Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
23 вересня 2010 року справа №2а-5115/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:
судді - доповідача: Горбенко К.П.
суддів:. ОСОБА_2,ОСОБА_3
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Свердловську на постанову Лугансього окружного адміністративного суду від 29 липня 2010 року по справі № 5115/10/1270 за позовом Прокурора м. Свердловська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Свердловську до Колективного підприємства «Свердловський Агробуд» про стягнення податкового боргу в сумі 13233,5 грн.,
Прокурор м. Свердловська звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Свердловську до Колективного підприємства «Свердловський Агробуд» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість зі штрафними санкціями в сумі 37764,5грн., з яких сума податкового боргу склала 13249,51 грн., штрафні санкції 24514,99 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 липня 2010 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з винесеною постановою, позивач оскаржив її до Донецького апеляційного адміністративного суду, посилаючись у своїй апеляційній скарзі на неправильне застосування судом при винесенні рішення норм матеріального і процесуального права просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.
Судами І та апеляційної інстанції встановлено що відповідач зареєстрований в якості юридичної особи з колективною формою власності згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію від 14.07.1997 року серії АО1 №016218 та знаходиться на обліку у позивача в якості платника податку.
22.02.2010 року позивачем проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати відповідачем податку на додану вартість.
Згідно з п. 1.1 ст. 1 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» платниками податків вважаються юридичні особи.
Згідно ст. 11 Закону Україн «Про державну податкову службу в Україні» органи ДПІ у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами, мають право:
- здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів, незалежно від способу їх подачі), застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів суми недоїмки, пені, у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Відповідно до ст. 13 вказаного Закону, посадові особи органу ДПС зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів підприємств, забезпечувати виконання покладених на ДПС функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Згідно розділу 2 Наказу ДПАУ від 18.07.2005 р. № 276 "Про затвердження Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України" облік надходжень платежів до бюджету здійснюється на підставі виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів, таким чином уточнюючі розрахунки не входять до складу документів, згідно яких проводиться облік бюджетних надходжень.
Згідно з пунктом 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі Порядок № 327), за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.
За результатами перевірки уповноваженими особами позивача складено Акт № 212-15-10-03583255, згідно якого відповідач в порушення п.п.5.3.1.п.5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» несвоєчасно сплатив податок на додану вартість.
Приписами ст.. 17 вищеназваного Закону визначено, що розмір штрафних (фінансових) санкцій залежить від фактично сплаченої суми податкового зобов'язання та кількості днів прострочення.
Розрахунок штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання зазначений у додатку до Акту № 212.
Згідно пункту 1.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» податкове повідомлення - це письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.
На підставі акту 19.03.2010 року уповноваженою особою Державної податкової інспекції у м. Свердловську прийнято податкове повідомлення -рішення № 0000 381640\0 з визначенням податкового зобов'язання відповідача в сумі в сумі 13202,5грн.
З уточненої позовної заяви та пояснень сторін вбачається, що сума позовних вимог складається із податкового боргу відповідача за період з 12.04.2010 року по 30.04.2010 року по декларації № 8550 від 20.04.2010 року в сумі 31 грн., та повідомлення рішення № 0000 381640\0 з в сумі 13202,5грн.
У податковій декларації № 25296 від 18.10.2007р. з податку на додану вартість за вересень 2007р. відповідачем зазначена сума податку на додану вартість яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками звітного поточного періоду у розмірі 26405 грн.
Відповідач наполягає на сплаті зазначеної суми своєчасно 26.04.2007 року при граничному терміні сплати 30.10.2007 року.
Згідно із платіжним дорученням № 277 від 27.10.2007 року відповідачем перераховано 26405,00 грн. із зазначенням призначення платежу: ПДВ за вересень 2007 року.
Як вбачаєтся з поясненнь представника податкової та зворотного боку облікової картки платника, сума яка надійшла за платіжним дорученням № 277 від 26.04.2007 року зарахована податковою інспекцією у м. Свердловську в рахунок наявної недоїмки по якій термін сплати наступив раніше. Зміну призначення платежу представник податкової та прокурор вважають правомірною оскільки в дорученні № 277 платником податків не чітко визначено призначення платежу.
В податковій декларації № 8550 від 20.04.2010р. з податку на додану вартість за березень 2007р. відповідачем зазначена сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками звітного поточного періоду на суму -31,00 грн.
Згідно із платіжним дорученням № 41 від 22.04.2010 року відповідачем перераховано 31,00 грн. із зазначенням призначення платежу: ПДВ по декларації за березень 2010 року.
Згідно із поясненнями представника податкової та зворотного боку облікової картки платника, сума яка надійшла за платіжним дорученням № 41 від 22.04.2010 року зарахована податковою інспекцією у м. Свердловську в рахунок наявної недоїмки по якій термін сплати наступив раніше.
Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанова суду залишити без змін з наступних підстав.
За змістом пунктів 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. А відповідно до п. 1.3 ст. 1 вказаного Закону податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;
За змістом пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону, органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.
Згідно з п.1.2 ст.1 Закону, податкове зобов'язання це - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно пункту 7.7, статті 7 Закону податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Відповідно до п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового, зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації
Пункт 7.7. Закону, не позбавляє платника податку права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань та самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до п.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж закону.
Зазначена норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу (у даному випадку - органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або іншими законами з питань оподаткування.
Натомість до визначеної законом компетенції податкового органу відноситься здійснення самостійних заходів з погашення податкового боргу платника податків шляхом вчинення безпосередньо податковим органом як органом стягнення дій, передбачених п.п.7.2.1 ст.7, п.10.1 ст. 10, п.п. 16.3.3 ст. 16 Закону №2181.
Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 22.04.2009 року №358/13/13-09 Законом України №2181 «Про порядок погашення забов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і устанавює порядок погашення забов»язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
З огляду на вищенаведене у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було визначене самостійно платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого конституційного обов'язку по своєчасній сплаті сум податкових зобов'язань, та направляти такі суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.
Судом першої інстанції встановлена сплата відповідачем податкових зобов'язань за деклараціям № 25296 від 18.10.2007р. № 8550 від 20.04.2010р. відповідно платіжних доручень № 277 та №41.
Відповідно до пункту 3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої наказом Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року (далі інструкція № 22), реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.
Колегія суддів поділяє критичні оцінюваня суду першої інстанції щодо посилання позивача на невідповідність платіжних доручень № 277 та № 41 вимогам, оскільки в платіжних дорученнях № 277 та № 41 зазначені призначення платежу відповідно ПДВ за вересень 2007 року та ПДВ за декларацією за березень 2010 року.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Свердловську на постанову Лугансього окружного адміністративного суду від 29 липня 2010 року - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 липня 2010 року у справі № 2-а-5115/10/1270 за позовом Прокурора м. Свердловська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Свердловську до Колективного підприємства «Свердловський Агробуд» про стягнення податкового боргу в сумі 13233,5 грн. - залишити без змін.
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п?ять днів після направлення їх копій особами, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: