ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
20 березня 2013 року № 2а-7460/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Амельохіна В.В., суддів: Аблова Є.В., Федорчука А.Б., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного виробничо-торгівельного підприємства «Гостинний двір», ОСОБА_1, Київської міської організації Всеукраїнської громадської організації "Громадянська позиція", ОСОБА_2, ОСОБА_3
до треті особи третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до Кабінету Міністрів України, Міністерства культури України Публічне акціонерне товариство «Спеціальне - наукове реставраційне проектне будівельно - виробниче підприємство «Укрреставрація», ОСОБА_4, Київська міська державна адміністрація, Регіональне відділення Фонду Державного майна України по м. Києву, Головне управління культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Українське товариство охорони пам'яток історії та культури Кабінету Міністрів України, Міністерства культури України
проскасування постанови від 15.08.2011р. №1380,
Приватне виробничо-торгівельне підприємство «Гостинний двір», ОСОБА_1, Київська міська організація Всеукраїнської громадської організації "Громадянська позиція", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись з позовом до Кабінету Міністрів України та Міністерства культури України, треті особи - Публічне акціонерне товариство «Спеціальне - наукове реставраційне проектне будівельно - виробниче підприємство «Укрреставрація», ОСОБА_4, Київська міська державна адміністрація, Регіональне відділення Фонду Державного майна України по м. Києву, Головне управління культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Українське товариство охорони пам'яток історії та культури до Кабінету Міністрів України та Міністерства культури України про скасування постанови від 15.08.2011р. №1380.
Ухвалою суду від 05.06.2012р. відкрито провадження в адміністративній справі.
27 лютого 2013 року через канцелярію суду Приватним виробничо-торгівельним підприємством «Гостинний двір» подано клопотання про призначення мистецтвознавчої експертизи на вирішення якої поставити наступні питання:
- Чи відповідає будівля Гостинного двору (м. Київ, Контрактова площа, 4) критерію автентичності з урахуванням Ризької хартії про автентичність та історичну реконструкцію культурної спадщини, складеної 23 - 24 жовтня 2000 року науковим комітетом, за участю делегацій Естонії, Латвії, Литви, Білорусі та України, спільно з колегами з ICCROM (Міжнародного дослідницького центру охорони та реставрації культурних цінностей), Канади, США й Великобританії, інших міжнародних договорів та нормативно-правових актів України?
- Чи відповідає будівля Гостинного двору (м. Київ, Контрактова площа, 4) іншим критеріям, передбаченим п. 10 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1760? Якщо так, то яким саме критеріям відповідає вказана будівля?
В обґрунтування клопотання заявник зазначив, що критерії, за якими передбачено внесення пам'яток до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1760 «Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України».
Відповідно до п. 10. Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою КМУ № 1760 від 27.12.2001 року, об'єкти культурної спадщини національного значення є особливою історичною або культурною цінністю і повинні відповідати критерію автентичності, а також принаймні одному з таких критеріїв:
справили значний вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва країни;
безпосередньо пов'язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей;
репрезентують шедевр творчого генія, стали етапними творами видатних архітекторів чи інших митців;
були витворами зниклої цивілізації чи мистецького стилю.
Критерій автентичності означає, що пам'ятка повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні нашарування, а також роль у навколишньому середовищі.
В 1970-х роках було прийнято рішення про реставрацію Гостинного двору - пам'ятки архітектури. Було затверджене реставраційне завдання на виготовлення проектно-кошторисної документації на реставрацію будівлі Гостинного двору. Пізніше було розроблено та затверджено Проект реставрації та відновлення пам'ятки архітектури Гостинного двору 1809 року.
Реставраційно-відновлювальні роботи на Гостинному дворі в 1976-1990pp. виконувались спеціалізованими науково-проектними та реставраційно-виробничими організаціями, підвідомчими Держбуду УРСР, відповідно до наукової реставраційної методики, чинних реставраційних норм і правил та за спеціальними розцінками на реставраційні роботи. Об'єкт у статусі пам'ятки архітектури національного значення було здано в експлуатацію в дві черги: в 1985р. та 1990р.
На виконання реставраційних та відновлювальних робіт будівлі Гостинного двору було витрачено 6 351 028 руб. із державного бюджету.
В 2011 році на замовлення АТЗТ СНРПБВП «Укрреставрація» Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом «УкрНДІпроектреставрація» виконано науково-дослідну роботу під назвою «Визначення історико-культурної цінності об'єкта культурної спадщини. Гостинний двір, охоронний № 872.».
Фахівці вказаного інституту дійшли висновків про те, що сучасна будівля Гостинного двору жодному з критеріїв, визначених у п.10 Порядку визначення пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1760 від 27.12.2001 p., не відповідає.
Вказана науково-дослідна робота стала підставою для внесення Міністерством культури України подання для прийняття Постанови КМУ від 15.08.2011 року № 1380, якою будівля Гостинного двору була виключена із Списку пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави.
В той же час відповідно до п. 12 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, п. 1.6. та п. 2.14. Регламенту роботи Експертної комісії з розгляду питань занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (діючий на час прийняття оскаржуваної постанови), затвердженого Наказом Міністерства культури України від 5 листопада 2008 року N 1255/0/16-08 «Про затвердження Положення про науково-методичну раду з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури і туризму України, складу зазначеної ради та складу і регламенту роботи Експертної комісії» до установ та організацій, діяльність яких пов'язана з охороною культурної спадщини, в розумінні вказаних актів, які мають право на подання, відносяться:
- науково-методична рада Комітету з охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
- консультативні ради органів охорони культурної спадщини обласних державних адміністрацій, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій;
- Українське товариство охорони пам'яток історії та культури.
Український державний науково-дослідний та проектний інститут «Укрндіпроектреставрація» до вказаного вище переліку не відноситься, а отже вчена рада зазначеної установи не може на думку заявника бути суб'єктом подання про включення чи виключення нерухомих пам'ятників архітектури.
Отже, науково-дослідна робота «Визначення історико-культурної цінності об'єкта культурної спадщини. Гостинний двір, охоронний № 872» на думку заявника виконана суб'єктом, не наділеним для цього достатнім обсягом повноважень та знань у сфері охорони культурної спадщини. За даними Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України (лист від 10.10.2012 року № 1/20-2-178) починаючи з 1992 року і до цього часу вказана вище «науково-дослідна робота» не реєструвалась в установленому законом порядку.
В матеріалах адміністративної справи містяться ще два абсолютно протилежні на думку заявника висновки:
1. Висновок провідних спеціалістів України щодо виключення з реєстру пам'яток архітектури і містобудування національного значення Гостинного двору в м. Києві (охоронний № 872), який підтверджує автентичність будівлі Гостинного двору та відповідність останньої критеріям, передбаченим постановою КМУ від 27.12.2001 року №1760.
2. Фаховий висновок щодо автентичності сучасної будівлі Гостинного двору на Контрактовій площі, 4 у Подільському районі м. Києва, складений Науково-дослідним інститутом пам'яткоохоронних досліджень, відповідно до якого будівля сучасного Гостинного двору не відповідає критерію автентичності, а є спорудою (витвором), створеним за старовинними проектами чи науковими реконструкціями.
На думку заявника науково-дослідна робота Українського державного науково-дослідного та проектного інституту «УкрНДІпроектреставрація» та фаховий висновок Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень є односторонніми, необ'єктивними, відверто замовними та такими, що суперечать Ризькій хартії про автентичність та історичну реконструкцію культурної спадщини, складеної 23 - 24 жовтня 2000 року науковим комітетом, за участю делегацій Естонії, Латвії, Литви, Білорусі та України, спільно з колегами з ICCROM (Міжнародного дослідницького центру охорони та реставрації культурних цінностей), Канади, США й Великобританії.
Відповідно до п.6 вказаної вище Ризької хартії про автентичність та історичну реконструкцію культурної спадщини у виняткових випадках реконструкція культурної спадщини, втраченої в результаті стихійних чи спровокованих людьми лих, може бути прийнятною, коли для історії та культури відповідного регіону конкретна пам'ятка становить надзвичайну художню цінність, має символічне значення чи особливо важлива для збереження історичного середовища (як міського, так і сільського);
- за умови, що наявні обміри та відповідна історична документація (включаючи іконографічні, архівні свідчення та матеріальні рештки);
- реконструкція не спотворює містобудівне і ландшафтне середовище;
- при реконструкції не завдається шкоди існуючій історичній забудові;
- за неодмінної умови, що необхідність реконструкції визначається шляхом відкритих і вичерпних консультацій між причетними до справи державними та місцевими уповноваженими органами та громадськістю.
Будівля Гостинного двору в центрі Контрактової площі м. Києва на думку заявника є особливо важливою для збереження історичного середовища та «духу місця», визнаного міжнародною пам'яткоохоронною практикою, закріпленою у Квебекській конвенції ICOMOS 2008 року.
Заявник зазначає, що будівля Гостинного двору відновлена за первісним проектом ОСОБА_6. В період реставрації була відновлена вся будівельна біографія будинку, а реставрація не спотворила містобудівне і ландшафтне середовище, не завдала шкоди існуючій історичній забудові. Навпаки, реставрація будівлі Гостинного двору доповнила та вдосконалила архітектурний ансамбль Контрактової площі.
В судовому засіданні 20.03.2013р. представник позивача та позивачі підтримали заявлене клопотання.
Відповідачі заперечили проти його задоволення.
Розглянувши клопотання про призначення будівельно - технічної експертизи та заслухавши пояснення сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 81 Кодексу адміністративного судочинства України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначаються судом. Суд повинен вмотивувати відхилення питань осіб, які беруть участь у справі. Особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд призначити експертизу і доручити її проведення відповідній експертній установі або конкретному експерту. Якщо сторони домовилися про залучення експертами певних осіб, суд повинен призначити їх відповідно до цієї домовленості. Якщо проведення експертизи доручено експертній установі, її керівник має право доручити проведення експертизи одному або кільком експертам, якщо судом не визначено конкретних експертів, у разі потреби - замінити виконавців експертизи, заявити клопотання щодо організації проведення досліджень поза межами експертної установи. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Відповідно до пункту 158 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за №705/3145 (далі - Інструкція), головними завданнями мистецтвознавчої експертизи є:
- проведення атрибуції твору (встановлення автора твору, періоду створення роботи, приналежність до певної школи тощо);
- визначення художнього рівня, історичного значення, культурної цінності та стану твору;
- визначення оціночної або страхової вартості твору;
- визначення відповідності продукції вимогам законодавства про захист суспільної моралі.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань:
- чи є наданий на дослідження предмет оригіналом (авторською роботою), копією, виконаною від імені іншого автора, або копією, виконаною від імені автора?
- хто є автором представленого на дослідження твору мистецтва?
- чи підлягав даний твір мистецтва реставрації (який фрагмент тощо)?
- яку вартість має твір мистецтва, що досліджується?
- чи належить будівля за архітектурним вирішенням (стилем) до категорії культових споруд: храмів, церковних споруд?
- чи містяться на наданому носії інформації твори, що пропагують культ насильства та жорстокості?
- чи належить представлена продукція до такої, що має еротичний чи порнографічний характер?
Таким чином, питання, які вирішуються мистецтвознавчою експертизою, не стосуються даної справи та відповіді на них не можуть слугувати обставинами, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також, відповідно до статті 70 Кодексу про адміністративне судочинство України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування; обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Щодо посилань позивача у клопотанні на Ризьку Хартію про автентичність та історичну реконструкцію культурної спадщини, необхідно зазначити, що відповідно до її тексту, цю Хартію склав науковий комітет, утворений з цією метою під час проведення конференції, який пунктом 7 Хартії, в тому числі, зазначив вимогу, щоб усі уряди та місцеві адміністрації зацікавлених країн взяли до відома цей документ, так само, як і інші документи, на яких він ґрунтується, і керувалися ними у своїй діяльності.
Ризька Хартія не була ні ратифікована, ні затверджена, не пройшла ні прийняття, ні приєднання до неї, або іншої форми надання згоди на обов'язковість її застосування на території України відповідно до положень Закону України «Про міжнародні договори України».
Таким чином, вона є документом рекомендаційного характеру і не є обов'язковою для застосування на території України.
Розглянувши дане клопотання та заслухавши пояснення представників сторін, суд відмовляє в його задоволенні у зв'язку з його необґрунтованістю.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 81, 156, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні клопотання Приватному виробничо-торгівельному підприємству «Гостинний двір» про призначення мистецтвознавчої експертизи відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 КАС України.
Головуючий суддя В.В. Амельохін
Судді Є.В. Аблов
А.Б. Федорчук