Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
09 червня 2010 року справа №2а-15958/09/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горбенко К.П.
суддів - Юрченко В.П., Лях О.П.,
при секретарі - Ольховій О.В.,
за участю представника позивача - ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2009 року по адміністративній справі за позовом Макіївської обґєднаної державної податкової інспекції до ОСОБА_3, за участю третьої особи - ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, отриманих без установлених законом підстав,-
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_3, за участю третьої особи - ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, отриманих без встановлених законом підстав.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2009 року у справі № 2-а-15958/09/0570 позовні вимоги задоволені повністю: стягнуто з ОСОБА_3 на користь Державного бюджету України суму коштів, одержаних без установлених законом підстав в розмірі 1669300 грн.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановою Єнакіївського міського суду Донецької області від 08.02.2008 р., яка набрала законної сили, відносно ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6В, встановлено, що фізичні особи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за попередньою змовою з відповідачем, який здійснював фінансово -господарську діяльність на підставі доручення від імені приватного підприємця ОСОБА_4, керуючись злочинними мотивами в період з жовтня 2003 р. по січень 2005 р. здійснили посібництво відповідачу у скоєнні майнової шкоди державі шляхом обману у великих розмірах шляхом приховування і заниження об'єктів оподаткування, а саме:
При цьому, відповідач фактично здійснював фінансово - господарську діяльність на підставі доручення від імені приватного підприємця ОСОБА_4, з метою ухилення від сплати податків шляхом включення до складу валових витрат підприємства видатків з сумі 1 941 864, 26 грн. при посібництві фізичних осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_7 склали від імені ніби - то ТОВ «Агрокапітал» завідомо підроблені податкові накладні.
Відповідач при здійсненні фінансово - господарської діяльності від імені приватного підприємця ОСОБА_4 при посібництві ОСОБА_6 та ОСОБА_5, в порушення п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 та п. п. 7.4.5 п, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», необгрунтовано сформували податковий кредит на суму і 711 280 грн. до заниження ПДВ за період з жовтня 2003 р. по січень 2005 р. включно суму 1669300 грн.
Зазначеною постановою суду кримінальна справа відносно відповідача за ст. ст. 192 ч. 2, 358 ч. 2, ч. З КК України, ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 192, ст. 358 ч. 2 КК України,ОСОБА_6за ч. 5 ст, 27, ч. 2 ст. 192, ст. 358 ч. 2 КК України була провадженням закрита на підставі ст. 1 п. «б» Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 р.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Постановою суду встановлено, що відповідач при здійсненні фінансово -господарської діяльності від імені приватного підприємця ОСОБА_4 при посібництві ОСОБА_6 та ОСОБА_5, в порушення п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 та п. п. 7.4.5 п. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», необгрунтовано сформували податковий кредит на суму 1 711 280 грн. до заниження ПДВ за період з жовтня 2003 р. по січень 2005 р. включно суму 1669300,0 грн., тобто вказана постанова є доказом наявності мети відповідача на укладення всіх угод та виконання всіх господарських зобов'язань з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, оскільки вказана мета встановлена постановою суду.
Відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного, У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Органи державної податкової служби, вказані в абзаці 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі п. 11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.
Колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що при розгляді справи були порушення, повґязані з викликом відповідача в судове засідання. Виклик відповідача у судове засідання здійснювався неодноразово, але судові повістки повертались за закінченням терміну зберігання. Крім того, відповідач викликався через оголошення в газеті "Енакиевский рабочий" від 27 жовтня 2009 року, в якій на думку колегії, помилково було вказано дану не 16.11.2009р., а 16.10.2009р., оскільки 16.10.2009р. розгляд справи взагалі не відбувався.
Проте ці порушення на правильність прийнятого рішення не впливають, у звґязку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вмотивованого висновку про те, що вимоги позивача обґрунтовані та законні, доведений умисел відповідача у вчиненні правочину з метою, яка свідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2009 року у справі № 2-а-15958/09/0570 за позовом Макіївської обґєднаної державної податкової інспекції до ОСОБА_3, за участю третьої особи - ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, отриманих без установлених законом підстав - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 09.06.2010р. Повний текст ухвали виготовлено 14.06.2010р.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня виготовлення повного тексту.
Головуючий
Судді