі по тексту - продавець, відповідач) укладено Договір банківського вкладу «Класичний» №258-3 (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) Клієнт надає Банку суму грошових коштів, надалі «Вклад», у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а Банк виплачує Клієнту таку суму та проценти, нараховані на неї.
Вклад складається з вкладних траншів, що розміщені Клієнтом згідно з умовами цього Договору. Вкладний транш є сумою грошових коштів, що переказана Клієнтом на вкладний рахунок в порядку та на умовах, передбачених цим Договором та додатками, укладеними в рамках цього Договору і які є його невід'ємною частиною, надалі «Додатки» (п. 1.2. Договору).\
Відповідно до п. 1.4. Договору, цей Договір діє до « 19» травня 2014 р. Внесення коштів на вкладний рахунок відбувається протягом строку дії цього Договору.
Під час дії Договору до нього вносилися зміни, які стосувалися терміну дії договору, так згідно з п.1 Додатку №12 до Договору термін дії продовжено до 05.06.2015 року.
При закінченні строку розміщення Вкладного траншу повернення Вкладного траншу здійснюється Банком шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок клієнта, що вказаний в розділі 7 цього Договору. Повернення Вкладного траншу може бути здійснено також на інший поточний рахунок Клієнта, що вказаний в листі Клієнта про повернення коштів (п. 3.1. Договору).
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Банк зобов'язується нараховувати на Вклад проценти відповідно до ставки, яка обумовлюється Сторонами в Додатках, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно з п. 4.2. Договору, Після закінчення строків надання Вкладних траншів, що обумовлюються Сторонами в Додатках та є невід'ємною частиною цього Договору, Банк зобов'язаний повернути суму Вкладних траншів на умовах, зазначених у цьому Договорі та у Додатках до цього Договору.
Позивач на виконання умов Договору надав відповідачу 100 000,00 грн., що підтверджується Додатком №1 до Договору.
Строк дії Договору закінчився 06.06.2015 року, суду не надано жодних доказів продовження дії Договору.
Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення позивачу вкладу і процентів за вкладом, після припинення дії Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 100 000,00 грн. - грошових коштів (вклад) та 6 809,58 грн. - процентів на вклад, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Договір який уклали сторони за своєю юридичною природою є договором банківського вкладу.
Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Частиною 3 ст. 1058 ЦК України передбачено, що до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Відповідно до п. 2.4. Глави 2 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 року №516 «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами» (далі по тексту - Положення №516), за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.
Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Згідно з абз. 1 п. 3.3. Положення №516 банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачу грошові кошти у тимчасове користування згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору, після його закінчення дії, не повернув позивачу грошові кошти вклад та проценти за користування вкладом, та має перед позивачем заборгованість в розмірі 100 000,00 грн. - грошових коштів (вклад) та 6 809,58 грн. - процентів на вклад.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 100 000,00 грн. - грошових коштів (вклад) та 6 809,58 грн. - процентів на вклад, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, ВУЛИЦЯ АРТЕМА, будинок 60, код ЄДРПОУ 09807856) на користь Черкаської торгово-промислової палати (18002, Черкаська обл., місто Черкаси, ВУЛИЦЯ ЛЕНІНА, будинок 105, код ЄДРПОУ 02944946) 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. - грошових коштів (вклад), 6 809 (шість тисяч вісімсот дев'ять) грн. 58 коп. - процентів на вклад, 2 136 (дві тисячі сто тридцять шість) грн. 19 коп. - судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Якименко М.М.
Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 16.09.2015 року.