м. Миколаїв
04 лютого 2014 року Справа № 814/5070/13-а
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
доДПІ у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області,
проскасування податкового повідомлення - рішення від 24.09.2013року №0001571703,
За участю представників:
Позивача: ОСОБА_1;
Відповідача: ОСОБА_2;
Свідок: ОСОБА_3
ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1А.) звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі- відповідач, ДПІ, податкова) №0001571703 від 24.09.2013 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки викладені в акті перевірки є необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки громадянин ОСОБА_4 ніколи у позивача не працював і з ним трудові відносини не оформлювалися.
Відповідач проти позову заперечує та вважає податкове повідомлення-ріщення ним прийняте відповідно до вимог чинного законодавства України, а тому і підстави для його скасування відсутні.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
На підставі наказу № 150 від 08.08.20103 р. ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва згідно повідомлення про перевірку №83/14-03-17-03-08 від 08.08.2013 року уповноваженими особами податкової в період з 08.08.2013 р. по 12.08.2013 р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань ухилення від оподаткування виплаченої (нарахованої ) найманій особі ОСОБА_4 (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок не укладення платником податків трудових договорів з найманою особою згідно законом за період з 03.06.2012 року по 26.12.2012 року.
За результатами проведеної перевірки податковою було складено ОСОБА_5 перевірки № 120/14-03-17-03-08/НОМЕР_1 від 13.08.2013 року (далі-Акт), згідно якого позивачем порушено:
ст.163, п. 164.1, п. 164.2 ст.164. п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 «а» ст.176 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме: неутримання та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, виплачених найманому працівнику за період з 03.06.12 по 26.12.12,чим знижено податок на доходи фізичних осіб у сумі 4200,00грн.;
пп. «б» п.176.2 ст.176 ПК України, а саме - не надання до ДПІ податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників з датків, і сум утриманого з них податку (Форма №1ДФ)про суми доходів, виплачених найманому працівнику за період з 01.04.12 по 30.09.12 та не включення до наданого до ДПІ податкового розрахунку сум доходу, нарахованого(сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку (ф.1-ДФ) сум доходів виплачених найманому працівнику за період з 01.10.12 р. по 31.12.12 р.
На підставі акту ДПІ у Центральному районі було прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 24.09.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 4200,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 1560,00 грн.
Суд вважає позовні вимоги, щодо скасування зазначеного вище податкового повідомлення-рішення обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно пояснень представника відповідача, громадянином ОСОБА_4 було подано до ДПІ у Центральному районі заяву від 02.07.2013 року, в якій зазначено, що в період з 03.06.2012 року по 26.12.2012 року він працював адміністратором у приватного підприємця ОСОБА_6
Згідно зазначеної заяви, заробітна плата ОСОБА_4 складала 4000 грн. щомісячно, оформити трудові відносини з останнім ФОП ОСОБА_6 пообіцяв згодом. В зв'язку з тим. що ФОП ОСОБА_1 не оформив належним чином трудові відносини з гр. ОСОБА_4, що позбавило його відповідного трудового стажу роботи та можливості зареєструватися в центрі зайнятості населення як безробітного, гр. ОСОБА_4 написав вищевикладену заяву для вирішення питання в межах чинного законодавства.
Також, гр. ОСОБА_4 описав трудові взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1 в поясненні від 07.08.2013 року, яке він надав до ДПІ у Центральному районі.
Пункт 78.1.13 статті 78 ПК України передбачає, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.
Відповідно до пункту 79.2 статті 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Як встановлено судом в ході розгляду справи, на виконання вищезазначених норм законодавства податковою було проведено перевірки позивача по двом заявам ОСОБА_4, але висновки про виявлення порушення позивачем норм чинного законодавства були оформлені у вигляді акту лише після проведення однієї з перевірок. Тобто, проведеною перевіркою за першою заявою порушень не виявлено, а за другою (аналогічною) заявою податковою порушення виявлено та зафіксовано в акті перевірки.
В пункті 2 ОСОБА_5 зазначено, що перевіркою встановлено порушення ухилення від оподаткування виплаченої(нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок не укладення платником податків трудових договорів з найманим працівником ОСОБА_4 за період з 03.06.2012р. по 26.06.2013р.
Але, згідно пояснень позивача, ОСОБА_4О, на заяву якого посилається старший держревізор-інспектор ОСОБА_5 взагалі ніколи не працював у позивача, тому з ним трудові відносини не оформлювалися, про що свідчить журнал реєстрації документів. Так як, дана фізична особа у позивача не працювала, трудовий договір з ним не підписувався, заробітна плата даній особі не була нарахована, тому немає жодних підстав для оподаткування вищезазначеної суми не було.
Для повного з'ясування всіх обставин справи в судовому засіданні 23.01.2014 року була допитана ОСОБА_7 в якості свідка.
Згідно пояснень свідка ОСОБА_7, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та громадянин ОСОБА_4 дійсно працювали в одному орендованому приміщенні (договір оренди від 11.06.2012 року, згідно якого ФОП ОСОБА_8 надав в оренду приміщення ОСОБА_9Ю.), але займались різною підприємницькою діяльністю. Тобто, пояснення даного свідка спростовують висновок відповідача про існування трудових відносин ФОП ОСОБА_1 з ОСОБА_4
Крім того, судом було викликано до суду громадянина ОСОБА_4 в якості свідка (арк. с. 105), але у судове засідання він не з'явився, що ставить під сумнів викладених ним в заявах пояснень, щодо трудових відносин з ФОП ОСОБА_1.
Свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 також не підтвердили факту роботи ОСОБА_4, к найманого працівника фізична особа-підприємець ОСОБА_1. Свідки зазначили що ОСОБА_4 самостійно займався підприємницькою діяльністю.
Отже, у зв'язку з тим, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано відсутність трудових відносин між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_1 висновки акту є необґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та задоволенню підлягають.
Судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167 КАС України, суд -
1.Позов задовольнити.
2.Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 24.09.2013року №0001571703.
3.Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 172 (сто сімдесят дві) гривні 05 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Суддя І. А. Устинов
Постанова оформлена у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України та підписана суддею 07.02.2014 року.