м. Вінниця
17 вересня 2015 р. Справа № 802/2636/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Альчука Максима Петровича,
суддів:Крапівницької Наталі Леонідівни
Сала Павла Ігоровича
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_3
до: апеляційного суду Вінницької області, Державної судової адміністрації України, третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів територіального управління Державної судової адміністрації України, Головного управління Державної казначейської служби у Вінницькій області, Кабінету Міністрів України
про: зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 з адміністративним позовом до апеляційного суду Вінницької області, Державної судової адміністрації України, третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів територіального управління Державної судової адміністрації України, Головного управління Державної казначейської служби у Вінницькій області, Кабінету Міністрів України про зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідачів щодо не здійснення перерахунку заробітної плати позивачу за період з 26.10.2014 року по 31.12.2014 року включно відповідно до ст. 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції від 26.10.2014 року) та з 29.03.2015 року по теперішній час відповідно до ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд").
У зв'язку з чим позивач просить суд зобов'язати Державну судову адміністрацію України та апеляційний суд Вінницької області здійснити перерахунок заробітної плати у відповідності до норм чинного законодавства України.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак в прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи здійснювати без його участі.
Представник апеляційного суду Вінницької області в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином та завчасно.
Представник відповідача та територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області в судове засідання не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи без його участі. Також згідно письмових заперечень представник відповідача та третьої особи проти задоволення адміністративного позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні. Окремо зазначив, що виплата заробітної плати працівникам апарату суду здійснюється в межах бюджетних асигнувань у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури та інших органів". Оскільки до вказаної постанови зміни у відповідності до статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" не внесено, у Державної судової адміністрації України відсутні правові підстави для здійснення перерахунку заробітної плати позивачу.
Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області в судове засідання також не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник Кабінету Міністрів України в судове засідання також не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно. Заяви про розгляд справи без його участі суду не надав. Його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 працює на посаді помічника судді апеляційного суду Вінницької області з 17.10.2012 року по теперішній час (а.с. 9).
26.10.2014 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" в частині внесення змін до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якої розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.
Аналогічна норма закріплена в ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", редакцію якого затверджено Законом України "Про забезпечення права на справедливий суд" (дата набрання чинності 28.03.2015 року).
На думку позивача, саме з 26.10.2014 року в нього виникло право на заробітну плату, передбачену вказаними нормами законодавства України.
Оскільки ОСОБА_4 заробітна плата нараховується без врахування внесених змін законодавства, останній звернувся до суду з даним позовом та просить суд зобов'язати відповідачів здійснити перерахунок заробітної плати за період з 26.10.2014 року по 31.12.2014 року включно та з 29.03.2015 року по теперішній час та виплатити йому заробітну плату в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу (місячна премія, надбавка за високі досягнення, надбавка за вислугу років тощо).
Визначаючись стосовно позовних вимог, колегія суддів виходила з наступного.
У розділі XII п. 5 п.п. 59 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII, внесено зміни до ч. 1 ст. 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів ", а саме визначено розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.
Згідно з підпунктом 2 пункту 13 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про прокуратуру" Кабінет Міністрів України у двомісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього закону, мав внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим законом, у тому числі з метою забезпечень збільшення видатків Державного бюджету України на оплату у розмірі, не меншому ніж передбачений Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" установлено, що норми і положення частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету.
Одночасно, частиною п'ятою статті 149 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що правовий статус працівників апарату суду встановлено Законом України "Про державну службу". Умови оплати праці, матеріально-побутового, медичного, санаторно-курортного і транспортного забезпечення працівників апарату суду визначаються на засадах, що встановлені для відповідної категорії працівників апаратів центральних та місцевих органів виконавчої влади.
Так, на виконання положень статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус, суддів" Державною судовою адміністрацією України листом від 10.11.2014 р. №11/5173/14 до Міністерства соціальної політики України були надані пропозиції з приводу внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" щодо встановлення нових посадових окладів працівників апаратів судів.
У зв'язку з дорученням Прем'єр-міністра України від 15.01.2015 р. № 117/1/1-15 та дорученням Віце-Прем'єр-міністра України від 07.02.2015 р. № 117/60/1-15 до Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" Державною судовою адміністрацією України повторно були надані пропозиції щодо реалізації положень частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" із наданням схем нових посадових окладів працівників апаратів судів, що відображені у вигляді коефіцієнтів до посадового окладу судді, виходячи із затверджених призначень на оплату праці місцевим та апеляційним судам у 2015 році.
Законом України "Про забезпечення права на справедливий суд" затверджено нову редакцію Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Відповідно цієї редакції матеріальне, побутове забезпечення та соціальний захист працівників судової системи визначаються статтею 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". При цьому згідно з підпунктом 2 пункту 13 Перехідних положень Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності Законом має привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. Закон України "Про забезпечення права на справедливий суд" набрав чинності 28.03.2015 р.
Радою суддів України 15.03.2015 р. прийнято рішення № 15, яким доручено Державній судовій адміністрації звернутися до Кабінету Міністрів України щодо необхідності упорядкування умов оплати праці працівників апаратів судів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (зі змінами), зокрема, шляхом приведення положень названої постанови до норм Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд".
Таким чином, у зв'язку з тим, що процес реформування у судовій сфері на даний час триває та існує достатньо неузгоджених питань, Міністерством фінансів України з цього приводу направлено до КМУ інформаційний лист від 11.03.2015 р. № 31-08020-08-2/8803 "Щодо видатків на 2015 рік", оскільки реалізація змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" потребує додаткових видатків державного бюджету.
Враховуючи, що вказані видатки не передбачені у державному бюджеті на 2015 рік, пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" було визначено, що норми і положення, зокрема, частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" застосовуються у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів.
Так, на даний час, заробітна плата працівників апарату судів визначена постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (зі змінами), зокрема, Додатком 47 "схема посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих загальних судів".
На даний час Кабінетом Міністрів України відповідні зміни до вищезазначеного Додатку не внесені.
Тобто, діючим законодавством закріплене право працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, на посадовий оклад у розмірі 30 відсотків від посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців. Але законодавчого механізму реалізації даного права не має, так як не внесені відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів".
Відповідно до частини першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з Положенням про територіальні управління Державної судової адміністрації України, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України №82 від 05.04.2011 року, територіальні управління відповідно до покладеного на них завдання здійснюють у межах своєї компетенції соціальне забезпечення судів, у тому числі суддів у відставці, а також працівників апарату місцевих судів.
Частиною другою статті 8 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону.
Стаття 13 Закону України "Про оплату праці" визначає, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
Відповідно до статті 33 Закону України "Про державну службу" умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідач - Державна судова адміністрація України є розпорядником (одержувачем) коштів Державного бюджету України, здійснюючи управління бюджетними асигнуваннями та реалізуючи будь-які бюджетні зобов'язання та платежі лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет, у зв'язку з чим у нього відсутні підстави нараховувати та виплачувати посадові оклади, у розмірах інших, ніж це передбачено Додатком 47 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів".
Також суд звертає увагу на те, що Конституційний Суд України, даючи офіційне тлумачення, зокрема, статті 95 Конституції України, в Рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 зазначив, що однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості (пункт 1 резолютивної частини).
У Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.
Такий принцип закладений, зокрема, в Загальній декларації прав людини 1948 року, згідно з якою кожна людина, як член суспільства, має право на соціальне забезпечення та на здійснення необхідних для підтримання її гідності та для вільного розвитку її особистості прав у економічній, соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва та відповідно до структури і ресурсів кожної держави (стаття 22). Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 року встановлює загальний обов'язок держав забезпечити здійснення прав, що передбачені цим пактом, у максимальних межах наявних ресурсів (пункт 1 статті 2).
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що позовна заява задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 11 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, відповідно до ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ст. 94 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий суддя Альчук Максим Петрович
судді: Крапівницька Наталя Леонідівна
Сало Павло Ігорович