"21" вересня 2015 р.справа № 2а-7868/11 (2а/0427/2426/2012)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області
на постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2012 року по справі
за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити дії,-
Позивач ОСОБА_2 13.10.2011 року звернувся до суду з позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області (далі - УПФУ в м. Новомосковську та Новомосковському районі), в якому просить визнати протиправними дії та зобов'язати відповідача провести перерахунок призначених виплат згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, розрахованої відповідно до норми ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і виплатити як дитині війни суми щомісячної державної соціальної допомоги за 2010 рік та 06 місяців 2011 року і довічно.
Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.03.2012 року позов задоволено частково, визнано протиправними дії та зобов'язано УПФУ в м. Новомосковську та Новомосковському районі здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 13.04.2011 року по 22.07.2011 року включно в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Дослідивши обставини справи, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18.11.2004 року (далі - Закон №2195-ІV) має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення.
Згідно ст.6 Закону №2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 %.
Ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом (ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем права на отримання соціальної допомоги, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.6 Закону №2195-ІV.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, які, як встановлено, не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.
Постановою КМУ №745 від 06.07.2011 року, яка набула чинності 23.07.2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат…» встановлено розмір виплат особам, які підпадають під категорію «діти війни», а отже з 23.07.2011року норми ст. 6 Закону №2195-ІV застосуванню не підлягають, оскільки застосовуються норми Закону України №3491-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», як такі, що прийняті пізніше.
За таких обставин, суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись п.1. ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Т.С. Прокопчук
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова