Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв.
12.04.2012 р. 12:31 Справа № 2а-1391/12/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О.А., секретар судового засідання Шерстюк І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомВідкритого акціонерного товариства "Миколаївпромсантехмонтаж", вул.4 Поздовжня, 7б, м.Миколаїв, 54028;
доУправління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва, вул.Миколаївська 17, м.Миколаїв, 54018;
проскасування рішення №928 від 18.10.2011р.;
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1, Довіреність №101 від 14.10.11р.;
від відповідача: ОСОБА_2, Довіреність №1053/01 від 12.01.12р.;
Відкрите акціонерне товариство "Миколаївпромсантехмонтаж" звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва з вимогою про скасування рішення №928 від 18.10.2011р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.
Представник позивача зазначені позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові та додаткових поясненнях (а.с.4-5).
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, зазначив, що рішення №928 від 18.10.2011р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства (а.с.16-18).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші докази в межах позовних вимог та предмету доказування, адміністративний суд - встановив:
Позивач, відкрите акціонерне товариство "Миколаївпромсантехмонтаж", знаходиться в процедурі санації введеної Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.03.2011р.
Рішенням №928 від 18.10.11р. відповідачем було застосовано до позивача фінансові санкції та нараховано пеню за несплату страхувальниками страхових внесків (а.с.6).
Позивач оскаржив зазначене рішення відповідача в адміністративному порядку. Рішенням Пенсійного фонду України №1899/09-10 скарга позивача була залишена без задоволення, а рішення відповідача без змін (а.с.10-12).
В своїх скаргах та позовній заяві позивач вказував на те, що рішення відповідача про застосування до позивача фінансової санкції та нарахування пені за несплату страхувальниками страхових внесків є неправомірним з огляду на введення мораторію на нарахування пені (штрафу) під час знаходження позивача в процедурі банкрутства (санації).
Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про не обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав:
Стаття 19 ч.2 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.1 ст.14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІУ від 09.07.2003р. (далі - Закон №1058) підприємства, установи і організації створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності та господарювання є страхувальниками. Зазначені страхувальники згідно частини 1 ст.15 Закону №1058 є платниками страхових внесків до Пенсійного фонду.
Згідно п.6 частини 2 ст.17 Закону №1058 страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески.
Частиною 2 ст.20 Закону №1058 передбачено, що страхові внески обчислюються платниками щомісячно на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу). Згідно частини 10 ст.20 Закону №1058 до страхувальників, які несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, застосовуються відповідні фінансові санкції.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.01.08р. порушено провадження у справі №14/802/07 про банкрутство ВАТ “Миколаївпромсантехмонтаж”.
15.02.2008р. ухвалою суду по справі №14/802/07 було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном. Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Миколаєва було заявлено кредиторські вимоги станом на 15.02.2008р. в загальній сумі 173635,34 грн. (конкурсні кредиторські вимоги).
Частиною 4 ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992р. №2343-ХП (далі - Закон №2343) встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Статтею 1 Закону №2343 визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів, це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Отже, дія мораторію розповсюджується лише на конкурсні вимоги кредиторів. Поточна заборгованість підприємства-банкрута знаходиться за межами дії мораторію. Таким чином, мораторій не зупиняє виконання боржником зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Оскільки позивач є платником страхових внесків до Пенсійного фонду, самостійно щомісячно нараховував та обчислював страхові внески, але, всупереч положенням ст.20 Закону №1058, своєчасно їх не сплачував - до боржника правомірно було застосовано фінансові санкції, передбачені Законом №1058.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідач обґрунтував та довів суду правильність визначення суми недоїмки та застосування штрафних (фінансових) санкцій.
У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі. Судові витрати по справі покладені на позивача.
У судовому засідання проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Керуючись статтями 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -
В задоволені позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Зіньковський О.А.
Повний текст постанови складено та підписано 17.04.12р.