про залишення адміністративного позову без розгляду
м. Вінниця
15 вересня 2015 р. Справа № 802/2740/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Вільчинського О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Череватою А.Ю.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: Шкробот Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: військової частини НОМЕР_1
про: стягнення грошової компенсації за неодержане речове майно,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач) про стягнення грошової компенсації за неодержане речове майно.
14.08.2015 представник відповідача через відділ прийому суду надала заяву про залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду. В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача зазначила, що ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу управління та всіх видів забезпечення з 17.09.2013, тому саме з цього моменту позивач дізнався про наявність заборгованості та, відповідно, його порушеного права в зв'язку з її невиплатою. Однак до суду позивач звернувся лише 21.08.2015, тобто з пропуском місячного строку, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Навіть у випадку застосування ч. 4 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строк є пропущеним.
За таких обставин, на думку представника відповідача, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
В судовому засіданні представник відповідача наполягала на залишення позову без розгляду.
Позивач в судовому засіданні послався на те, що він після отримання відповіді командира ВЧ НОМЕР_1 від 12.05.2015 в межах передбаченого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку подав позовну заяву.
Визначаючись щодо встановленого законом у даному випадку строку звернення до адміністративного суду та підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд виходив з такого.
Згідно з частиною 1 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Таким чином, правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватись лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків необхідне для досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Стаття 99 КАС України поділяє строки звернення з адміністративним позовом на загальний і спеціальні. Загальний строк встановлено частиною другою статті 99, відповідно до якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Загальний шестимісячний строк застосовується в усіх випадках, коли законом не встановлені спеціальні (інші) строки звернення з адміністративним позовом.
При цьому, положеннями частини 3 статті 99 КАС України передбачені спеціальні строки звернення до суду, а саме, зазначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Спори з приводу стягнення компенсації за неотримане речове майно пов'язані з проходженням особою військової служби. Цей вид служби у пункті 15 частини першої статті 3 КАС України вирізнено як вид публічної служби. Тому в даному спорі встановлюється місячний строк звернення до суду.
Згідно зі ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Так, з матеріалів позовної заяви вбачається, що наказом Міністра оборони України №263 від 09.08.2013 полковник ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас за ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", за підпунктом "б" (за станом здоров'я), з правом носіння військової форми одягу. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 17.09.2013 №176 позивач виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 19.09.2013.
Відповідно до п. 242 Указу Президента України "Про положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України" від 10.12.2008 №1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Відповідно до довідки № 61/33 від 18.09.2013 на одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі полковнику ОСОБА_1 , заборгованість, яка підлягала виплаті позивачу за неотримане речове майно, становила 9482,81 грн.
Виходячи із вищевикладеного суд констатує, що про порушення своїх прав позивач дізнався 19.09.2015, тобто з моменту звільнення його з військової служби та виключення його зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Разом із тим, позовну заяву ОСОБА_1 направив до Вінницького окружного адміністративного суду 21.08.2015, тобто майже, ніж через два роки після того, як дізнався про порушення свого права, а отже з пропуском місячного строку. Навіть у випадку застосування ч. 4 ст. 99 КАС України строк є пропущеним.
Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Разом з тим, законодавством не встановлено перелік випадків, які можуть розцінюватись судом як поважні причини пропущення строків звернення до адміністративного суду. На практиці суди в кожній конкретній справі самостійно визначають поважність таких причин.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, тобто пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що повинно бути підтверджено належними доказами.
У даному випадку суд вважає безпідставними посилання позивача на своє звернення щодо виплати грошової компенсації речового майна при звільненні, відповідь на яке долучена до позову, як на підставу дотримання строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України, оскільки таке звернення не вважається досудовою формою врегулювання спору та не свідчить про те, що позивач був позбавлений можливості своєчасно звернутися в суд за захистом порушених на його думку прав чи законних інтересів з дня проведення з ним розрахунку, виключення його зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Суд враховує також і ту обставину, що звернення до відповідача, яке міститься в матеріалах позову, датоване 29.04.2015, тобто ініційоване ним більш ніж через рік з моменту звільнення з військової служби. Крім того, отримавши від відповідача лист від 12.05.2015, місячний строк звернення до суду також не був дотриманий. При цьому будь-яких об'єктивних перешкод своєчасно звернутися за захистом своїх порушених прав до суду позивач у позовній заяві не навів.
Відтак, судом не встановлено переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав. Доказів поважності причин тривалого пропуску строку звернення до суду матеріали позову не містять.
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Враховуючи наведене, а також те, що відсутні підстави вважати, що строк звернення до адміністративного суду пропущено з поважних причин, суд доходить висновку про залишення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст. 100, 155, 186, 254, КАС України суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації за неодержане речове майно залишити без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович