ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
16.09.2015Справа №910/18603/15
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Державного підприємства для постачання медичних установ "Укрмедпостач" Міністерства охорони здоров'я України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медична торгівельна компанія."
про стягнення 187 823, 24 грн.
за участю представників:
від позивача:Святецький О.В. - представник за довіреністю № УС-224 від 25.03.2015 р.;
від відповідача:Кузьменко С.М.- представник за довіреністю б/н від 27.04.2015 р.
До господарського суду міста Києва звернулось Державне підприємство для постачання медичних установ "Укрмедпостач" Міністерства охорони здоров'я України (далі - ДП "Укрмедпостач") з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медична торгівельна компанія."(далі - ТОВ "Медична торгівельна компанія.") про стягнення 187 823, 24 грн.
Позов мотивовано тим, що відповідач порушив умови договору № 81-п/127-2014 від 22.12.2014 р. в частині своєчасної оплати наданих послуг, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість.
У позові ДП "Укрмедпостач" просить суд стягнути з ТОВ "Медична торгівельна компанія." основну заборгованість в сумі 158 172,75 грн., пеню у сумі 18 578,39 грн., штраф у сумі 11 072,10 грн., а всього - 187 823, 24 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача позов визнав частково, проти стягнення штрафних санкцій заперечив, оскільки строк виконання грошового зобов'язання не настав.
Дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 15.12.2014 р. між Міністерством охорони здоров'я України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медична торгівельна компанія." укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 81/14/252/21-24 (далі-договір-1), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а замовник оплатити радіологічне, електромедичне та електротерапевтичне устаткування за рахунок коштів державного бюджету на загальну суму 13 716 972,00 грн. (п.п.1.1, 3.1 договору-1)
Відповідно до п. 1.1 договору-1 товар постачається уповноваженому підприємству Міністерства охорони здоров'я України - Державному підприємству для постачання медичних установ "Укрмедпостач" з метою подальшої його поставки до закладів охорони здоров'я.
Відповідно до п. 11.1 договору-1 постачальник відшкодовує витрати ДП "Укрмедпостач" на поставку товару до кінцевих одержувачів (закладів охорони здоров'я) та інші витрати пов'язані з організацією виконання замовником договору у розмірі 1, 80 % від загальної вартості товару відповідно до умов окремого договору, у разі, якщо товар вимагає дотримання температурного режиму «холодний ланцюг» - 2,15 % від загальної вартості товару.
На виконання умов договору-1, 24.22.2014 р. між Державним підприємством для постачання медичних установ "Укрмедпостач" Міністерства охорони здоров'я України (уповноважене підприємство замовника) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медична торгівельна компанія" (постачальник) був укладений договір № 81-п/127-2014 (далі-договір-2), відповідно до якого постачальник зобов'язався передати обумовлений договором-1 товар на склад уповноваженого підприємства замовника та відшкодувати останньому витрати на його поставку до кінцевих одержувачів (закладів охорони здоров'я), а уповноважене підприємство замовника прийняти товар, забезпечити його зберігання та доставку до лікувальних закладів, застрахувати ризики на період здійснення доставки товару до кінцевих споживачів.
Відповідно до п.п. 2.2, 2.3 договору-2 ціна договору становить 1, 8 % від вартості договору-1, а саме - 205 698,73 грн. Постачальник здійснює відшкодування витрат уповноваженого підприємства замовника шляхом перерахування суми грошових коштів, що визначена пропорційно вартості поставленого товару та вказана в рахунку-фактурі на дату поставки, на розрахунковий рахунок уповноваженого підприємства замовника, протягом 3-х банківських днів з дати поставки на склад уповноваженого підприємства замовника.
Відповідно до п. 7.1 договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторонами та діє до повного виконання.
У судовому засіданні встановлено, що на підставі договору-1 відповідач поставив на склад ДП "Укрмедпостач" обладнання на загальну суму 8 787 375,00 грн., що підтверджується видатковими накладним № ТК-0525/1 від 28.01.2015 р., № ТК-0525/2 від 09.02.2015 р., № ТК-0525/3 від 24.02.2015 р., № ТК-0525/6 від 17.04.2015 р., № ТК-0525/7 від 06.05.2015 р. та поясненнями представників сторін.
Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов'язання передбачені п. 2.2 договору-2 не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 158 172,75 грн., що підтверждуються рахунками-фактури 3 81/п2014 від 28.01.2015 р., № 81/1п2014 від 09.02.2015 р., № 81/2п2014 від 24.02.2015 р., № 81/5п2014 від 17.04.2015 р., № 81/6п2014 від 06.05.2015 р.
21.04.2015 р., 12.06.2015 р. позивач звернувся до відповідача з вимогами № УС-402, № УС-495, № УС-496 щодо сплати заборгованості за договором-2. Разом з вказаними вимогами позивачем було направлено рахунки-фактури для здійснення їх оплати.
Вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді, а рахунки - без оплати.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.
Оскільки доказів належної оплати заборгованості суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 158 172,75 грн. підлягають задоволенню.
Доводи відповідача стосовно ненаправлення йому рахунків-фактури для здійснення їх оплати спростовуються пунктом 2.3 договору-2, відповідно до якого постачальник здійснює відшкодування витрат уповноваженого підприємства замовника шляхом перерахування суми грошових коштів, що визначена пропорційно вартості поставленого товару та вказана в рахунку-фактурі на дату поставки, на розрахунковий рахунок уповноваженого підприємства замовника, протягом 3-х банківських днів з дати поставки на склад уповноваженого підприємства замовника.
Тобто, за умовами договору-2 строк здійснення відповідачем оплати не ставиться в залежність від дати отримання службою особою відповідача (директором) рахунків-фактур, а визначається моментом поставки товару на склад позивача, про що свідчать відповідні видаткові накладні, наявні у матеріалах справи.
При цьому, умови договору-2 не встановлють обов'язок позивача направляти рахунки-фактури на поштову адресу відповідача або вручати їх його директору.
На підставі викладеного суд вважає обгрунтованими вимоги позивача про стягнення основної заборгованості.
Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 18 578,39 грн. за період з 03.02.2015 р. по 15.07.2015 р. та 7 % штрафу у сумі 11 072,10 грн.
Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Нормами ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно з п. 4.1 договору-2 у випадку затримки оплати послуг позивача, відповідач сплачує на рахунок позивача пеню у розмірі 0, 1 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - додатково стягується на рахунок позивача штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Провівши перерахунок заявленої позивачем суми пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ст. 232 ГК України, суд встановив, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 18 578,39 грн., тобто у сумі, про яку просить позивач.
Відповідно до ч. 2 п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" та правової позиції Верховного Суду України вiд 06.06.2012 р. у справi № 6-49цс12, вiд 30.10.2013 р. у справi № 6-59цс13 застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання не передбачено законом, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі, притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.
Вказаним спростовуються доводи відповідача про неможливість нарахування пені та штрафу одночасно за невиконання стороною свого зобов'язання.
Проведений позивачем розрахунок штрафу в розмірі 7 % від суми заборгованості на суму 11 072,10 грн. суд вважає обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 32 - 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Державного підприємства для постачання медичних установ "Укрмедпостач" Міністерства охорони здоров'я України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медична торгівельна компанія." про стягнення 187 823, 24 грн. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медична торгівельна компанія." (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, б. 13-В; ідентифікаційний код 37003164) на користь Державного підприємства для постачання медичних установ "Укрмедпостач" Міністерства охорони здоров'я України (02098, м. Київ, вул. Березняківська, буд. 29; ідентифікаційний код 04653147) основну заборгованість у сумі 158 172 (сто п'ятдесят вісім тисяч сто сімдесят дві) грн. 72 коп., пені у сумі 18 578 (вісімнадцять тисяч п'ятсот сімдесят вісім) грн. 39 коп., 7 % штрафу у сумі 11 072 (одинадцять тисяч сімдесят дві) грн. 10 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медична торгівельна компанія." (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, б. 13-В; ідентифікаційний код 37003164) на користь Державного підприємства для постачання медичних установ "Укрмедпостач" Міністерства охорони здоров'я України (02098, м. Київ, вул. Березняківська, буд. 29; ідентифікаційний код 04653147) судовий збір у сумі 3 756 (три тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 46 коп.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 16 вересня 2015 року.
Повний текст рішення підписаний 21 вересня 2015 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Суддя К.І. Головіна