ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.09.2015Справа №910/17990/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Житло-Сервіс»
до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»про зобов'язання вчинити дії
Суддя Маринченко Я.В.
Представники сторін:
від позивача: Волоха Д.М. - представник за довіреністю;
від відповідача: не з'явився.
У липні 2015 року ТОВ «Планета Житло-Сервіс» звернулося до Господарського суду м. Києва з указаним позовом.
Позивач зазначив, що всупереч умовам укладеного між ним і відповідачем договору на розрахунково-касове обслуговування № 41823 від 08.04.2014, відповідач не виконав платіжне доручення щодо перерахування з його рахунку на рахунок отримувача 39000,00 грн.
З наведених підстав позивач просив задовольнити позов, зобов'язати відповідача перерахувати грошові кошти з його рахунку, відкритого у банку відповідача, на рахунок Державного казначейства України, шляхом виконання платіжного доручення № 470 від 03.07.2015.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, уповноваженого представника у судове засідання не направив, хоча про час і місце його проведення повідомлений у встановленому законом порядку.
Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 08.04.2014 між позивачем (Клієнт) та відповідачем (Банк) в особі філії «Центральне РУ» ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», укладено договір на розрахунково-касове обслуговування № 41823, згідно з умовами якого Банк відкрив Клієнту поточний рахунок у гривні № 26006018949501 (далі - договір) для зберігання коштів та здійснення його розрахунково-касового обслуговування відповідно до тарифів Банку, в порядку і на умовах, визначених договором.
Згідно з п. 3.2.1 договору, Клієнт має право самостійно розпоряджатись грошовими коштами на рахунках, окрім випадків обмеження такого права, встановлених чинним законодавством України.
Відповідно до умов п. 2.2 договору, списання Банком грошових коштів з Рахунку здійснюється за дорученням Клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України.
Пунктами 3.3.2-3.3.3 договору визначено, що Банк зобов'язується вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунків та виконувати за дорученням Клієнта розрахункові, касові і інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами. Здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунків у визначений внутрішніми документами Банку робочій час, крім суботи, неділі та святкових і неробочих днів.
Відповідно до умов розділу 8 договору, договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (08.04.2014) і діє протягом невизначеного строку.
08.04.2014 між позивачем та відповідачем укладено додатковий договір про обслуговування клієнта з використанням системи дистанційного обслуговування «Клієнт-Банк» до договору № 41823 від 08.04.2014, відповідно до умов якого Банк взяв на себе зобов'язання здійснювати обслуговування Клієнта з використанням системи дистанційного обслуговування «Клієнт-Банк», тобто здійснювати розрахункові операції за дорученням Клієнта з використанням розрахункових документів в електронній формі та приймати такі документи, що передаються по каналах електронного зв'язку на умовах, передбачених договором про розрахунково-касове обслуговування і цим договором, діючим законодавством України і внутрішніми правовими актами Банку.
Викладені обставини підтверджуються поясненнями позивача та наявною у матеріалах справи копією указаних договорів.
Судом встановлено, що позивач належним чином оформив та надав на виконання відповідачу платіжне доручення № 470 від 03.07.2015 на суму 39000,00 грн.
Доказів виконання зазначених платіжних доручень не надано.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями ч. 1 ст. 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1068 ЦК України, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Статтею 1071 ЦК України визначено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом (стаття 1074 ЦК України).
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд (п. 1.6. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004).
Пунктом 1.30 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (п. 30.1 ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).
Судом встановлено, що відповідачем не виконано платіжні доручення позивача на загальну суму 39000,00 грн. Як вбачається з виписки по особовому рахунку позивача від 29.07.2015, залишок коштів на поточному рахунку позивача (№ 26006018949501) становить 101880,49 грн., тобто залишкова сума коштів на рахунку позивача є достатньою для виконання зазначеного останнім платіжного доручення.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене кореспондується з положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, невиконання наданих позивачем платіжного доручення № 470 від 03.07.2015 є порушенням з боку відповідача встановлених договором зобов'язань.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
За наведених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
З урахуванням положень ст. 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, Україна, м. Київ, вул. Артема, 60; ідентифікаційний код 09807856) виконати платіжне доручення Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Житло-Сервіс» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11; ідентифікаційний код 34692975) № 470 від 03.07.2015 по перерахуванню грошових коштів в сумі 39000 (тридцять дев'ять тисяч) грн., розміщених на поточному рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Житло-Сервіс» № 26006018949501, відкритому у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит» (ідентифікаційний код 09807856), на розрахунковий рахунок Державної казначейської служби України, № 37515000109562, код банку 899998, призначення платежу: *;101;34692975;ПДВ за червень 2015р.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, ідентифікаційний код 09807856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Житло-Сервіс» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11; ідентифікаційний код 34692975) 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Я.В. Маринченко